24 жовтня 2022 року справа №200/19020/21
м. Дніпро
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши заяву Головного управління ДПС України в Донецькій області про усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 200/19020/21 за позовом Селянського (фермерського) господарства «МРИЯ» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Першого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 200/19020/21.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 200/19020/21 - залишено без руху.
Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.
Наведена ухвала доставлена в електронному вигляді в електронний кабінет апелянта 06 жовтня 2022 року.
На електрону адресу апеляційного суду від представника Головного управління ДПС України в Донецькій області Комшалюк І.С. надійшла заява про усунення недоліків, у якій заявник просить відстрочити сплату судового збору на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні та забезпечити розгляд апеляційної скарги у справі по суті, а у випадку неможливості - продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні.
Представник мотивує таку заяву введенням воєнного стану в Україні та несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів у Головного управління ДПС у Донецькій області, відсутністю в апелянта коштів за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 "Інші поточні видатки", а також посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин.
Ознайомившись з доводами такого клопотання, суд вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
По-перше, суд вказує, що доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, є необґрунтованими, оскільки він стосується суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Щодо відстрочення сплати судового збору на 30 днів після закінчення воєнного стану в Україні.
За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується із майновим станом особи.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.
За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа, зокрема суб'єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.
До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, посилання на воєнний стан введений на всій території України останній не зазначає про вжиті ним заходи.
При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов'язку по сплаті судового збору.
Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, як і не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.
Суд вважає, що наведені заявником підстави, які стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 813/288/16 від 30 вересня 2022 року у справі № 640/5640/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента №259/2022 від 14.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Проте норми КАС України не зазнали змін щодо процесуальних строків встановлених судом.
Враховуючи вищевказані обставини та введення в країні воєнного стану, суддя вважає за необхідне продовжити строк виконання ухвали без руху для подачі заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду на 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 121, 133, 169, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про продовження строку виконання ухвали суду - задовольнити частково.
Продовжити строк для усунення Головним управлінням ДПС у Донецькій області недоліків апеляційної скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 200/19020/21, зазначених в ухвалі у від 06 жовтня 2022 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, які зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 06 жовтня 2022 року, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Сіваченко