24 жовтня 2022 року справа №200/17685/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
за участю секретаря судового засідання Харечко О.П.,
представника відповідача Лушер Н.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №200/17685/21 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
-визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо ненарахування позивачу з 01.04.2020 р. по 14.03.2021 р., з 15.03.2021 р. по 30.09.2021 р. заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;
-зобов'язати Донецьку обласну прокуратуру нарахувати позивачу заробітну плату за період з 01.04.2020 р. по 14.03.2021 р., з 15.03.2021 р. по 30.09.2021 р., виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням встановленої у цей період надбавок та премій, і виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.
В обґрунтування позову зазначила, що за спірний період їй фактично нараховано посадовий оклад в розмірі 101880 грн., в той час як належало до нарахування 571770 грн.
Тобто відповідач не дорахував та не виплатив суму посадового окладу, визначеного ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» в розмірі 469890 грн. за період з 01.04.2020 р. по 30.09.2021 р.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Судом першої інстанції невірно надано тлумачення положень чинного законодавства в частині обчислення заробітної плати позивача з урахуванням висновків рішення Конституційного Суду від 26.03.2020 №6-р/2020, а також не застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме ст.131-1 Конституції України та с.81 Закону України «Про прокуратуру» як спеціального.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення без змін.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 проходила службу на посадах прокурора Добропільської міжрайонної прокуратури та прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури у період з 21.08.2012 по 22.10.2021 (а.с. 27-36).
З 25 вересня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, яким внесено ряд змін до Закону України «Про прокуратуру».
Зазначеним Законом, зокрема, слова «регіональні та місцеві» прокуратури замінено словами «обласні та окружні» прокуратури.
Одночасно пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Також визначено спеціальний порядок переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.
Наказом Генерального прокурора України від 03 вересня 2020 року №410 перейменовано без зміни ідентифікаційних кодів, зокрема, юридичну особу «Прокуратура Донецької області» у «Донецьку обласну прокуратуру», а наказом Генерального прокурора України від 17 лютого 2021 року №40 визначено днем початку роботи окружних прокуратур 15 березня 2021 року.
Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №2ш виключено в структурах та штатних розписах обласних такі місцеві прокуратури, зокрема Костянтинівську місцеву прокуратуру, та встановлено в структурі та штатних розписах обласних прокуратур такі окружні прокуратури, зокрема, Костянтинівську окружну прокуратуру.
Згідно з наказом Донецької обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року №2610-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області з 22.10.2021 року на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (пп.2 п.19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із заходів із реформи органів прокуратури №113 від 19.09.2019 року.
Як вбачається з розрахункових листків за 2020-2021 роки по заробітній платі ОСОБА_1 , заробітна плата позивача в період з 01 квітня 2020 року по 30 вересня 2021 року складалась з посадового окладу, надбавки за вислугу років, за таємність, щомісячної премії, за виконання ОВР, індексації, розмір яких визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
За вказані періоди роботи в прокуратурі посадовий оклад позивача складав: у період з 01.04.2020 по 14.03.2021 5660 грн, з 15.03.2021 по 30.09.2021 - 5660 грн (а.с. 47-48).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у період з 01 квітня 2020 року по 30 вересня 2021 року позивач не мала статусу прокурора обласної або окружної прокуратури, а працювала в місцевій, атестацію не пройшла та відповідно на неї не поширювалося положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» щодо розмірів посадових окладів прокурора окружної прокуратури, а відтак заробітна плата за цей період їй виплачувалася відповідно до чинного законодавства.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали дозвіл на вчинення певних дій і в наступному діяли виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Правове регулювання оспорюваних позивачем питань щодо виплати заробітної плати визначено спеціальним Законом України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», що набрав чинності 25 вересня 2019 року, яким передбачена переатестація прокурорів. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, діяла нова редакція статті 81 Закону України «Про прокуратуру».
Сам Закон №113-ІХ визначає умови переведення прокурорів, процедуру проходження атестації і відповідно порядок оплати праці прокурорів на період проведення їх атестації.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Отже, правовий статус зазначених прокурорів, який вони мали до набрання чинності цим Законом, характеризується і державними гарантіями щодо виплати заробітної плати з відповідних джерел фінансування. Тобто правове регулювання оплати праці, яке існувало до прийняття спеціального Закону №113-IX, здійснювалося у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз приписів Закону №113-ІХ дозволяє зробити висновок, що на зазначений період (тобто, до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури) оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі також - «постанова КМУ №505»), яка була чинною в оспорюваний позивачкою період.
Згідно з пунктами 1, 2, 6 постанови КМУ №505 затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів, а також зазначено, що видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснюється в межах затвердженого фонду оплати праці.
Водночас, ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в обласні та окружні прокуратури, отримують заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, внесеними Законом №113-ІХ.
Тобто, положеннями пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи непроходження атестації.
Тому прирівняння посадового окладу позивача до посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури за відсутності факту переведення його на посаду прокурора в ці установи, суперечить вимогам Закону №113-ІХ.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року справі №826/18228/16, від 14 вересня 2021 року у справі №320/1874/19, від 26 травня 2022 року у справі №540/1268/21, від 14 липня 2022 року у справі №240/1984/21, від 06 жовтня 2022 року у справі №420/20711/21.
Стосовно застосування рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Верховний Суд у вищевказаних справах зазначив наступне.
Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, сформульованої у цьому рішенні (абзаці одинадцятий підпункту 2.2 пункту), заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом.
Отже, Конституційний Суд України дав тлумачення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, яка водночас відповідно до іншого рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-р (II)/2020 вказує на те, що за новим конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
Конституція України, як неодноразово зазначив Верховний Суд у своїх постановах від 21 вересня 2021 року у справі №160/6204/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №560/4176/19, від 26 листопада 2021 року у справі №200/14545/19-а, віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання прокурорів. Таке оцінювання було визначено на законодавчому рівні і стосувалось без винятку усіх прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
Тобто Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020, на яке посилається позивач, стосується приписів статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, офіційне тлумачення яких здійснено в розумінні статті 131-1 Основного Закону України і пов'язане з організацією і порядком діяльності прокуратури нової якості - функцією кримінального обвинувачення та проведення кадрового перезавантаження через оцінювання прокурорів. А тому застосування статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами в редакції Закону №113-ІХ без обмежень у цій справі пов'язується із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону №113-ІХ).
Тож за висновком Верховного Суду у вказаних справах, до прокурора, який не пройшов успішно атестацію та не переведений за її наслідками на посаду в Офіс Генерального прокурора, обласну чи окружну прокуратури, застосуванню підлягають приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: постанови КМУ №505.
Як свідчать матеріали справи Суди попередніх інстанцій установили, що 03 лютого 2017 року ОСОБА_1 була призначена на посаду прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури.
Наказом Офісу Генерального прокурора №40 від 17 лютого 2021 року днем роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.
Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №2ш виключено в структурах та штатних розписах обласних такі місцеві прокуратури, зокрема Костянтинівську місцеву прокуратуру, та встановлено в структурі та штатних розписах обласних прокуратур такі окружні прокуратури, зокрема, Костянтинівську окружну прокуратуру.
Рішенням п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №278 ОСОБА_1 визнано такою, що неуспішно пройшла атестацію.
На підставі вказаного рішення кадрової комісії наказом Донецької обласної прокуратури №2610-к від 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області з 22.10.2021 року.
Отже, позивач не є прокурором, який успішно пройшов атестацію, а тому у спірних правовідносинах належить застосовувати приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме: постанови КМУ №505.
Таким чином, суд першої інстанції, належним чином встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування позивачу з 01.04.2020 р. по 14.03.2021 р., з 15.03.2021 р. по 30.09.2021 р. заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №200/17685/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року у справі №200/17685/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 24 жовтня 2022 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 24 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв