24 жовтня 2022 року справа №200/16875/21
приміщення суду за адресою: м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 200/16875/21 (головуючий суддя І інстанції - Волгіна Н.П.), складене в повному обсязі 14 червня 2022 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати дії відповідача щодо не застосування положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії № 3631 від 3 червня 2021 року та не врахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 періоду роботи: на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 29 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року та періоду навчання позивача в ПТУ № 38 м. Красноармійська з 1 квітня 1990 року по 30 серпня 1990 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 3 червня 2021 року відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у розмірі 80 % заробітної плати шахтаря, але не менше ніж три прожиткові мінімуми для осіб, що втратили працездатність, та сплатити позивачу суми несплаченої пенсії з урахуванням перерахунку пенсії та здійснених виплат з врахуванням висновків суду;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до його пільгового стажу на підземних роботах за Списком № 1 період роботи на підприємстві ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 29 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року та періоду навчання в ПТУ № 38 м. Красноармійська з 1 квітня 1990 року по 30 серпня 1990 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області від 3 листопада 2021 року № 914270311980 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку призначеної йому пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області зарахувати до пільгового (підземного) стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період його роботи на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 29 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року та період його навчання в ПТУ № 38 м. Красноармійська з 1 квітня 1990 року по 30 серпня 1990 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 3 червня 2021 року № 3631 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про престижність шахтарської праці» - з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги вказав, що до пільгового стажу позивача не зараховано період його навчання з 1 квітня 1990 року по 30 серпня 1990 року в ПТУ № 38 міста Красноармійськ, оскільки відповідно наданої довідки від 12 березня 2015 року № 66 позивач проходив практику учнем прохідника з 1 червня 1990 року по 30 серпня 1990 року, уточнюючу довідку про оплату йому, як підземному працівнику, за вищевказаний період позивач управлінню не надав.
Також до пільгового стажу позивача за Списком № 1 не зараховано період його роботи з 29 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року. Враховуючи недостатність пільгового стажу у позивача, йому правомірно відмовлено у перерахунку пенсії.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 8-11).
Позивачу призначена пенсія за віком з 23 лютого 2015 року (а.с. 16).
3 червня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 3631 про перерахунок призначеної йому пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», до якої згідно розписки-повідомлення додав наступні документи: паспорт НОМЕР_2 , довідку № 29057 про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку серії НОМЕР_3 від 1 січня 1980 року; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 335 від 19 травня 2021 року, видану ПАТ «Шахтоуправлінням «Покровське»; довідку № 96, довідки про зміну назви організації № 1166к, № 176; довідку із СПОВ про заробітну плату з 1 липня 2000 року по день звернення (а.с. 46-48).
Рішенням № 914270311980 від 3 листопада 2021 року, прийнятим за наслідком розгляду заяви позивача № 3631 від 3 червня 2021 року, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії (а.с. 15, 44).
У рішенні зазначено, що на підставі наданих позивачем документів пенсійним органом було встановлено, що згідно довідки про підтвердження трудового стажу № 335 від 19 травня 2021 року, виданої ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське», період роботи ОСОБА_1 зараховано до його пільгового стажу, який становить 14 років 11 місяців 13 днів.
5 листопада 2021 року (вих. № 0500-1502-8/98963) зазначене рішення направлено позивачу (а.с. 14).
Позивач через свого представника, адвоката Дальгіс Л., звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо розгляду його заяви про перерахунок пенсії (а.с 1-5, 17).
У відповідь на адвокатський запит листом від 10 листопада 2021 року відповідач повідомив, що рішення про відмову в перерахунку пенсії № 914270311980 було прийнято, оскільки відповідно до наданих позивачем довідок, його пільговий стаж за Списком № 1 на підземних роботах складає 14 років 11 місяців 13 днів при необхідному пільговому стажі за Списком № 1 на підземних роботах відповідно до Закону України «Про престижність шахтарської праці» - 15 років.
Вказано, що період навчання позивача з 1 квітня 1990 року по 30 серпня 1990 року в ПТУ № 38 м. Красноармійська не зараховано до навчання за фахом, оскільки відповідно до архівної довідки від 12 березня 2015 року № 66 у період з 1 червня 1990 року по 31 серпня 1990 року позивач проходив практику учнем прохідника. При цьому уточнюючої довідки про оплату праці за вказаний період, як підземному працівнику, ОСОБА_1 пенсійному органу не надавалось.
Також зазначено, що до пільгового стажу позивача за Списком № 1 не зараховано період його роботи з 29 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року - у зв'язку із тим, що згідно довідки від 26 березня 2015 року про спуски у шахту, виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», у вказаний період у позивача відсутні спуски у шахту (а.с. 17).
Будучи не згодним із рішенням відповідача № 914270311980 від 3 листопада 2021 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, зарахував до пільгового стажу період роботи та навчання та зобов'язав управління повторно розглянути заяву позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано положеннями Порядку № 22-1.
Відповідно до пункту 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (пункт 1.9. Порядку № 22-1).
Пунктом 2.7. Порядку № 22-1, до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Форма і зміст заяви затверджена Порядком № 22-1 (додаток № 1).
Тобто, вказаним Порядком чітко встановлено форму заяви про призначення та/або перерахунок пенсії.
Згідно з положеннями пункту 4.2 Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Положеннями пункту 4.3. Порядку №22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно ст. 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI), який набрав законної сили 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно ст. 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 8 даного закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 345-VI дія ст. 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону № 345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт.
Стаття 1 Закону № 345-VI для застосування положень цього закону вимагає дотримання певних умов, а саме:
- робота за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;
- віднесення професії до Списку № 1;
- робота на підземних роботах повний робочий день.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В матеріалах наявна копія трудової книжки позивача, в якій зазначено, що позивач з 1 квітня 1990 року прийнятий учнем в групу по професії «Проходчик» до ПТУ № 38 м. Красноармійська (запис № 9) та відрахований із закладу 31 серпня 1990 року (запис № 10); у період з 26 грудня 1990 року по 11 лютого 1992 року працював проходчиком 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті (запис № 13) (а.с. 12-13).
Згідно довідки № 335 від 19 травня 2021 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 335 від 19 травня 2021 року, виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», позивач у період з 29 грудня 1990 року по 2 жовтня 2005 року працював прохідником підземної дільниці МДО-5, що передбачено Списком 1 розділу 1 підрозділу 1, Списком 1 розділу 1 підрозділ 1.1010100а, Списком 1 розділ 1 підрозділ 1.1а постанови СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року; постанови КМ СРСР № 10 від 26 січня 1991 року; постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року; наказ на атестацію № 176 від 21 квітня 1997 року; наказ № 1166 від 16 квітня 2002 року. Підстава видачі довідки: особова карточка, т.№ 1756, т.№ 20359, особові рахунки із заробітної тати, контрольні табелі. Також у довідці зазначено, що позивач користувався відпусткою, як підземний робітник; отримував вислугу років; поверхові роботи не виконував; оплата праці проводилась як підземному робочому; відпусткою без збереження заробітної плати не користувався; у страйках участі не приймав, простоїв не було. Довідка підписана Генеральним директором, головним бухгалтером та в.о. начальника кадрів, підписи яких засвідчені круглою печаткою ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (а.с. 19).
Як вбачається з довідки за формою РС-право, станом на 4 листопада 2021 року (дата формування довідки) період навчання позивача з 1 квітня 1990 року по 30 серпня 1990 року зараховано до страхового стажу позивача, до пільгового стажі - не зараховано; період роботи позивача з 29 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року - зараховано до страхового стажу позивача, до пільгового стажі - не зараховано (а.с. 16).
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Отже, період роботи позивача з 29 грудня 1990 року по 28 лютого 1991 року прохідником підземним має бути зарахований до пільгового (підземного) стажу позивача за Списком № 1.
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду його навчання в ПТУ № 38 м. Красноармійська, суд зазначає таке.
Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.
Положеннями ч. 1 ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому до правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються в порядку й на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до пп. «з» п. 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Радою Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (яке було чинним станом на час навчання позивачу в училище), що крім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) і в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації.
Згідно пп. 3 п. 109 цього положення при призначенні на пільгових умовах або у пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам та службовцям, які працювали на підземних роботах, […] період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
При цьому, жодних строкових обмежень (наприклад, стосовно працевлаштування за професією протягом трьох місяців після закінчення навчального закладу) зазначений пункт не містить.
Як вбачається з доданої позивачем до заяви трудової книжки та атестату № 6286, в період з 1 квітня 1990 року по 30 серпня 1990 року позивач навчався в ПТУ № 38 м. Красноармійська за професією «прохідник», відрахований 31 серпня 1990 року у зв'язку із закінченням навчання (а.с. 12-13, 18).
5 вересня 1990 року прийнятий прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті (а.с. 13).
На підставі викладеного вище суд приходить до висновку про неправомірність не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоду його навчання в ПТУ № 38 м. Красноармійська.
Як наслідок, рішення відповідача від 3 листопада 2021 року № 914270311980 про відмову позивачу в перерахунку пенсії є необґрунтованим та неправомірним.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 200/16875/21- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 жовтня 2022 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць