24 жовтня 2022 року справа №200/14331/21
м.Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі № 200/14331/21 (головуючий І інстанції Голошивець І.О., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив: визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії; зобов'язати поновити нарахування та виплату пенсії з 24.11.2021 року (а.с. 40-43).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2021 року залучено до участі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позов задоволений частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати пенсії позивачу з 05.10.2021 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву від 05.10.2021 року про поновлення нарахування та виплати пенсії позивачу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач 1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт зазначив, що представник позивача звертався до управління із заявою про переведення пенсії за новим місцем проживання, а не із заявою про поновлення та нарахування пенсії. З липня 2014 року виплату пенсії припинено, з того часу позивач особисто не звертався до пенсійного фонду із заявою про поновлення виплати пенсії. Крім того, заяву від 05.10.2021 року подано представником позивача, а не особисто позивачем з оригіналами документів, тому відсутні підстави для виплати пенсії
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, доводи апеляційної скарги і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є пенсіонером за віком. Згідно довідки від 4 жовтня 2021 року № 3008-5000401924 позивач є внутрішньо переміщеною особою та його фактичним місцем проживання є м. Київ.
Згідно довідки ГУПФУ в Донецькій області від 18.02.2022 року (ОР 914270303671 позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (з дислокацією у м. Покровськ) та отримував пенсію за віком:
- липень 2014 - 3 478,33грн.;
- серпень 2014 - 3 478,33грн.;
- вересень 2014 - 3493,51грн.;
- жовтень 2014 - 3493,51грн.;
- листопад 2014 - 3532,42грн.;
- грудень 2014 - 3558,99грн.;
- січень 2015 - 3558,99грн. (а.с. 60).
Листом від 22.02.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що надати копії документів, а саме заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 немає можливості, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві із даною заявою - не звертався. Окрім цього, з 30.03.2021 року призначення та перерахунок пенсії здійснюється централізовано в межах України, тобто документи громадянина ОСОБА_1 до ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли на розгляд в електронному вигляді, винесене рішення про відмову направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для повідомлення громадянина за місцем його проживання (а.с. 64).
У червні 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано клопотання, в якому зазначено, що після введення в Україні правового режиму воєнного стану з метою захисту інформаційно-телекомунікаційної системи Пенсійного фонду України забезпечується низка заходів, які в тому числі, можуть передбачати в окремих випадках обмеження доступу до архівів документів, що містять персональні дані. Тому, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області має обмежений доступ до програмного забезпечення. В перегляді електронної пенсійної справи підсистеми ППВП не відображаються сканкопії документів, наданих позивачем разом з заявою про призначення пенсії, вказаної заяви, довідки форми ОК-5 тощо. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач позбавлений можливості надати копію пенсійної справи та копію рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 . З серпня 2021 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, у зв'язку з чим позбавлене можливості надати інформацію про розмір призначеної та фактично виплаченої пенсії позивачу (а.с. 67).
Відповідно до довідки про призначення пенсії ОСОБА_1 Покровським об'єднаним управлінням ПФУ пенсія за віком позивачу призначена відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 21.04.2010 року. З 19.04.2020 року розмір пенсії складає 3 380,58 грн. (а.с. 68).
Листом від 12.10.2021 року за №15382/35-02/03 Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної державної адміністрації в м. Києві на запит Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві була надана відповідь щодо надання інформації стосовно внутрішньо переміщених осіб. Запит був створений відділом обслуговування громадян №8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві стосовно Списку №1/129 від 05.10.2021 року на отримання інформації з ЄІБДВПО для призначення, відновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного грошового довічного утримання) внутрішньо переміщеним особам. Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , інформація з єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, в графі інформація в базі даних про особу наявна - «Є», в графі за наявності інформації про особу довідка про взяття на облік: «ДІЄ»; в графі, якщо довідка діє, адреса місця проживання підтверджена: «ТАК», в графі дата звернення до Пенсійного фонду зазначена - 05.10.2021. Даний список був підписаний заступником начальника та заступником начальника відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (а.с. 72).
Листом від 12.10.2021 року Управлінням соціального захисту населення Святошинської районної державної адміністрації із додаванням списку внутрішньо переміщених осіб підтверджується той факт, що представник позивача звернувся із відповідною заявою про призначення пенсії 05.10.2021 року.
Рішенням управління соціального захисту населення Святошинської районної державної адміністрації в м. Києві за № 120/35-01/03 від 23.11.2021 року скасовано дію довідки позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3008-50000401924 від 04.10.2021 року та внесено відомості до Єдиної інформаційної бази даних про взятих на облік внутрішньо переміщених осіб. Та повідомлено про прийняте рішення органи, що здійснюють соціальні виплати (а.с. 70).
Судом встановлено, що 05.10.2021 року представник позивача ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про переведення виплати пенсії ОСОБА_1 за новим місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Вищевказану заяву прийнято пенсійним органом. До заяви було додано: копію паспорта громадянина України, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документ про місце проживання (реєстрації) та доручення.
З відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вбачається, що пенсійну справу позивача взято на облік до управління. Проте, пенсія позивачу не виплачувалась, оскільки заява та додані до неї документи подавалась представником позивача, який діяв на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, а не особисто позивачем з оригіналом паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тому ідентифікувати особу позивача в Управління не було можливості.
За ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Згідно з п. 1 постанови КМУ Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 637 від 5 листопада 2014 року призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому, з компенсацією витрат за надання таких послуг, передбачених укладеним відповідно до пункту 3 цієї постанови тристороннім договором.
За п. 1 ч. 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058- ІV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно ст. 49 Закону № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Надання даних Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві у своїх листах від 10.11.2021 за № 2600-0308-7/17877 та від 22.02.2022 за №2600-0304-7/32062, про те що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та із заявою про призначення (переведення) пенсії не звертався - помилкове, що підтверджується насамперед:
- відзивом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.11.2021 за №2600-0903-7/183592;
- відзивом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11.01.2022 за № 0500-2206-8/4295;
- клопотанням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.06.2022 за № 0500-2205-7/41525;
- Списком №1/129 від 05.10.2021 року на отримання інформації з ЄІБДВПО для призначення, відновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного грошового довічного утримання) внутрішньо переміщеним особам, створеним відділом обслуговування громадян №8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві.
Тобто, всі ці вищенаведені документи свідчать про те, що позивач дійсно звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 05.10.2021 року.
В позовній заяві представник позивача просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.09.2021 року на рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк»; в уточненому позову - зобов'язати ГУПФУ в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії з 24.11.2021 року .
За матеріалами справи представник позивача ОСОБА_2 звернулась із заявою про переведення виплати пенсії до відповідача 2 05.10.2021 року, статус внутрішньо переміщеної особи позивач отримав після отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2021 року №3008-5000401924.
Як встановлено судом, пенсія позивачу не виплачується відповідачем 1, у зв'язку з поданням заяви невстановленої форми та зверненням представника за нотаріально посвідченою довіреністю, а не особисто позивачем.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
За абз. 1 п. 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію.
Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
За п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Згідно п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абз. 2 п. 4.9 Порядку № 22-1).
Отже, у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Зазначені норми регламентують прийняття рішення, зокрема, про перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, яке, у свою чергу, підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління, лише на підставі заяви особи встановленої форми та доданих до неї необхідних документів, що подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, звернулась як представник позивача із заявою від 05.10.2021 року про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, що встановлений додатком № 2 до Порядку № 22-1 із наданням всіх необхідних документів.
Суд зауважує, що форма та зміст заяви, з якою представник позивача звернувся до відповідача з метою виплати пенсії, очевидно дає змогу оцінити намір заявника, а саме намір отримувати пенсію за новим місцем проживання, а тому відповідач безпідставно не став виплачувати позивачу пенсію за новим місцем проживання.
За п. 1.3. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Пенсійний орган не заперечує, що представник позивача - ОСОБА_2 діяла на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, що відповідає вимогам пункту 1.3 порядку 22-1 і є належним представником позивача.
Таким чином, посилання відповідача на невідповідність форми заяви є надмірним формалізмом, який порушує право позивача на отримання пенсії.
За ч. 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
За п. 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі Суханов та Ільченко проти України №№ 68385/10, 71378/10, § 25, рішення від 26 червня 2014 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, невиплачуючи позивачеві пенсію за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Отже, припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
На момент звернення до відповідача із заявою про переведення виплати пенсії, представником позивача були надані, крім інших, наступні документи: довіреність, посвідчена нотаріально, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення управління соціального захисту населення Святошинської районної державної адміністрації в м. Києві від 23.11.2021 за №120/35-01/03 вбачається, що дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи громадянину ОСОБА_1 №3008-5000401924 від 04.10.2021 - скасована. Відповідно до вимог постанови КМУ від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки, що регламентується постановою КМУ від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Тому на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду в м.Києві на 05.10.2021 року діяла довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2021 за №3008-5000401924.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати пенсії позивачу з 05.10.2021 року; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву від 05.10.2021 року про поновлення нарахування та виплати пенсії позивачу.
В іншій частині рішення суду не оскаржене.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі № 200/14331/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 24 жовтня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова