24 жовтня 2022 року справа №428/3931/21
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Казначеєв Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31 травня 2021 р. у справі № 428/3931/21 (головуючий І інстанції Шубочкіна Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Черних Максима Сергійовича про скасування постанови,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31 травня 2021 р. у справі № 428/3931/21.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Тобто, зазначена норма є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати оголошення рішення суду для суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч.1 статті 250 КАС України, судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
За приписами ч.6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
10.10.2022 апелянтом подано до суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 31 травня 2021 року.
Тобто, апелянтом подано скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копія судового рішення доставлено 29.09.2022.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 15 Закону України «Про національну поліцію», Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції.
Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції» затвердженого Наказом НП України № 73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки, печатку.
Відповідно до структури Департаменту патрульної поліції (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) до структури входить територіальні підрозділи Управління патрульної поліції в областях.
Суд зазначає, що у розумінні КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, інспектори патрульної поліції діють від імені органів Національної поліції, а не від свого імені, а Управління патрульної поліції входить до структури Департаменту патрульної поліції.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, копія рішення суду першої інстанції від 31 травня 2021 року за даними підсистеми “Електронний суд” доставлено 18.06.2021. Отже у розумінні положень КАС України, копія судового рішення вважається врученою 18.06.2021. Тобто скарга подана з пропуском строку, а саме більше року з дня проголошення рішення суду.
Виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб'єктивною перешкодою, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа №500/8835/21).
Апелянтом не надано доказів (інформації, листів) щодо дати надіслання Сєвєродонецьким міським судом Луганської області рішення суду та його отримання інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Черних Максима Сергійовича або Управлінням патрульної поліції в Луганській області.
При цьому, суд зазначає, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до органу. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі №826/6756/18.
Враховуючи те, що апелянтом пропущений строк на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом клопотання щодо поважності причин пропуску строку з обґрунтованими причинами такого пропуску.
Також, відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 Закону України «Про судовий збір»).
Велика Палата Верховного Суду в своєму рішенні відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17).
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 681 грн. (0,2* 2270 грн * 150 %). Проте, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.
З урахуванням викладеного, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 681 грн.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банка (МФО) - 899998; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785; розрахунковий рахунок - UA758999980313161206081005630; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - Судовий збір, на рішення по справі (Номер справи), Перший апеляційний адміністративний суд.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч.2, 5 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31 травня 2021 р. у справі № 428/3931/21 - залишити без руху.
Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду докази сплати судового збору в сумі 681 грн. та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження вказавши підстави для поновлення строку та доказами в їх підтвердження.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Г. Казначеєв