ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17819/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Апарату Ради національної безпеки і оборони України
про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Апарату Ради національної безпеки і оборони України (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11, код ЄДР: 21656169), в якому просить суд: стягнути з Апарату Ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати за період з 01.06.2021 по 30.09.2022 в сумі 1 346 038,64 грн.
Підставою для звернення до суду з даним позовом, є несвоєчасна виплата позивачу середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу на підставі рішення ОАСК від 17.05.2021 у справі № 2а-7625/11/2670.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; обґрунтування позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Як вже було зазначено вище, позивач просить суд стягнути з Апарату Ради національної безпеки і оборони України на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати за період з 01.06.2021 по 30.09.2022 в сумі 1 346 038,64 грн.
Тобто, позивачем заявлено лише вимогу про стягнення компенсації втрати частини доходів.
Разом з тим, суддя звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, виходячи з положень ч. 1 ст. 5 КАС України, передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем в цій частині вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, є визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту в цій частині може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності особи відносно не виплати позивачу компенсації втрати частини заробітної плати.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вимог вказаної норми позивачем не надано суду документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивачем у позовній заяві, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначено про те, що від сплати судового збору позивач звільнений.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача та його представника на позицію, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, згідно з якою середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру у загальному розмірі 1 346 038,64 грн., з огляду на що, за звернення до суду з даним позовом, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 12 405,00 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Також, відповідно до відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тобто ч. 5 ст. 122 КАС України визначає спеціальні строки звернення до суду з даним позовом.
У даному випадку позивачем заявлено вимоги з 01.06.2021, тобто з порушенням встановленого місячного строку, крім останнього місячного періоду. Тоді як до суду з даним позовом позивач звернувся лише 14.10.2022, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Слід наголосити, що 25.04.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 в якому відсутнє місто Київ.
Натомість, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.
Отже, наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) заяви/уточнення із приведенням змісту позовних вимог у відповідність до положень ч. 1 ст. 5 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем в цій частині вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, є визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту в цій частині може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності особи відносно не виплати позивачу компенсації втрати частини заробітної плати;
2) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 12405,00 грн.;
3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.А. Кармазін