ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/18108/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо скасування нарахованої суми субсидії за період з травня 2018 року по січень 2019 року у сумі 12 215,37 грн.;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації повернути стягнуту суму виплаченої субсидії на житлово-комунальні послуги за період з травня 2018 року по січень 2019 року у сумі 8456,71 грн. на рахунок організацій - надавачів послуг.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із змісту позовної заяви та додатків до неї судом також встановлено, що 05.08.2022 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації «стосовно повернення надміру виплачених коштів по призначеним житловим субсидіям».
Внаслідок розгляду заяви позивача від 05.08.2022 року листом Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.08.2022 року №01-11/6345 позивача повідомлено підстави відмови у призначенні субсидії, які відбулися у 2019 році.
Згідно з відбитком штемпеля вхідної кореспонденції суду, із позовом ОСОБА_1 звернувся 20.10.2022 року.
Разом з тим, з прохальної частини позову вбачається, що предметом спору позивачем визначено протиправність дій Управління соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації щодо скасування нарахованої суми субсидії за період з травня 2018 року по січень 2019 року у сумі 12 215,37 грн. шляхом їх утримання з особових рахунків позивача.
З долучених до позову додатків судом встановлено, що також не заперечується позивачем, що останній дізнався про припинення нарахування субсидії за спірний період та утримання коштів з особових рахунків позивача з листа Департаменту соціальної політики виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №051/ОП/Г-10436/1-002/2 від 27.12.2019 року, тобто, у грудні 2019 року, докази спростування чого позивачем до позовних матеріалів не долучено.
Отже, оскільки предметом позову є оскарження дії щодо скасування субсидії, які відбулися у 2019 році, про що позивачу було достеменно відомо, а не відмови у поверненні надміру виплачених коштів по призначеним житловим субсидіям листом від 25.08.2022 року №01-11/6345, шестимісячний строк звернення до суду позивачем пропущено, про поновлення якого не просить ні у змісті позовної заяви, ні окремою заявою, як того вимагають положення процесуального закону.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Відтак, позивачеві слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати підстави для його поновлення, та докази на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до адміністративного суду із вказаними позовними вимогами з дотриманням процесуального строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна