Справа № 627/711/22
24.10.2022
24.10.2022 рокусмт. Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Вовк Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із Сектору поліцейської діяльності №2 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Краснокутськ Краснокутського району Харківської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 731001 від 21.10.2022 , ОСОБА_1 30.09.2022, о 20 год 30 хв., перебуваючи у будинку по АДРЕСА_1 , пошкодив мобільний телефон Xiaomi Redmi 9, що належить ОСОБА_2 , завдавши останньому матеріальні збитки, чим вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні правопорушник вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав , пояснивши , що 30.09.2022 він перебував у будинку потерпілого, де між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 декілька ударів і випадково розбив його телефон.
При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП , суддя виходить із наступних обставин.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно диспозиції ст.173 КУпАП дрібне хуліганство це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, передбачає наявність діяння, нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст.252 КУпАП, суд має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що провина ОСОБА_1 в порушенні ст. 173 КУпАП не доведена, оскільки матеріали справи не містять достатніх об'єктивних доказів провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,а містять лише рапорт ст.інспектора СПД №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Столового А.В. ; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.09.2022, відповідно до якого гр. ОСОБА_2 просить прийняти міри до гр. ОСОБА_1 , який 30.09.2022, о 22 год 00 хв., розбив його мобільний телефон Xiaomi Redmi 9 та ображав брутальною лайкою у будинку по АДРЕСА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно яких 30.09.2022 ОСОБА_1 , в ході сварки, перебуваючи в будинку потерпілого наніс йому декілька ударів по обличчю та тілу та розбив мобільний телефон; письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , з яких вбачається, що вона бачила як ОСОБА_1 , знаходячись в будинку потерпілого , наніс ОСОБА_2 один удар по голові, в область потилиці; характеристика ДОП СПД № 2 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області Цебиноги П. на ОСОБА_1 , відповідно до якої він характеризується задовільно.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
В справі відсутні будь-які докази порушення ОСОБА_1 громадського порядку та спокою громадян, тобто об'єктивної сторони вчиненого правопорушення.
Також недоведеною є суб'єктивна сторона правопорушення, яка характеризується наявністю вини особи у вчиненому правопорушенні.
Надані до суду матеріали не містять доказів вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства , тобто відсутні докази на підтвердження об'єктивної та суб'єктивної сторони вчиненого правопорушення, що не відповідає принципам законності та суперечить вимогам ст.7, 9 КУпАП.
Таким чином, заслухавши пояснення правопорушника , дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 173 , 247, 251-252, 283-285 ,288,289 ,294 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ст.247 КУпАП , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Л. В. Вовк