Справа № 627/404/22
24.10.2022смт Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12020220360000270 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козіївка, Краснокутський район, Харківська область, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.286 КК України
До Краснокутського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220360000270 від 18 листопада 2020 року відносно ОСОБА_4 , за фактом вчинення останнім кримінального правопрушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 17.11.2020 близько 17 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «ОРЕL YIVARO» державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходився праворуч на узбіччі навпроти будівлі, розташованої за адресою: вул. Миру №170, смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської області, де розпочав здійснювати маневр розвороту ліворуч, на прямій, сухій асфальтобетонній дорозі для двох напрямків руху, за відсутності погодних умов, що погіршують видимість.
Так ОСОБА_4 подивившись ліворуч та праворуч, помітив праворуч на відстані близько 215 метрів світло фар автомобіля, який рухався по вулиці Миру в напрямку руху с. Слобідка - с. Городне Богодухівського району Харківської області. Водій ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати маневр, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, але через масивність автомобіля не завершив маневр розвороту, після чого увімкнув задню швидкість та з'їхав на свою смугу, після чого знову здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, але маневр розвороту знову не вдалося завершити і ОСОБА_4 повернувся на свою смугу руху, після чого в третій раз виїхав на зустрічну смугу руху, при цьому проявив неуважність та допустив зіткнення із автомобілем ВАЗ 2106 д.н.з.
НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_5 , чим грубо порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку судовоїавтотехнічної
експертизи №СЕ -19/121-22/6875-ІТ від 24.06.2022:
10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху...
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово- медичної експертизи №12-12-14/5-КК/21 від 01.03.2021 потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме: осколковий перелом внутрішньої кісточки лівого гомілкового-ступневого суглобу, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії середньої тяжкості ушкодження, по критерію тривалості розладу здоров'я терміном більше 3 тижнів (більше, ніж 21 день) ( П. 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. №6).
Порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які згідно висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-22/6875-ІТ від 24. 06.2022, знаходяться в причинному зв'язку з подією, виразились у тому, що ОСОБА_4 в даній дорожньо-транспортній ситуації повинен був враховувати дорожню обстановку, перед початком руху та будь - якою зміною напрямку руху повинен був переконатися, що цей маневр буде безпечним і не створить перешкоди та небезпеки водію транспортного засобу ВАЗ 2106 д.н.з НОМЕР_2 , який рухався в цей час по головній дорозі.
В дорожній обстановці, що склалася, ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути ДТП шляхом виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
До суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням із потерпілим.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання про закриття провадження у справі та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, мотивуючи тим, що він на даний час з потерпілим ОСОБА_5 примирився та відшкодував йому завдані збитки, на підтвердження чого надав письмове клопотання.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 також прохав про закриття провадження у справі та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки вони з обвинуваченим примирилися і останній відшкодував йому заподіяні в ДТП збитки, на підтвердження чого надав письмову заяву.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію потерпілого.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі ст.46 КК України.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали з додатками, приходить до висновку, що подані клопотання обвинуваченого та потерпілого щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілими - підлягають задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст.46 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Частина 4 статті 286 КПК України передбачає, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як вбачається з роз'яснень щодо забезпечення правильного й однакового застосування судами кримінального і кримінально-процесуального законодавства, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду №12 від 23 грудня 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності”, примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Звільнення винуватої особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у ст.46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Для застосування вказаної норми необхідною є сукупність таких умов: 1) особа вчинила злочин уперше; 2) вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, при цьому не вимагається, щоб ними були злочини, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення; 3) вчинений злочин не належить до числа корупційних; 4) примирення з потерпілим; 5) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Крім того, неважливо, щоб особа, яка вчинила злочин, щиро покаялася й активно сприяла розкриттю злочину.
Більш широке тлумачення даної норми, а саме заборона її застосування в разі вчинення певних злочинів, за наявності всіх інших, передбачених законом підстав, є неприпустимим та суперечить основній засаді судочинства - верховенству права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, застосування в кримінальному провадженні положень КПК України щодо примирення обвинуваченого з потерпілим відповідає тим міжнародним актам, які закріплюють рекомендацію або обов'язок для держав застосовувати форми відновного правосуддя, змінюючи підхід до реакції держави на злочин та його наслідки з карального на гуманістичний.
У відповідності до ст.12 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, який вчинений вперше.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Під час судового розгляду кримінального провадження шляхом опитування та роз'яснення обвинуваченому, потерпілому та його представнику суті звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілими, суд переконався в добровільності та особистому волевиявленні в поданні клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_5 повністю відшкодовані завдані ДТП збитки та останній будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має, що підтверджується поданими в судовому засіданні потерпілим заявою про примирення та розпискою про відшкодування матеріальних збитків.
З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію потерпілого та його представника, повне відшкодування завданих збитків, примирення потерпілого та обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч 2 ст.284 КПК України.
Згідно із ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Цивільний позов не заявлявся.
Окрім цього, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
По справі маються судові витрати за проведення комісійної судової автотехнічної експертизи №21176/878/879 від 30.04.2022 в розмірі 5148,00 грн., однак з супровідного листа до висновку експерта вбачається, що вказана експертиза проведена за рахунок Державного бюджету України.
Також, зважаючи на те, що відповідно до положень ст. 124 КПК України витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої особи лише у разі ухвалення обвинувального вироку, то у разі закриття кримінального провадження витрати на залучення експерта для проведення судової автотехнічної та транспортно - технологічної експертизи №№21173/28229-28239 від 22.12.2021 у сумі 5148, 30 грн.; судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-22/6875 ІТ від 24.06.2022 мають бути віднесені за рахунок держави.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Краснокутського районного суду Харківської області від 19.11.2020 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Керуючись ст.46 КК України, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст.147, 285, 286, 288, КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття провадження у справі- задовольнити.
Кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18.11.2020 за №12020220360000270 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК Україні провадженням закрити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.
Витрати на проведення судової автотехнічної та транспортно - технологічної експертизи №№21173/28229-28239 від 22.12.2021 у сумі 5148, 30 грн.; судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-22/6875 ІТ від 24.06.2022 віднести за рахунок держави.
Ухвалу Краснокутського районного суду Харківської області від 19.11.2020 в частині накладення арешту на автомобіль «OPEL VIVARO» фургон маловантажний -В д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску; автомобіль ВАЗ 2106 загальний легковий седан -В д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 року випуску - скасувати після набрання ухвалою законної сили.
Речові докази по справі:
-автомобіль «OPEL VIVARO» фургон маловантажний -В д.н.з. НОМЕР_1 , 2007 року випуску, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасово вилученого транспортного засобу СПД №2 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області після набрання ухвалою законної сили повернути власнику - ОСОБА_4 ;
-автомобіль ВАЗ 2106 загальний легковий седан -В д.н.з. НОМЕР_2 , 1979 року випуску, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасово вилученого транспортного засобу СПД №2 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області після набрання ухвалою законної сили повернути власнику - ОСОБА_5 ;
-три ренген знімки, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- медичну картку амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_5 , яка згідно зберігальної записки знаходиться у ОСОБА_5 після набрання ухвалою законної сили повернути власнику - ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1