ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 жовтня 2022 року м. Київ № 640/34714/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Шведське АТП 10943»
до Північно міжрегіонального управління Укртрансбезпеки
про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Шведське АТП 10943» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Північно міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови від 16.11.2021 №315471.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що водій надав перевіряючим необхідні документи, що передбачені абзацом 3 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні нерегулярних перевезень. Також вказано, що пакет документів, який має мати перевізник та водій, при здійсненні регуляр них та нерегулярних перевезень, відповідно різний. Вказано, що для перевірки були надані наступні документи: договір із замовником послуг на перевезення, документ про сплату замовлених послуг, копія ліцензії, свідоцтво про реєстрацію транспортного, посвідчення водія ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/34714/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечено та зазначено, що надання перевізником ТОВ «Україно-Шведське АТП 10943» саме послуг з регулярних пасажирських перевезень по маршруту «Коростень-Малин» підтверджується актами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, фото ТЗ під час надання послуг перевезення з використанням переднього трафарету у формі для здійснення регулярних перевезень, що встановлена пунктом 27 Правил №176, яким визначено, що у разі здійснення міжміських та міжнародних перевезень на передньому і боковому трафаретах - найменування початкового та кінцевого пунктів маршруту, розкладом руху автобусів на маршруті «Малин-Коростень».
На думку відповідача, надані позивачем твердження про здійснення нерегулярних перевезень, не заслуговують на увагу та не можуть бути взяті до уваги, адже наданий договір №05-10/21 під час здійснення уповноваженим особами Укртрансбезпеки перевірки був відсутній.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання на пункту 53 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту про те, що в разі здійснення нерегулярних перевезень за одним і тим маршрутом більше, ніж два рази на тиждень з установленою заздалегідь вартістю проїзду та стягнення плати за проїзд є підставою для віднесення та ких перевезень до регулярних, не може бути прийнято до уваги, тому що не підтверджено матеріалами справи.
Відповідачем подано заперчення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що позивачем було додатково підтверджено факт здійснення саме регулярних пасажирських перевезень, а саме надано з відповіддю на відзив розклад руху автобусів на маршруті з зазначенням що «прямий рейс виконується: щоденно, зворотній рейс виконується: щоденно».
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Як вбачається з матеріалів справи, інспекторами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку № 013857 від 01.10.2021, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), співробітниками Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, був зупинений транспортний засіб марки МЕК.СЕОЕ8, номерний знак НОМЕР_1 , який використовується суб'єктом господарювання (ТОВ «Україно-Шведське АТП 10943») для надання послуг по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом.
За результатами проведеної перевірки складено акт №297521 від 06.10.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
У даному акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: надання послуг з регулярних пасажирських перевезень по маршруту «Коростень-Малин», за відсутності на момент перевірки документів, а саме схеми маршруту, розкладу руху, індивідуально-контрольної книжки, наявність яких передбачена статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами розгляду Акту у зв'язку з наявністю порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» було прийнято постанову від 16.11.2021 №315471 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Позивач не погодився із вказаною постановою та вважаючи її протиправною звернувся до суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року №2344-III визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини одинадцятої Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
За приписами частини третьої статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення №103).
Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
У розумінні статті 1 Закону №2344-III:
- регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;
- паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо;
- розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом;
- графік руху - відомості про час і послідовність виконання рейсу.
Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Частиною одинадцятою статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 цього Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
У пункті 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно (серед іншого) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Частиною другою статті 40 Закону №2344-III визначено, що водій автобуса зобов'язаний, зокрема: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 вказаного Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що останнім було здійснено нерегулярне перевезення пасажирів відповідно до договору від 05.10.2021 №05/10-21, оскільки позивачем додано до матеріалів справи копію розкладу руху на маршрутках позивача, в якому зазначено, що прямий рейс та зворотній рейс виконується щоденно.
Оскільки за наслідками рейдової перевірки встановлено здійснення надання послуг з регулярних пасажирських перевезень по маршруту «Коростень-Малин», за відсутності на момент перевірки документів, а саме схеми маршруту, розкладу руху, індивідуально-контрольної книжки, наявність яких передбачена статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», до позивача правомірно застосовано, передбачений абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-II адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн, що свідчить про правомірність оскаржуваної постанови від 16.11.2021 №315471.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень виконано, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.