24 жовтня 2022 року м. Чернігів Справа № 620/5785/22
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 17551,76 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду 11.10.2022 та 19.10.2022 позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду мотивоване тим, що з метою подання позову у встановлені строки військовою частиною НОМЕР_1 було направлено заявки за вих. № 13/207 від 16.12.2020, №9/1 від 26.01.2021, №9/5 від 15.03.2021, №10 від 07.07.2021, №11 від 08.10.2021 для отримання коштів для сплати судового збору. Стверджує, що всі витрати військової частини НОМЕР_1 здійснюються за рахунок державного бюджету і кошти для спати судового бору були отримані військовою частиною лише 28.07.2022, що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 471 від 28.07.2022. На підставі викладеного позивач вважає, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин, тому просить суд його поновити.
Верховним Судом в постанові від 30.09.2019 (справа № 340/685/19 (К/9901/23239/19) були сформовані висновки щодо застосування строку звернення до адміністративного суду з таким позовом та його дотримання позивачем.
Як слідує з висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2019 у справі №340/685/19, безпідставним є посилання касатора на необхідність застосування до спірних правовідносин приписів абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України, який встановлює шестимісячний строк звернення до суду, оскільки спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Вказані висновки Верховного Суду є релевантними і до даної справи.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
З матеріалів справи вбачається, що 04.06.2020 достроково розірвано контракт про проходження відповідачем військової служби (навчання), а позовна заява подана до суду лише 11.08.2022 (згідно штампу на конверті), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.
Суд не знаходить поважними посилання позивача на відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження вказаних обставин.
Положеннями пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою без поважних причин, тому позовна заява підлягає поверненню.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Д.О. Виноградова