м. Черкаси
24 жовтня 2022 року Справа № 580/4387/22
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали позовної заяви у справі №580/4387/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 4330556)
про визнання протиправним та скасування акта розслідування нещасного випадку, зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
23.09.2022 вх.28682 ОСОБА_1 (представник - адвокат Костюкович Ф.Ф. за ордером серії СА №1036343), звернувшись до суду з позовом до Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України, просить:
- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку від 05.08.2022 за формою Н-1/НПВ;
- зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 та скласти акт за формою Н-1/ПВ.
26.09.2022 в ухвалі без руху, зокрема зазначається: надати позивачеві десять днів з дати, наступної за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом: обгрунтування змісту і характеру порушеного права, оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України з наданням індивідуального акта; формулюванням вимог відповідно до статті 5 КАС України.
Відповідно до п.19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
19.10.2022 вх.31655/22 позивач надає засвідчену копію акта від 05.08.2022 №18, проте не обгрунтовує зміст і характер порушеного права, не зазначає протиправність та/або недотримання відповідачем процедури згідно Порядку №1346, не аргументує яких стосується прав або інтересів визначеної в акті особи, не зазначає нормативно-правових актів щодо норм яких допущене неправильне/помилкове трактування/тлумачення відповідачем у звязку із втручанням у яке саме право позивача.
Право вимагати від роботодавця провести повторне розслідування нещасного випадку належить до повноважень Держпраці. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вирішення цього спору в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, оскільки у справі № 2а-2555/11/2670 спір стосується оскарження акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом та акту про розслідування нещасного випадку, що складені комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку. Комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку, не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та затвердила акти, що не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не можуть бути оскаржені в адміністративному суді. Подібну за змістом правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі № 805/3980/15-а, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла правових підстав для відступу від таких висновків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 1640/3010/18 дійшла висновку, що спори, пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акта про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
У позові та повідомленні позмвач стверджує, що обрав спосіб захисту свого (однина) порушеного права (про яке саме право йдеться - не вказується) - звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, стверджуючи: позивач за захистом своїх порушених прав звернувся безпосередньо до суду, як це передбачено ч.1 ст.5 КАС України.
Суд нагадує, що у частині 1 статті 5 КАС України визначені формалізовані способи захисту: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю, проте не обраний жодний із них позивачем.
Згідно з пунктом 1.5 ПДР України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
У контексті обставин справи у позові не йдеться про правопорушення згідно КУпАП, обізнаність власника тротуару з недоліками покриття та не йдеться про категорію (групи) вулиць і доріг, де трапилася подія (рухались до перетину вулиць, проходячи по тротуару). Згідно з пунктом 6 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, будівництво споруд, прокладання інженерних комунікацій та виконання інших робіт у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг здійснюється в порядку, що визначають відповідно Укравтодор, Держбуд і Держжитлокомунгосп за погодженням з Національною поліцією. Згідно з пунктом 25 Єдиних правил власники та користувачі земельних ділянок, а також власники (користувачі) малих архітектурних форм, інженерних комунікацій, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, зобов'язані, зокрема: утримувати в належному стані зелені насадження, охоронні зони інженерних комунікацій, тротуари, обладнані стоянки автомобілів, трамвайне полотно та інші елементи дорожніх об'єктів; забезпечувати належний технічний стан інженерних комунікацій, обладнання, споруд та інших використовуваних елементів дорожніх об'єктів відповідно до їх функціонального призначення та діючих нормативів; у разі виявлення небезпечних умов в експлуатації споруд і об'єктів, їх аварій і руйнувань, що призвели до виникнення перешкод у дорожньому русі або загрожують збереженню елементів дорожніх об'єктів, негайно повідомляти власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, а також уповноважений підрозділ Національної поліції; дотримувати вимог діючих норм і правил щодо охорони дорожніх об'єктів.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).
Верховний Суд у справі № 580/1362/19 зазначив: Порядком №1346 передбачена чітка процедура для визнання нещасного випадку таким, що стався в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків. З наведених правових норм вбачається, що розслідуванню нещасних випадків комісією передують дії, що повинен вчинити як потерпілий, так і керівник підрозділу, де працює останній. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №823/2496/18, від 11.12.2019 у справі №569/13306/16-а.
У позові не йдеться про бездіяльність відповідача під час оформлення, складання акта та/або не дотримання Порядку №1346.
Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (частина 6 статті 121 КАС України).
Керуючись ст.121, частиною 1 статті 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Надати позивачеві десять днів з дати, наступної за днем отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом: обгрунтування змісту і характеру порушеного права; формулювання вимог відповідно до частини 1 статті 5 КАС України.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява належить поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та не оскаржується.
Копію ухвали направити позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА