13 жовтня 2022 року справа № 580/3160/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:
секретаря судового засідання - Міщенко Д.А.,
представника позивача - Ситника Т.А. (згідно з ордером),
представника відповідачів - Гусак І.Ю. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ФГ “Віктор” до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
21.07.2022 ФГ “Віктор” (20751, Черкаська обл., Смілянський р-н, с.Ташлик, вул.Молодіжна, буд.2; код ЄДРПОУ 24356055) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі - відповідач 1), ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) (далі - відповідач 2), про:
визнання протиправним і скасування рішення комісії відповідача 1 від 27.06.2021 №6962995/24356055 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної;
зобов'язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну від 01.06.2022 №1, складену позивачем.
Додатково просив стягнути з відповідачів солідарно суми судових витрат.
В обґрунтування зазначено, що відповідач 1 безпідставно та всупереч закону прийняв вказане вище рішення. Додатково зазначив, що на час звернення позивача до суду його судові витрати складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2481,00грн. Згідно з договором про надання професійної правової допомоги очікуються витрати в розмірі 15000,00 грн, однак доказ їх понесення буде поданий пізніше, після оплати правової допомоги.
26.07.2022 суд ухвалою прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив розглянути її правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 17 серпня 2022 року о 12год. 00 хв.
15.08.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідачів з проханням відмовити у задоволенні позову повністю. Стверджують, що не допустили порушень та винесли спірне рішення з дотриманням вимог закону із-за відсутності в платника повного переліку обов'язкових документів, а саме позивач не надав документів щодо придбання насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, документів на транспорт, який обробляв земельні ділянки та документів на дизельне паливо. Відповідачі просять урахувати, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН є їх дискреційними повноваженнями, про що вказано в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15.
17.08.2022 суд ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 15 вересня 2022 року о 14:00 год.
15.09.2022 представник відповідачів подала до суду додаткові пояснення (вх.№27803/22), в яких просила відмовити в стягненні з відповідачів витрат на правничу допомогу у зв'язку із ненаданням до позову жодних документів на підтвердження витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи зазначила, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності (постанова Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20).
Ухвалою від 15.09.2022 суд відклав розгляд адміністративної справи та призначив судове засідання на 29 вересня 2022 року о 11:00 год.
29.09.2022 суд ухвалою відклав розгляд адміністративної справи та призначив судове засідання на 11 жовтня 2022 року о 11:10 год.
Ухвалою від 11.10.2022 суд задовольнив повністю клопотання (вх.№30601/22) представника позивача-адвоката Ситника Тараса про відкладення розгляду адміністративної справи №580/3160/22, відклав розгляд по суті адміністративної справи №580/3160/22 та призначив судове засідання на 13 жовтня 2022 року об 11 год. 00хв.
12.10.2022 представник позивача подав до суду клопотання (вх.№30931/22), в якому просив долучити до матеріалів справи докази розміру наданої правової допомоги та її вартість згідно з додатком. Зазначив, що в акті наданих послуг наведено перелік конкретних послуг, витраченого часу та вартості. Станом на 12.10.2022 правова допомога надана на загальну суму 19 тис.грн.
Всі подані сторонами докази суд долучив до матеріалів адміністративної справи.
У судових засіданнях представники сторін підтримали власні правові позиції у спорі та просили їх задовольнити.
Заслухавши учасників, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.
Із витягу з ЄДРПОУ суд установив, що позивач зареєстрований з 17.06.1996. Основний вид економічної діяльності - 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур".
Довідкою-підтвердженням статусу платника єдиного податку четвертої групи від 15.04.2022 №870/АП/23-00-51-08 підтверджується, що станом на 13.04.2022 позивач є платником єдиного податку четвертої групи у 2022 році.
Довідкою Ротмістрівської сільської ради Смілянського району Черкаської області від 25.02.2021 №02-38/253 підтверджується, що станом на 25.02.2021 за позивачем обліковуються земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 461,532 га.
Згідно з довідкою підписаною сільським головою Кривдою Ю.І. від 01.03.2021 вих.№63 станом на 01.03.2021 у користуванні позивача обліковується 227,1691 га земель, категорія - землі сільськогосподарського призначення.
Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (іменується - МХП) в електронній формі укладено договір поставки від 30.05.2022 №26063/к, предметом якого згідно з підп. 2.1. п.2 Додатку 2 до договору поставки є поставка та передача у власність позивачем соняшнику власного виробництва 2021 року врожаю.
Згідно зі специфікацією від 30.05.2022 №1 до вказаного вище договору позивач зобов'язаний поставити товар за умовами: соняшник 2021 року врожаю в кількості 174 мт, терміном поставки з 30.05.2022 до 10.06.2022, загальна ціна Договору з ПДВ 2488200,00 грн, платіжний день МХП з понеділка до п'ятниці (виключено святкові дні), місце поставки: ТОВ «Катеринопільський елеватор», 20505, Черкаська обл., Звенигородський р-н, смт.Єрки, вул.Героїв майдану, буд.347.
Пунктом 5 Додатку 2 до зазначеного вище договору визначено, що МХП проводить оплату поставленої партії товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача з пріоритетним врахуванням п.5.2 Додатку №1 до Договору протягом 5-ти банківських днів після поставки партії товару та надання позивачем МХП всіх документів, вказаних у Додатку №3 до договору.
На підставі видаткової накладної від 01.06.2022 №11 (далі - ВН) про поставку соняшника врожаю 2021 року, яка підписана цифровим підписом позивача 03.06.2022 та цифровим підписом контрагента 05.06.2022, позивач виписав для вказаного контрагента податкову накладну від 01.06.2022 №1 (далі - ПН) на кількість соняшника 71,44 т. ціна без ПДВ - 12543 грн 86 коп, сума без ПДВ - 896133,36грн, сума ПДВ - 125458,67грн, всього з ПДВ - 1021592,03грн. ПН підписана цифровим підписом 03.06.2022.
Оплата вказаного товару відповідно до умов вказаного вище договору та Додатків до нього здійснена на підставі розрахункового рахунку платіжним дорученням від 03.06.2022 №3546490020 в сумі 1,779,47198,98 грн;
Зазначену вище ПН позивач подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.06.2022 .
У відповідь отримав квитанцію від 17.06.2022 про зупинення такої реєстрації №9087384263. Підставою зазначено виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги або обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Тому запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі ПН.
20.06.2022 позивач подав відповідачу повідомлення №4 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з додатками щодо вказаної ПН.
За результатом їх розгляду Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідача 1 прийняла спірне рішення від 27.06.2022 №6962995/24356055 про відмову в реєстрації ПН від 01.06.2022 №1. Єдиною підставою спірного рішення позначено ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування: навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Підкреслення тих документів, що не надані, відповідно до встановленої форми не виконано. У додатковій інформації нічого не зазначено.
Позивач його оскаржив в адміністративному порядку до комісії в складі відповідача 2, подавши скаргу від 28.06.2022, до якої надав додаткові документи в кількості 34 шт.
За результатом їх розгляду відповідна комісія відповідача 2 винесла рішення від 08.07.2022 про відмову у задоволенні скарги. Єдиною підставою зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування: навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Підкреслення тих документів, що не надані, відповідно до встановленої форми не виконано.
Тому позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.
Для вирішення спору суд урахував вимогу абзацу другого ст.19 Конституції України діяти в порядку, межах і спосіб, що визначені законом.
Спірні відносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.10. Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.
При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п.11. Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Отже, платник податку складає ПН, накладає на неї кваліфікований електронний підпис, здійснює шифрування та надсилає її до ДПС.
Відповідно до п.12. Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Отже, електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПК України, Законів України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - ЗУ №851-IV) та від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі - ЗУ №2155-VIII), Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 06 червня 2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261 (далі - Порядок №557).
Згідно з ч.1 ст.5 ЗУ №851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 ЗУ №851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з п.23 ч.1 ст.1 ЗУ №2155-VIII кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Відповідно до п.3 Порядку №557 після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.
Згідно з п.п.5, 6 Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Пункт 7 Порядку №557 визначає, що автоматизована перевірка електронного документа включає:
перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";
перевірку обов'язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перевірку наявності обов'язкових реквізитів;
перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Згідно з підп.14.1.242 п.14.1 ст.14 ПК України технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
Отже, саме відповідач 2 уповноважений забезпечити прийняття та реєстрацію ПН в ЄРПН.
Відповідно до вимог п.201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 вказаного Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок №520.
Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія контролюючого органу згідно з п.44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Отже, відповідні комісії не обмежені переліком документів, що надаються платниками у разі зупинення реєстрації ПН та зобов'язані проаналізувати зміст посвідчуваних ними відомостей, звірити дані, у т.ч. з наявною податковою інформацією, з'ясувати дійсність господарської операції.
Згідно з п.п.3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Виконання вказаної норми платником полягає не у формальному підході, а є орієнтиром для спростування платником виявлених автоматизованою системою моніторингу ознак ризиковості.
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі виявлення однієї зі вказаних трьох підстав:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Форма такого рішення затверджена в Додатку до Порядку №520.
Підстави спірного рішення від 27.06.2022 не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки зазначене ненадання платником всіх первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, спростовується електронним повідомленням позивача від 20.06.2022 №4 та письмовим повідомленням за вих. №51 від 20.06.2022 з додатками.
У спірному рішенні відповідач 1 не підкреслив види документів, які були відсутні, що є порушенням правил заповнення такого рішення, передбаченим додатком до Порядку №520, та свідчить про недостатню його обґрунтованість, перешкоджає платнику з'ясувати, в чому неповнота поданого ним пакету документів та усунути в установленому порядку порушення.
Досліджуючи письмові докази суд установив, що позивач надав відповідачу 1 лист від 20.06.2022 вих.№51 до заблокованої ПН №1 з поясненнями та копіями документів на підтвердження операцій: ПН від 01.06.2022 №1, довідку виконкому Тернівської сільради від 01.03.2021 вих.№63 про наявність у позивача 227,1691 га земель, довідку Ротмирівської сільради від 25.02.2021 №02-38/253 про наявність у користуванні позивача 461,532 га земель, накази від 31.05.2021 №2-К та від 27.04.2022 №5-К про затвердження штатних розписів за 2021 та 2022 роки, амортизаційні відомості за вересень 2021 року, червень 2022 року про наявність основних засобів достатніх для оброблення землі, збору та зберігання урожаю, договори на придбання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту, палива та інших матеріалів, видаткові накладні до них за 2020 - 2021 роки: від 15.06.2021 №Чк000125, від 26.03.2021 №Чк000111, від 26.03.2021 №Чк000112, від 25.03.2021 №23, від 16.02.2021 №126, від 12.05.2021 №1500, від 13.09.2021 №3212, від 08.04.2021 №АІ000007859, від 25.03.2021 №АІ000004505, оборотно-сальдові відомості: по рахунку 271 за квітень 2022 року, по рахунку 20 за 01.01.2022 - 01.06.2022, по рахунку 271 за 01.01.2022 - 02.06.2022, по рахунку 10 за червень 2022 року, звіт №4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року, звіт №29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році, звіт №37-сг про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2021, єдиний звіт від 01.02.2022 за 4 квартал 2021 року, єдиний звіт від 07.04.2022 за 1 квартал 2022 року, податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи від 16.02.2021 за 2021 рік, відомості про наявність земельних ділянок від 16.02.2021, договір поставки від 30.05.2022 №26063/к, Додаток 2 до Договору поставки від 30.05.2022 №26063/к, Специфікацію №1 від 30.05.2022 до Договору поставки від 30.05.2022 №26063/к, рахунок №12 від 31.05.2022, Договір від 31.05.2022 про надання послуг №1, рахунок на оплату від 23.06.2022 №2, акт надання послуг від 23.06.2022 №2, заявка на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 31.05.2022, видаткова накладна №11 від 01.06.2022 на 71,44 т соняшника, платіжне доручення від 03.06.2022 №3546490020 на суму 1779471,98 грн, зведену виписку по рахунку позивача з 03.06.2022 до 08.06.2022, платіжне доручення від 19.07.2022 №968 на суму 2481,00грн.
Відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг спростовується відомостями додатків до пояснень та скарги позивача, в яких зазначено про надання позивачем відповідачу 1 щодо виписаної ПН ВН від 01.06.2022 №11, яка вважається первинним-бухгалтерським документом для договору купівлі-продажу товару.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - ЗУ №996-XIV) є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи відповідно до ч.2 ст.9 ЗУ №996-XIV можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Абзацом першим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Отже, дії продавця щодо реєстрації в ЄРПН ПН щодо продажу товару, виписаної за правилом першої події, є виконанням встановленого законом обов'язку.
Зазначені позивачем реквізити платіжних документів, їх копії та копії договорів щодо правочинів, у т.ч. щодо наявності такого виду товару, надані відповідачу 1, підтверджують, що операція у ПН №1 відповідає зареєстрованому виду його господарської діяльності, такий вид товару у позивача перебував, наявні технічні можливості його зберігати. Отже, обґрунтованих сумнівів у їх достовірності на етапі реєстрації ПН №1, враховуючи договірні умови поставки не викликають.
Відсутність обґрунтованих сумнівів щодо вирощування зерна соняшника позивачем також підтверджується поданими позивачем відповідачу 2 під час адміністративного оскарження рішення відповідача 1 додатковими документами.
До скарги від 28.06.2022 надав письмові пояснення за вих.№56, а для підтвердження посівних площ та збору сільськогосподарської продукції надав додаткові документи.
Зазначені вище в додатках до пояснень та скарги позивача документи підтверджують використання позивачем сільськогосподарських земель та вирощування соняшника у 2021 році, використання для цього закуплених мінеральних добрив та засобів захисту, витрати пального на обробіток землі та перевезення врожаю, передачу та оплату проданого соняшника для ТОВ «Катеринопільський елеватор» на виконання передбачених вказаними вище умовами Договору та Додатків до нього. Статистичні звіти про вироблену продукцію доводять отримання позивачем врожайності соняшнику у 2021 році, що відповідає кількості продажу. Обґрунтованість підстав їх неврахування відповідачами під час судового розгляду справи не підтверджена.
Отже, підстава спірних рішень щодо ненадання документів платником первинних документів, перевезення спростована відомостями отриманих відповідачами додатків до пояснень і скарги та доводить допущення порушення вказаних норм відповідачем 1. Водночас складських документів пакет документів позивача для відповідачів і суду не містить.
Тому суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача 1 протиправне та підлягає скасуванню у повному обсязі.
Встановлені обставини спору підтверджують, що відповідач 1 не аналізував змісту отриманих від позивача документів, у т.ч. в контексті дотримання правила першої події.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п.187.1. ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Абзацом першим п.201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
ПН згідно з п.201.7 ст.201 ПК України складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Первинні документи позивача, надані відповідачам та суду, складені в електронній формі з накладенням цифрового підпису без паперової форми. Згідно з відомостями КЕП дата підписання сторонами ВН не відповідає зазначеній у формі та свідчить про дату фактичного підписання первинного документа через три дні фактично проставленої дати. Водночас ПН виписана датою, що не відповідає даті фактичного підписання первинного документа. Причини цього відповідачами не з'ясовані, не оцінені.
Додатково, з огляду на відсутність підкреслення виду документа, який не було додано позивачем, за фактичного встановлення судом наявності частини (також не підкреслених, але наявних) документів свідчить про формальний розгляд відповідачем 1 та у подальшому відповідачем 2 документів для реєстрації ПН. Тому відсутні підстави для судового втручання в їх дискреційні повноваження щодо їх розгляду та оцінки.
Зазначені порушення відповідача 1 безпідставно не були усунені відповідачем 2 під час адміністративного оскарження.
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/розрахунку коригування в ЄРПН також затверджений згаданою вище постановою КМУ №1165.
Відповідно до п.11 вказаного Порядку платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.
Згідно з пунктом 12 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Підстави, за наявності яких приймається одне зі вказаних рішень, зазначений Порядок не передбачає.
Відповідач 2 у рішенні за результатом адміністративного оскарження вказаного спірного рішення відповідача 1 відмовив у задоволенні скарги позивача, безпідставно та необґрунтовано посилаючись на відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування: навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, зважаючи, що первинні документи позивач надав, що підтверджується додатками до пояснень і скарги.
Суд урахував, що рішення про залишення без задоволення скарги платника не породжує будь-яких прав та обов'язків, отже, не може бути окремо оскаржене в суді.
Тому належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відповідача 1 повторно розглянути матеріали позивача щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної ним податкової накладної від 01.06.2022 №1 та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.
Посилання відповідачів на висновки Верховного Суду в постановах: від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15 не враховані, оскільки спірні в них правовідносини та обставини спору не є подібними для цієї справи.
Отже, позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд урахував.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені платіжним дорученням від 19.07.2022 №968 на суму 2481,00грн, підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів порівно, оскільки відповідач 1 порушив, а відповідач 2 не усунув в процесі адміністративного оскарження порушені заявлені права позивача.
З приводу професійної правничої допомоги суд установив, що 12.07.2022 позивач (далі - клієнт) уклав з Адвокатським об'єднанням «ЮРТЕРРА» в особі керівника-адвоката Ситника Т.А. (далі - виконавець) договір про надання правової допомоги №12/07-01 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 ст.1 предметом договору визначено надання усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, пов'язаних з реєстрацією податкових накладних. Згідно з п.п.4.1.- 4.3 ст.4 Договору винагорода виконавця за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту здійснюється у формі гонорару, який формується як з фіксованого розміру, так і погодинної оплати. Фіксований розмір винагороди підлягає сплаті в залежності від досягнення мети Договору та залежить від погодинної оплати. Якщо інше не встановлено додатковою угодою до цього Договору, фіксований розмір винагороди становить 10 % у відношенні до вартості захищеного, відновленого права клієнта. Якщо інше не встановлено додатковою угодою до цього Договору, погодинна оплата становить 1000 грн за одну годину роботи виконавця та сплачується незалежно від захищеного, відновленого права клієнта. (п.4.5.ст.4 Договору). Оплата здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок виконавця у розмірі та у строки встановлені цим Договором або додатком до нього. Сторони допускають можливість авансової оплати послуг.(п.4.6 ст.4 Договору).
Згідно з додатковою від 12.07.2022 угодою до договору №12/07-01 про визначення вартості послуг (далі - Додаткова угода) сторони погодили вартість послуг відповідно до основного договору згідно з переліком:
підготовка та внесення позову до суду, вартість - 15000 грн, строк оплати - впродовж 5 днів, з ухвалення рішення суду по суті;
внесене процесуальних документів, здійснення адвокатських запитів (кожен окремо), вартість - 500 грн, строк оплати - впродовж 5 днів, з ухвалення рішення суду по суті;
підготовка та внесення апеляційної або касаційної скарги / відзиву на апеляційну або касаційну скаргу (окремо за кожну), вартість - 10000 грн, строк оплати - впродовж 5 днів, з ухвалення рішення суду по суті;
участь в одному судовому засіданні (м. Черкаси), вартість - 1000 грн, строк оплати - впродовж 5 днів, з ухвалення рішення суду по суті;
участь в одному судовому засіданні суду, касаційної або апеляційної інстанції, (м. Київ, у т.ч. витрат на дорогу), вартість - 4000 грн, строк оплати - впродовж 5 днів, з ухвалення рішення суду по суті.
Додатково зазначено, що окремо, за необхідності, від вищевказаних сум, клієнтом додатково оплачуються витрати на дорогу, обов'язкові платежі, державне мито, збори, у тому числі сплата судового збору, вартість проведення судових експертиз тощо. Вартість необумовлених цією додатковою угодою послуг, погоджується сторонами додатково, шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Ця додаткова угода с невід'ємною частиною основного договору та укладена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін.
У подальшому представник позивача надав до суду акт наданих послуг від 29.09.2022 №1, копію рахунку за надані послуги від 29.09.2022 №21 та копію платіжного доручення від 12.10.2022 №1102.
Відповідно до акту наданих послуг від 29.09.2022 №1 вказане адвокатське об'єднання надало позивачу послуги відповідно до зазначеного вище Договору:
відрядження у с.Ташлик, вивчення матеріалів первинної, бухгалтерської документації, виготовлення копії документів тощо - 8 годин затраченого часу;
вивчення, аналіз судової практики у схожих правовідносинах. Підготовка тексту позовної заяви. Внесення позову до суду - 6 години;
вивчення відзиву - 2 години;
участь в судових засіданнях - 3 засідання.
Зазначено, що станом на 29.09.2022 надано послуги на загальну суму 18тис грн, з яких:
15 тис. грн за підготовку та внесення позову (у т.ч. витрати на дорогу, виготовлення копій, поштові послуги та усі інші витрати виконавця);
3 тис. грн за участь в 3 судових засіданнях (у т.ч. витрати на дорогу, виготовлення копій, поштові послуги та усі інші витрати виконавця).
Позивач оплатив адвокату за підготовку та ведення адміністративної справи в Черкаському окружному адміністративному суді 19000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12.10.2022 №1102.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною п'ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд врахував, що відповідачі подали клопотання щодо відсутності підстав для розподілу вказаної позивачем суми витрат на правничу допомогу, оскільки позивач не обґрунтував їх розміру. Вказані доводи відповідачів спростовуються сукупністю належних, достатніх та допустимих доказів, а саме договором від 12.07.2022 №12/07-01 про надання правової допомоги, додатковою угодою від 12.07.202 до договору №12/07-01 про визначення вартості послуг, актом наданих послуг від 29.09.2022 №1, рахунком за надані послуги від 29.09.2022 №21, платіжним дорученням від 12.10.2022 №1102.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено правову позицію: "Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність."
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд врахував, що адміністративна справа розглядалася правилами загального позовного провадження. Тобто, мала ознаки складної. Позовна заява підписана адвокатом Вікторією ШКВАРКО. Позивачем завірено копії всіх доданих до позовної заяви документів. Зміст позовної заяви свідчить, що її складено фахівцем в галузі права. Отже, безпосередня участь адвоката у цій справі та понесення у зв'язку з цим судових витрат позивачем доведена сукупністю належних і достовірних доказів.
Зважаючи на результат вирішеного спору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаної вище суми витрат на адвоката та наявність підстав для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно задоволеній частині позову - половина суми.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов Фермерського Господарства “Віктор”.
Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.06.2021 №6962995/24356055 про відмову в реєстрації виписаної ФГ “Віктор” податкової накладної від 01.06.2022 №1.
Зобов'язати Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 44131663) повторно розглянути матеріали Фермерського Господарства “Віктор” (20751, Черкаська обл., Смілянський р-н, с.Ташлик, вул.Молодіжна, буд.2; код ЄДРПОУ 24356055) щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаної ним податкової накладної від 01.06.2022 №1 та прийняти в установленому законодавством порядку, спосіб і строки рішення з урахуванням мотивів суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) та ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8; код ЄДРПОУ 43005393) порівно з кожного на користь Фермерського Господарства “Віктор” (20751, Черкаська обл., Смілянський р-н, с.Ташлик, вул.Молодіжна, буд.2; код ЄДРПОУ 24356055) частину судових витрат зі сплати судового збору за звернення до адміністративного суду позовною заявою в розмірі 1240,50грн (одна тисяча двісті сорок гривень п'ятдесят копійок) та за професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00грн (дев'ять тисяч п'ятсот гривень нуль копійок).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення виготовлене в повному обсязі 24.10.2022.