Справа № 560/7448/22
іменем України
24 жовтня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області №338251 від 24.06.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент виникнення спірних правовідносин (складення акту про проведення перевірки 21.02.2022), а також станом на сьогодні не являється суб'єктом господарювання, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, дані про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.
Транспортний засіб - DAF XF 105.460, р.н. НОМЕР_1 є його приватною власністю, а тому позивач мав право передавати керування цим транспортним засобом іншій фізичній особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційні документи на цей транспортний засіб.
Вказує, що у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", так як транспортний засіб у спірній ситуації фактично використовувався іншою особою, у той час як за ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника.
Водночас перевіркою не було встановлено, чи перевозився вантаж (торфобрикет) за власний рахунок для власних потреб. Законодавцем перевезення особою власними транспортними засобами для власних потреб вантажу, яке не пов'язане зі здійсненням ним господарської діяльності, не забороняється.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на розгляді справи був присутній позивач, що відмічено у Журналі відвідувань, однак пояснення та докази ним про неналежність особи не надавались.
На момент перевірки водій позивача не надав посадовим особам Укртрансбезиеки договору оренди транспортного засобу, та тимчасовий реєстраційний талон. Також в акті перевірки будь-яких пояснень стосовно того, хто є перевізником, водієм не було надано.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
21.02.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку належного позивачу транспортного засобу DAF ХР 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевезення на якому здійснював водій ОСОБА_2 .
Під час перевірки виявлено порушення п.11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, а саме: під час перевезення вантажу (торфобрикет) перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною або іншим документ на вантаж, який передбачений законодавством, чим порушено вимоги ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Зазначене зафіксовано Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №336131 від 21.02.2022.
Водій у графі "пояснення про причини порушення" вказав про перевезення торфобрикетів із Смиги, та що на заводі дали корінець 009199, інших документів не дали.
Про розгляд цього акту позивача було проінформовано листом-повідомленням № 16367/42/24-57 від 09.06.2022, який було отримано 15.06.2022 згідно трекінгу відправлення №2900504539618.
Розгляд був призначений на 24.06.2022, на якому був присутній позивач, що відмічено у Журналі відвідувань. Однак пояснень та/або доказів позивачем про неналежність особи-перевізника не надавались.
В результаті розгляду справи про порушення, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області було винесено постанову №338251 від 24.06.2022 про застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн., за порушення вимог ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III (далі - Закон №2344-III).
Згідно ст.1 Закону №2344-III товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567) встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як встановлено судом, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №336131 від 21.02.2022 зафіксовано порушення - під час перевезення вантажу (торфобрикет) перевізник не забезпечив водія товарно-транспортною накладною або іншим документ на вантаж, який передбачений законодавством.
Згідно ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Пункт 11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 передбачає, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Відповідно до ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, склад порушення, за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності, полягав у здійсненні перевезення вантажу за відсутності товарно - транспортної накладної.
При цьому, слід зазначити, що Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В розумінні вимог ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
У позові позивач вказує на протиправність оскаржуваної постанови з огляду на те, що її складено відповідачем відносно неналежної особи. Однак жодних доказів на підтвердження такої позиції не надає.
Тому такі доводи позивача не спростовують факт встановленого порушення, оскільки обов'язок пред'являти відповідні документи чітко встановлений законодавством.
Разом з цим, слід зазначити, що позивач не був позбавлений права під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт надати пояснення та/або додаткові докази щодо складення документів відносно неналежної особи.
Таким чином, в даному випадку саме позивач, який є власником спірного транспортного засобу, є перевізником і, відповідно, несе відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, оскільки факт перевезення вантажу без товарно-транспортної накладної не спростовується матеріалами справи, що, насамперед, зумовлює накладення штрафу за таке порушення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 22 грудня 2021 року по справі №420/3371/21.
Щодо доводів позивача про те, що транспортний засіб був переданий у користування ОСОБА_2 для вирішення його питань, суд також звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Статтею 799 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Оскільки сторонами у стверджуваному позивачем договору (домовленості) є фізичні особи, то такий договір у силу імперативної норми ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу України має бути складено у письмовій формі та нотаріально посвідчений.
Однак такий письмовий договір між позивачем та ОСОБА_2 відсутній.
Позивач також вказує про те, що перевіркою не було встановлено, чи перевозився вантаж (торфобрикет) за власний рахунок для власних потреб, оскільки перевезення особою власними транспортними засобами для власних потреб вантажу не забороняється.
Суд зазначає, що наявність ТТН є обов'язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб така накладна не оформлюється.
Однак ні під час розгляду справи про порушення, ні під час судового розгляду справи позивач не надав доказів на підтвердження права власності на вантаж, який перевозився. Отже, на підтвердження таких доводів позивач також жодних доказів не надав.
Крім того, та обставина, що згідно інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань певна особа не є фізичною особою-підприємцем, не позбавляє можливості надавати послуги з перевезення вантажів.
Таким чином, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 жовтня 2022 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області (вул. Соборна, 75,Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя Д.А. Божук