Справа № 404/1481/20
Номер провадження 2-адр/404/1/22
24 жовтня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Тригубенко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника позивача Усатенка Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП майора поліції Веселова Михайла Сергійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент патрульної поліції про скасування постанови, -
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП майора поліції Веселова Михайла Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, Департамент патрульної поліції про скасування постанови, просив поновити строк на оскарження постанови, визнати неправомірною і скасувати постанову серії ЕАК №2137338 інспектора роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП майора поліції Веселова Михайла Сергійовича від 21 лютого 2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а провадження в справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2020 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 червня 2022 року позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП майора поліції Веселова Михайла Сергійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент патрульної поліції про скасування постанови задоволено. Скасовано постанову серії ЕАК №2137338 від 21 лютого 2020 року інспектора роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП майора поліції Веселова Михайла Сергійовича про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 340 грн. за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрито провадження по справі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 грн. 40 коп.
30 червня 2022 року представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.
В обґрунтування заяви вказано, що 30 червня 2022 року було отримано копію рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 червня 2022 року, яким задоволено позов в повному обсязі. В зв'язку з ухваленням рішення без участі представника позивача, він не міг подати докази судових витрат.
В судове засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, подану ним заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник Управління патрульної поліції в Кіровоградській області в судове засідання надав клопотання про зменшення розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги.
За змістом ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Пунктом 3, 4, 5 ч. 1 ст. 252 КАС України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частинами першою та другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами частин третьої-четвертої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 5, 6 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вбачається, що для того, щоб встановити, чи скористалась особа своїм правом на професійну правничу допомогу, наявність у неї у зв'язку з цим судових витрат та їх розмір, сторона має надати відповідні докази в установленому законом порядку.
У даній справі такі докази подані разом з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Суд звертає увагу на те, що в позові вказувалось, що орієнтовна сума судових витрат пов'язаних з правової допомогою складає 10 000 грн.
На підтвердження наданої у справі правової допомоги суду надано: копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди, квитанцію.
Суд звертає увагу на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат, викладеною, зокрема, в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00), за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Такі ж критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Отже, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної конкретної справи, суд враховує наступне.
Предметом спору у даній справі є оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 340 грн., в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 10 000 грн.
Значне перевищення розміру адвокатських вимог над сумою позовних вимог свідчить про не співмірність заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної представником позивача.
Крім того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини шостої статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до справ незначної складності.
Враховуючи все викладене в сукупності, суд, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена сума є надмірною та неспівмірною із складністю справи, виконаними адвокатом роботами, тому дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в даній конкретній справі, який підлягає відшкодуванню, становить 4 000 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 79, 132, 134, 139, 143, 242, 252, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення суду складено 24.10.2022 року
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда