24 жовтня 2022 року м. Рівне №460/25877/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України
про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач, УСР в Рівненській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області №42 від 27.07.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині оголошення догани старшому оперуповноваженому 1-ого відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області ДСР Національної поліції України капітану поліції ОСОБА_1 .
Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Вітрук Ю.В., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВК від 19.08.2022 № 1051144 (а.с.32).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани позивачу стало відомо з відповіді на адвокатський запит. Жодним іншим чином позивача не було повідомлено про проведення відносно нього службового розслідування.
Згідно з п. 1, 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затв. Наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893), підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Такої підстави, як систематичне невиконання протокольно ухвалених рішень, вказівок керівництва, низькі показники оперативно-службової діяльності не передбачено вказаним Порядком.
Крім того, в наказі про призначення та проведення службового розслідування та висновку службового розслідування є покликання на два протоколи оперативної наради: № 44 від 05.07.2022 (вих. № 2423/55/116/03-2021 від 05.07.2022) та № 44 від 05.07.2022 реєстраційний № 2423/55/116/01-2022 від 05.07.2022, що дає підстави вважати, що існує 2 протоколи, один - став підставою для проведення службового розслідування, а за іншим - проводили саме службове розслідування.
Водночас позивач зазначає, що протоколом оперативної наради № 44 від 05.07.2022 було встановлено, що ОСОБА_1 не було виконано п. 11.1 та 11.2 протоколу оперативної наради № 34 від 09.06.2022, якими позивача було зобов'язано отримати ухвалу про проведення НСРД відносно частини фігурантів у кримінальному провадженні № 42022180000000018. Однак, рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, або слідчий суддя за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Позивач не міг виконати вимогу про отримання ухвали про проведення НСРД, оскільки не є ні слідчим, ні прокурором, на слідчим суддею.
Також позивач вказує, що вважає оскаржуваний наказ протиправним, оскільки: 1. Законодавством не передбачена підстава для проведення службового розслідування «систематичне невиконання протокольно ухвалених рішень, вказівок керівництва УСР»; 2. Наказ про призначення та проведення службового розслідування та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності містять різні документальні підстави проведення службового розслідування; 3. Матеріали службового розслідування не містять пояснень особи, що притягується до відповідальності, пояснень інших осіб, яким відомі обставини справи та пояснень безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи, всупереч ст. 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»; 4. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за неотримання ухвали на проведення НСРД за кримінальним провадженням № 42022180000000018, однак чинний КПК не надає йому такої можливості і виходить за межі його повноважень, у зв'язку з чим вина позивача відсутня.
Позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 22.08.2022 позовна заява залишалася без руху.
Ухвалою суду від 05.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провадити з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
21.09.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення позовних. В обґрунтування заперечень зазначає, що пунктом 2 розділу II Порядку № 893 визначено не вичерпний перелік підстав для призначення службового розслідування, а перелік підстав за яких службове розслідування призначається в обов'язковому порядку.
Службове розслідування відносно позивача призначено та проведено на підставі норм чинного законодавства у зв'язку з не належним виконанням позивачем вимог його посадової інструкції та наказів керівника відділу. Від надання будь-яких пояснень за фактами службового розслідування позивач відмовився, про що складено акт про відмову надання пояснення.
Крім того зазначає, що кримінальне провадження № 42022180000000018 було розпочато 18.02.2022 та передано для здійснення оперативного супроводу майору поліції ОСОБА_2 та капітану поліції ОСОБА_1 . У подальшому майором поліції ОСОБА_2 та капітаном поліції ОСОБА_1 було скеровано ініціативні рапорти на отримання ухвал щодо проведення негласних слідчих (розшукових) заходів у рамках зазначеного вище кримінального провадження та лише 30.05.2022 (хоча кримінальне провадження розпочато 18.02.2022) отримано три ухвали Рівненського міського суду від 30.05.2022 на проведення негласних слідчих (розшукових) заходів, передбачених ст. 260, ст. 263, 267, 269 КПК України в термін до 28.07.2022 відносно частини фігурантів кримінального провадження. Однак, станом на 27.07.2022 будь які додаткові ініціативні рапорти на отримання ухвал щодо проведення негласних слідчих (розшукових) заходів у рамках зазначеного вище кримінального провадження майором поліції ОСОБА_2 та капітаном поліції ОСОБА_1 не готувалися та не скеровувалися.
Наказом УСР в Рівненській області від 27.07.2022 № 42 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» зокрема, враховуючи недотримання ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону № 580-УІІ, статей 1 та 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УИІ, а також систематичне невиконання протокольно ухвалених рішень, вказівок керівництва УСР в Рівненській області, відсутності належного оперативного супроводу кримінального провадження, яке перебуває у супроводженні, низькі показники оперативно-службової діяльності за 6 місяців 2022 року, керуючись статтями 11, 12, 13, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України старшому оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану. З вказаним наказом позивач ознайомитися відмовився, про що складено акт від 28.07.2022.
Крім того зазначає, що під час оформлення висновку службового розслідування комісією було допущено помилку та вказано протокол оперативної наради від 05.07.2022 № 44 (за вих. № 2423/55/116/01-2022 від 05.07.2022), а не вих. № 2423/55/116/03-2022 від 05.07.2022 - як згідно оригіналу протоколу наради 05.07.2022. Однак, порядковий номер протоколу - 2423 у вказаних вище реєстраційних номерах вказано вірно, а отже виключає наявність різних підстав для проведення службового розслідування.
На оперативній нараді 09.06.2022 ОСОБА_1 його безпосереднім керівником було поставлено протокольно оформлений наказ щодо забезпечення отримання ухвал на проведення оперативних заходів у рамках кримінального провадження № 42022180000000018 від 18.02.2022 за ч. 2 ст. 307 КК України, що безпосередньо передбачає підготовку ініціативних рапортів на проведення негласних слідчих (розшукових) заходів та скерування рапортів до слідчого підрозділу для подальшого отримання ухвал слідчого судді на їх проведення.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у систематичному невиконанні протокольно ухвалених рішень і вказівок, наказів керівництва, обов'язків щодо розслідування і розкриття кримінальних правопорушень та відсутності належного оперативного супроводу кримінального провадження. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
27.09.2022 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що жодних доданих документів до відзиву для позивача направлено не було. У зв'язку з цим просить не приймати до уваги додані до відзиву документи.
Щодо суті самого відзиву зазначає, що матеріали службового розслідування по позивачу не містять жодної заяви, скарги чи рапорта посадової особи. Самі ж протоколи нарад містять виключно інформацію про зобов'язання позивача отримати ухвалу про проведення НСРД відносно частини фігурантів у кримінальному провадженні №42022180000000018, що не містить ознаки дисциплінарного проступку. Однак, позивача притягнуто до відповідальності за: неотримання ухвали про проведення НСРД відносно частини фігурантів у кримінальному провадженні №42022180000000018, низькі показники, невиконання вказівок керівництва. Зазначає, що позивача можливо притягнути до відповідальності лише за невиконання ухвали слідчого судді, але ніяк не за неотримання такої ухвали, що виходить за рамки посадових обов'язків і суперечить вимогам КПК України, оскільки ухвалу на проведення слідчих розшукових дій може отримати лише слідчий, прокурор, а оперативний підрозділ виконує зазначену ухвалу. Щодо різних номерів документів, що стали підставою для проведення службового розслідування зазначає, що з каліграфічної точки зору в них все правильно, однак номери різні. Крім того в матеріалах службового розслідування відсутні пояснення позивача, так само і відсутні пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи ОСОБА_3 - заступника начальника управління - начальника 1-ого відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області. Представник позивача просить не приймати до уваги документи, що додані до відзиву на позовну заяву через не надсилання їх позивачу, позовну заяву задовольнити.
05.10.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає про наявність у позивача усіх наявних додатків (які були отримані за раніше наданими відповідями на адвокатські запити). Щодо інших доводів відповіді на відзив, відповідач зазначив, що підтримує позицію, викладену у відзиві на позов. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
13.10.2022 представник позивача подала клопотання, в якому просить не приймати до уваги документи, що надані до відзиву на позовну заяву, оскільки такі не були надіслані позивачу.
13.10.2022 від представника позивача надійшла заява в порядку ч. 3 ст. 143 КАС України, в якій повідомлено, що розмір понесених витрат на правову допомогу складатиме 10000 грн., докази про що будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.
ОСОБА_1 працює старшим оперупоновадженим 1-ого відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області ДСР Національної поліції України (наказ ДСР НПУ від 30.07.2021 № 254 о/с) (а.с.107, 147), що позивачем не заперечується.
Відповідно до посадових інструкцій (а.с.107-112), старший оперуповноважений 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_1 , зобов'язаний, зокрема, вживати практичних заходів щодо виявлення злочинної діяльності у визначених керівництвом відділу напрямах, здійснювати аналіз оперативної обстановки, соціально-економічних та інших факторів, що впливають на її ускладнення, прогнозувати криміногенну ситуацію, тенденції та рівень розвитку організованої злочинності, доповідати керівництву відділу про результати аналізу для прийняття рішення щодо заведення справ оперативного обліку, порядку їх реалізації, а також здійснювати оперативно-розшукові заходи, у тому числі оперативно-технічні, з викриття організованих груп і злочинних організацій, їх організаторів, учасників та осіб, які сприяють, укривають їх злочинну діяльність та фінансування.
На оперативних нарадах при начальнику управління стратегічних розслідувань в Рівненській області ДСР Національної поліції України 26.04.2022 (підпункт 13.1. пункту 13 питання І протоколу № 18, реєстраційний № 1275/55/116/01-2022 від 26.04.2022, а.с.104-106), 09.06.2022 (підпункт 11.1. пункту 11 питання І протоколу № 34, реєстраційний № 1981/55/116/01-2022 від 09.06.2022, а.с.101-103)) вказувалося ОСОБА_1 щодо необхідності збору та напрацювання оперативно-значимої інформації стосовно протиправної діяльності стійких суспільно-небезпечних організованих груп для відкриття кримінального провадження.
Разом з цим, на оперативній нараді 26.04.2022 (підпункт 13.1. пункту 13 питання І протоколу № 18, реєстраційний № 1275/55/116/01-2022 від 26.04.2022) ОСОБА_1 було попереджено про застосування до нього заходів дисциплінарного впливу у разі відсутності зібраної оперативно-значимої інформації стосовно протиправної діяльності стійких суспільно-небезпечних організованих груп для відкриття кримінального провадження.
Крім цього, на оперативній нараді 09.06.2022 (підпункт 11.2. пункту 11 питання І протоколу № 34, реєстраційний № 1981/55/116/01-2022 від 09.06.2022) ОСОБА_1 вказано на необхідності забезпечення належного оперативного супроводу кримінального провадження № 42022180000000018 від 18.02.2022 за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України), отримання ухвал на проведення оперативних заходів у рамках зазначеного кримінального провадження відносно ще частини фігурантів, проведення їх аналізу.
На оперативній нараді при заступнику начальника управління стратегічних в Рівненській області (протокол № 44 від 05.07.2022, вих. №2423/55/116/03-2022 від 05.07.2022, а.с.98-100) вирішено призначити відносно старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 службове розслідування. Таке рішення прийнято з огляду на незадовільний стан оперативного супроводу кримінального провадження № 42022180000000018 від 18.02.2022 за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, а також невиконання підпунктів 11.1 та 11.2 протоколу оперативної наради від 09.06.2022 за № 34 щодо необхідності забезпечення належного оперативного супроводу вищевказаного кримінального провадження, а також збору та напрацювання оперативно-значимої інформації стосовно протиправної діяльності стійких суспільно-небезпечних організованих груп для відкриття кримінального провадження (п. 8 протоколу № 44 від 05.07.2022).
Наказом начальника УСР в Рівненській області від 13.07.2022 № 43 призначено службове розслідування відносно, зокрема, старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 (а.с.91-92).
За результатами службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків окремими працівниками 1-го відділу (боротьби з організованими групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області складено висновок від 27.07.2022 (а.с.93-97).
Cлужбовим розслідуванням встановлено, що кримінальне провадження № 42022180000000018 було розпочато 18.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за особистими матеріалами старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_4 та передано для здійснення оперативного супроводу майору поліції ОСОБА_2 та капітану поліції ОСОБА_1 .
У подальшому майором поліції ОСОБА_2 та капітаном поліції ОСОБА_1 було скеровано ініціативні рапорти на отримання ухвал щодо проведення негласних слідчих (розшукових) заходів у рамках зазначеного вище кримінального провадження та лише 30.05.2022 (хоча кримінальне провадження розпочато 18.02.2022) отримано три ухвали Рівненського міського суду від 30.05.2022 на проведення негласних слідчих (розшукових) заходів, передбачених ст. 260, ст. 263, 267, 269 КПК України в термін до 28.07.2022 відносно частини фігурантів кримінального провадження.
На оперативній нараді, що відбулася 09.06.2022 (протокол № 34), було вказано капітану поліції ОСОБА_1 щодо необхідності отримання ухвал на проведення оперативних заходів у рамках зазначеного кримінального провадження відносно ще частини фігурантів та проведення їх аналізу з метою забезпечення належного оперативного супроводу кримінального провадження, а також встановлення всіх осіб та обставин вчинення кримінального правопорушення. Однак, станом на 27.07.2022 будь які додаткові ініціативні рапорти на отримання ухвал щодо проведення негласних слідчих (розшукових) заходів у рамках зазначеного вище кримінального провадження майором поліції ОСОБА_2 та капітаном поліції ОСОБА_1 не готувалися та не скеровувалися.
У висновку службового розслідування зазначено, що факти систематичного невиконання протокольно ухвалених рішень, вказівок керівництва УСР в Рівненській області, неналежного оперативного супроводу кримінального провадження, працівниками вказаними у пункті 1 цього висновку знайшли своє підтвердження частково. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у систематичному невиконанні протокольно ухвалених рішень, вказівок керівництва УСР в Рівненській області, відсутності належного оперативного супроводу кримінального провадження, яке перебуває у супроводженні, низьких показників оперативно-службової діяльності за 6 місяців 2022 року, старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (пункт 4 висновку).
Враховуючи викладене вище, наказом УСР в Рівненській області від 27.07.2022 № 42 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» зокрема, враховуючи недотримання ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1 та 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, а також систематичне невиконання протокольно ухвалених рішень, вказівок керівництва УСР в Рівненській області, відсутності належного оперативного супроводу кримінального провадження, яке перебуває у супроводженні, низькі показники оперативно-службової діяльності за 6 місяців 2022 року, старшому оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.29-30).
Позивач не погоджується з вказаним наказом, та звернувся до суду з даним позовом щодо визнання протиправним та скасування зазначеного наказу в частині, що стосується безпосередньо позивача.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (надалі - Закон №580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострію та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
При цьому, статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові (частина 4 статті 2 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Зі змісту наведених положень слідує, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов'язків, визначених статтею 18 Закону №580-VIII та статтею 1 Дисциплінарного статуту. При цьому, керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.
Положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
1. Щодо підстав для призначення стосовно позивача службового розслідування.
Стаття 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затв. Наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.
З матеріалів справи вбачається, що підставою щодо призначення та проведення службового розслідування стосовно позивача стала інформація щодо неналежного виконання посадових обов'язків, невиконання позивачем вказівок керівництва УСР в Рівненській області, що неодноразово обговорювалося на оперативних нарадах, тобто, безпосереднє виявлення ознак проступку посадовою особою поліції.
А відтак, суд відхиляє покликання позивача на та, що законодавством не передбачена підстава проведення службового розслідування «систематичне невиконання протокольно ухвалених рішень, вказівок керівництва УСР».
Крім того, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського може свідчити про нявність дисциплінарного проступку. Службове розслідування для того й призначається, щоб зібрати, перевірити та оцінити матеріали і відомості про дисциплінарний проступок поліцейського. Підставою для призначення службового розслідування можуть бути заяви, скарги та повідомлення посадових осіб, інших поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів Національної поліції з'ясовуються під час службового розслідування. І вже за результатами проведеного службового розслідування у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку. За наслідками проведеного службового розслідування керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні особи складу дисциплінарного проступку, та відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
А тому суд зазначає, що в ході проведення службового розслідування позивач мав можливість надати свої пояснення та довести обставини щодо відсутності в його діях (бездіяльності) ознак дисциплінарного проступку.
За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність порушень зі сторони відповідача щодо призначення проведення службового розслідування стосовно позивача.
2. Щодо доводів позивача про те, що наказ про призначення та проведення службового розслідування та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності містять різні документальні підстави проведення службового розслідування, суд зазначає таке.
Дійсно, в наказі від 13.07.2022 № 43 “Про призначення та проведення службового розслідування” міститься покликання на протокол оперативної наради при заступникові начальника управління - начальнику 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_3 від 05.07.2022 № 44 (вих. №2423/55/116/03-2021 від 05.07.2022) щодо результатів оперативно-службової діяльності працівників 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області за 6 місяців 2022 року на пріоритетних напрямках роботи відділу щодо боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями (а.с.13-14).
Водночас, у висновку службового розслідування від 27.07.2022 (а.с.20-28) міститься покликання на протокол оперативної наради УСР в Рівненській області від 05.07.2022 № 44, реєстраційний №2423/55/116/01-2022 від 05.07.2022).
В наказі від 27.07.2022 № 42 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с.29-30) реєстраційний номер протоколу оперативної наради від 05.07.2022 № 44 зазначений як: №2423/55/116/03-2021 від 05.07.2022.
Позивач стверджує, що такі розбіжності в зазначенні реєстраційного номера протоколу оперативної наради № 44 від 05.07.2022 є підставою вважати, що існує 2 протоколи - один став підставою проведення службового розслідування, а вже за іншим проводили саме службове розслідування.
На вказані доводи позивача суд зазначає, що сторонами до матеріалів справи надано копію протоколу № 44 оперативної наради при заступнику начальника управління стратегічних розслідувань в Рівненській області ДСР Національної поліції України від 05.07.2022, реєстраційний номер №2423/55/116/03-2022 (а.с.11-12, 98-100). Саме на обставини, зазначені в даному протоколі, містяться покликання і в наказі про призначення та проведення службового розслідування, і в самому висновку службового розслідування. Крім того, номер протоколу та його дата зазначені правильно, допущена описка (невідповідність) лише в написанні реєстраційного номера протоколу.
Описка, допущена при зазначенні реєстраційного номера протоколу оперативної наради № 44 від 05.07.2022, на переконання суду, не свідчить про наявність двох різних протоколів оперативної наради, не впливає на зміст наказу про призначення службового розслідування та висновку службового розслідування, та не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу № 42 від 27.07.2022.
3. Щодо покликань позивача нате, що в порушення ст. 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», матеріали службового розслідування не містять пояснень особи, що притягується до дисциплінарної відповідальності, пояснень інших осіб, яким відомі обставини справи, та пояснень безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема, пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи.
У висновку службового розслідування зазначено, що старший уповноважений 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_1 від надання будь-яких пояснень за фактами службового розслідування відмовився та зазначив, що не хоче надавати пояснення, про що складено акт про відмову надання пояснення від 27.07.2022, реєстраційний номер 2787/55/116/2022 від 27.07.2022. Копію вказаного акту надано до матеріалів справи (а.с.113)
Щодо покликань позивача на те, що йому не пропонували надати письмові пояснення, то в висновку службового розслідування зазначено, що начальником 7-го відділу (моніторингу та координації) УСР в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_5 неодноразово здійснювалися виклики капітана поліції ОСОБА_1 засобами електронної комунікації для надання ними письмових пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та доказів правомірності їх дій. Також заступником начальника управління - начальником 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області підполковником поліції ОСОБА_3 наголошувалося капітану поліції ОСОБА_1 на необхідність написання письмових пояснень за фактами службового розслідування. Крім цього, підполковником поліції ОСОБА_3 було доручено заступнику начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області майору поліції ОСОБА_6 забезпечити явку капітана поліції ОСОБА_1 для надання письмових пояснень за фактами службових розслідувань. До матеріалів справи додано копії пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.114, 115), якими підтверджено факти пропонування позивачу надати письмові пояснення.
Крім того суд зазначає, що позивач мав право самостійно подати свої письмові пояснення, скористатися правничою допомогою. Так, статтею 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Аналогічно, пункти 2, 3 розділу IV Порядку № 893 передбачає, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
З огляду на наведене суд зазначає, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право як на надання пояснень та документів, так і на відмову від надання пояснень. Оскільки, доказів подання пояснень позивачем не надано, натомість відповідним актом зафіксовано факт відмови позивача від надання пояснень, суд не вбачає в даному випадку порушень прав позивача.
Щодо відсутності пояснень інших осіб, яким відомі обставини справи та пояснень безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи, суд зазначає, що сторонами дійсно не надано доказів наявності таких пояснень. Водночас, наявні в матеріалах справи протоколи оперативних нарад від 26.04.2022 № 18 (а.с.43-44), від 09.06.2022 № 34 (а.с.45-46), від 05.07.2022 № 44 (а.с.47-48), на яких були присутні як безпосередній керівник позивача, так і інші особи, підтверджують обставини, по яких проведено службове розслідування.
4. Щодо доводів позивача про те, що його притягнуто до відповідальності за неотримання ухвали на проведення НСРД за кримінальним провадженням №42022180000000018, однак чинний КПК не надає йому такої можливості і виходить за межі його повноважень, у зв'язку з чим відсутня його вина, суд зазначає таке.
Позивач не заперечує обставин, що він супроводжував кримінальне провадження №42022180000000018 від 18.02.2022.
Згідно частин 1, 2, 3 статті 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до частини 1 статті 41 КПК України, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Безпосередньо організацію проведення негласних слідчих дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні визначено вимогами Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5.
У відповідності до пункту 5 розділу І Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575, швидке та повне розслідування і розкриття кримінальних правопорушень досягається шляхом поєднання зусиль усіх органів та підрозділів поліції, забезпечення належного рівня їх взаємодії відповідно до вимог законодавства щодо отримання, збирання, накопичення та використання інформації про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також про події і факти, які можуть сприяти їх розслідуванню і розкриттю, що є невід'ємним завданням для всіх працівників поліції.
Крім цього, пунктом 6 розділу І Інструкції зазначено, що комплексне використання сил і засобів усіх органів та підрозділів поліції під час розслідування та розкриття кримінальних правопорушень організовують Голова Національної поліції України, керівники відповідних структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та підпорядкованих їм органів та підрозділів поліції на засадах централізації управління ними, координації вжитих заходів і забезпечення належної взаємодії.
На оперативній нараді 09.06.2022 (підпункт 11.2. пункту 11 питання І протоколу № 34) ОСОБА_1 було вказано на необхідності забезпечення належного оперативного супроводу кримінального провадження № 42022180000000018 від 18.02.2022 за ч. 2 ст. 307 КК України, отримання ухвал на проведення оперативних заходів у рамках зазначеного кримінального провадження відносно частини фігурантів та проведення їх аналізу (а.с.101-103).
Дійсно, старший оперуповноважений 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_1 не є ні слідчим, ні прокурором, ні слідчим суддею, однак у його оперативному супроводженні перебувають матеріали зазначеного вище кримінального провадження, документування якого останньому доручено з квітня 2022 року.
На оперативній нараді 09.06.2022 ОСОБА_1 його безпосереднім керівником було поставлено протокольно оформлений наказ щодо забезпечення отримання ухвал на проведення оперативних заходів у рамках кримінального провадження №42022180000000018 від 18.02.2022 за ч. 2 ст. 307 КК України, що безпосередньо передбачає підготовку ініціативних рапортів на проведення негласних слідчих (розшукових) заходів та скерування рапортів до слідчого підрозділу для подальшого отримання ухвал слідчого судді на їх проведення.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов'язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Водночас, ОСОБА_1 жодних дій, спрямованих на виконання наказу керівника, не вчинив, не доповідав керівнику про неможливість виконання наказу. Відсутність будь-якої активної поведінки позивача (підготовку ініціативних рапортів на проведення негласних слідчих (розшукових) заходів та скерування рапортів до слідчого підрозділу для подальшого отримання ухвал слідчого судді на їх проведення) на виконання наказу керівника щодо забезпечення отримання ухвал на проведення оперативних заходів у рамках кримінального провадження №42022180000000018 від 18.02.2022 підтверджується також і змістом позовної заяви, в якій позивач та його представник зазначають, що ОСОБА_1 не є ні слідчим, ні прокурором, ні слідчим суддею, а відтак, не міг виконати наказ керівника.
Крім того судом встановлено, що на оперативних нарадах 26.04.2022 (протокол № 18) та 09.06.2022 (протокол № 34) позивачу наказано забезпечити пошук, напрацювання оперативно-значимої інформації для подальшого внесення відомостей до ЄРДР стосовно злочинної діяльності стійких суспільно-небезпечних організованих груп (п. 13.1 протоколу № 18, п. 11.1 Протоколу № 34). Доказів виконання таких наказів позивач не надав, відповідних обставин в позовній заяві не зазначив. Крім того, на нараді 26.04.2022 позивача було попереджено, що в разі невиконання у чітко визначений термін протокольно поставлених завдань відносно нього буде порушено питання щодо проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»). Тобто, дисциплінарним проступком може бути як винна дія, так і бездіяльність.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у систематичному невиконанні протокольно ухвалених рішень і вказівок, наказів керівництва, обов'язків щодо розслідування і розкриття кримінальних правопорушень та відсутності належного оперативного супроводу кримінального провадження.
Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції відповідача. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірний наказ в оскаржуваній частині є правомірним та обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани є співмірним до вчиненого проступку.
Щодо доводів представника позивача про неможливість прийняття документів, що додані до відзиву, оскільки такі документи не надіслані позивачу, суд зазначає таке.
До відзиву відповідачем надано: копія наказу Національної поліції України від 04.10.2018 № 929(а.с.84-87); копія протоколу оперативної наради УСР в Рівненській області від 05.07.2022 № 44(а.с.88-90); копія наказу УСР в Рівненській області від 13.07.2022 № 43 (а.с.91-92); копія висновку службового розслідування 27.07.2022 на 9 арк. (а.с.93-97); копія протоколу № 44 від 05.07.2022, № 34 від 09.06.2022, № 18 від 26.04.2022 (а.с. 98-106); витяг з посадових інструкцій ОСОБА_1 від 16.09.2022 (а.с.107-112), копія акту про відмову ОСОБА_1 від надання пояснення (а.с.113), копії пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.114-115), копія акту про відмову ОСОБА_2 від надання пояснення (а.с.116), копія наказу УСР в Рівненській області від 27.07.2022 № 42 (а.с.117-118), копія акту про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення із наказом УСР в Рівненській області від 27.07.2022 № 42 (а.с.119), копії матеріалів з особової справи ОСОБА_1 (а.с.120-198), докази надіслання позивачу рекомендованого листа (а.с.199).
До позовної заяви позивач надавав документи, які підтверджують факт наявності в нього копії наказу про призначення службового розслідування, копій актів про відмову від надання пояснень, копій пояснень, витягів з протоколів оперативних нарад, копії висновку службового розслідування, копії наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.(а.с.5-30).
Тобто, у позивача наявні усі документи (окрім матеріалів особової справи позивача), які відповідач подав на обґрунтування своїх заперечень проти позову. Крім того суд зазначає, що позивач, в силу ст. 44 КАС України, наділений правом ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.
Водночас, суд в даному рішенні брав до уваги та оцінював лише ті докази, які наявні в обох сторін по справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказу Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області №42 від 27.07.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині оголошення догани старшому оперуповноваженому 1-ого відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Рівненській області ДСР Національної поліції України капітану поліції ОСОБА_1 , що є підставою для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що, в свою чергу, в даному випадку, і було належним чином зроблено Управлінням стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України при розгляді даної справи.
Представником позивача подано заяву в порядку ч. 3 ст. 143 КАС України, в якій повідомлено, що розмір понесених витрат на правову допомогу складатиме 10000 грн. Однак, підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в позові відмовлено повністю.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 24 жовтня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Управління стратегічних розслідувань в Рівненській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (вул. Героїв Поліції ,4,м.Рівне,33028,
Суддя С.М. Дуляницька