Справа № 605/327/22
Ухвала
Іменем України
"24" жовтня 2022 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці кримінальне провадження №605/327/22 про обвинувачення
ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, уродженця с.Гнильче Бережанського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.254 КК України (в редакції зі зінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року),
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Кримінальне провадження поступило до суду з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.254 КК України (в редакції зі зінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 подав клопотання у якому вказав, що вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.254 КК України він визнає повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, повністю відшкодував завдану матеріальну шкоду та просить суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, кримінальне провадження про його обвинувачення закрити, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, вчинене ним у середині вересня 2019 року та з моменту його вчинення пройшов строк, вказаний у ст.49 КК України.
В судовому засіданні прокурор не заперечила щодо задоволення вищевказаного клопотання та вважає, що обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.254 КК України (в редакції зі зінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року) на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули відповідні строки, зокрема три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Така ж позиція висловлена і Верховним Судом України у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, відповідно до якої особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Тобто, звільнення особи від кримінальної відповідальності за строками давності визначено законом не як право, а як обов'язок суду.
Окрім цього, судом враховується те, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 , за ст.254 КК України (в редакції зі зінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року), як безгосподарське використання землі, що спричинило виведення частини земельної ділянки площею 0,0611 га з сільськогосподарського обороту є вірною та не оспорюється учасниками судового провадження.
Судом береться до уваги, що обвинуваченим вищевказане кримінальне правопорушення скоєно у середині вересня 2019 року, тобто, з дня його вчинення минуло понад три роки.
Від дня скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст.254 КК України і по даний час обвинувачений ОСОБА_3 не ухилявся від слідства або суду та не вчинив будь-якого нового кримінального правопорушення.
З врахуванням вищенаведених підстав та умов, з огляду на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності не є правом, а є обов'язком суду, обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі наведеного, керуючись ст.12, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 369-372, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.254 КК України (в редакції зі зінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року) у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12022216050000073, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.254 КК України - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.
Головуючий: ОСОБА_1