11 жовтня 2022 рокуСправа № 951/444/22
Провадження №3/951/399/2022
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Козова) Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ст. 122-4, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.08.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №093814 від 03.08.2022 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03.08.2022 року серії ААБ №093814 02.08.2022 року о 20 год. 00 хв. на автодорозі Гододище - Зарваниця - Бучач 7 км + 100 м водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ -21063 державний номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням та допустив з'їзд у кювет. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
Крім цього, 05.08.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №093815 від 03.08.2022 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03.08.2022 року серії ААБ №093815 02.08.2022 року о 20 год. 15 хв. на автодорозі Гододище - Зарваниця - Бучач 7 км + 100 м водій ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої причетний, чим порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП.
Також, 12.08.2022 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №097384 від 03.08.2022 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03.08.2022 року серії ВАБ №097384 02.08.2022 року о 19 год. 45 хв. громадянин ОСОБА_1 за місцем проживання в с. Ішків Купчинецької ТГ вчинив домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 психологічного характеру виражався в сторону останньої нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У жодне із призначених судових засідань ОСОБА_1 не з'явився, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений заздалегідь належним чином про що свідчить підпис останнього у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Враховуючи те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколів або заяв про відкладення судового розгляду, при цьому імперативних вимог щодо розгляду вказаної категорії справ з обов'язковою участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності КУпАП не містить.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа проти Іспанії " від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , з урахуванням наявних в справі про адміністративне правопорушення доказів.
Дослідивши матеріали справи в судовому засіданні, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до Правил дорожнього руху України, дорожньо-транспортна пригода це - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Предметом будь-якої ДТП є життя і здоров'я учасників дорожнього руху, транспортні засоби та інші споруди шляхів, які пошкоджені в процесі ДТП, та діяння водіїв й інших учасників дорожнього руху, що привели до ДТП.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об'єктів. Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Основною і обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу адміністративного правопорушення є наявність вини особи у скоєнні такого діяння.
Стаття 122-4 КУпАП, в свою чергу, за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №093814 від 03.08.2022 року та протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №093815 від 03.08.2022 року в яких викладені обставини вчинення правопорушення та сумнівів не викликають, схемою місця ДТП, яка сталася 02.08.2022 року на на автодорозі Гододище - Зарваниця - Бучач 7 км + 100 м; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.08.2022 з яких вбачається, що за вказаних у протоколі обставин у с. Купчинці проїжджаючи поворот в'їхав у яму внаслідок чого автомобіль занесло та в'їхав у кювет, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 126, ч. 6 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень; електронними рапортами від 04.08.2022; фотоілюстраціями місця ДТП, а також іншими матеріалами адміністративного правопорушення.
Аналізуючи зазначені докази, враховуючи характер отриманого автомобілем пошкодження, місце з'їзду кювет та інші відомості викладені у схемі місця ДТП, вважаю, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.3б, 12.1, 2.10а ПДР України доведена належними та допустимими доказами у справі.
Крім того, у рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 описаних у відповідних протоколах, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд зазначає таке.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п.п.3, 4, 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №097384 від 03.08.2022; електронним рапортом від 02.08.2022 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 02.08.2022 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.08.2022, а також іншими матеріалами справи.
Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.
За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Статтею 33 КУпАП України встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Відтак, урахуванням особи правопорушника, його сімейного та матеріального становища, характеру протиправних діянь, притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у межах санкції ст. 122-4 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Також, згідно ст. 39-1 КУпАП , у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
З огляду на те, що в силу вказаної норми ст. 39-1 КУпАП направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» є правом суду, суд при вирішенні питання про накладення стягнення ОСОБА_1 доходить висновку про відсутність підстав для направлення його на проходження відповідної програми.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 496,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 124, 122-4, 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя,
Справи про адміністративні правопорушення №951/444/22, №951/445/22, №951/47322, відносно ОСОБА_1 ,про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №951/444/22.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок на рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Суддя Ірина БРАТКІВ