Справа №:755/18106/21
Провадження №: 1-кп/755/143/22
"29" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю адвоката: ОСОБА_4 ,
за участю обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
провівши судове засідання у об'єднаному кримінальному провадженні №12021100040002422 від 18.08.2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КК України,-
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва знаходиться обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040002422 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 28.07.2022 року було застосовано запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25 вересня 2022 року (включно).
Відповідно до вимог ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
В судовому засіданні було обговорено питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки судове провадження, з урахуванням визначеного судом обсягу дослідження доказів у кримінальному провадженні, неможливо завершити до закінчення строку обраного щодо останнього запобіжного заходу.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою, виходячи з тяжкості злочинів у вчиненні яких він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_5 не має наміру ухилятись від суду, разом з тим, прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому просив суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілого.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Так, згідно положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з даних обвинувального акту ОСОБА_5 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КК України.
Що стосується заявленого прокурором клопотання про застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд вважає, що прокурором доведено в клопотанні наявність обґрунтованої підозри та враховує, поряд з цим тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, у вчиненні якого в тому числі обвинувачується ОСОБА_5 , за яке передбачене покарання, у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років, з урахуванням особи обвинуваченого, який не працює, неодружений, не має соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання, раніше судимий, схильний до вчинення злочинів, а тому, суд приходить до висновку, про наявність ризиків, передбачених положеннями ст.177 КПК України, які дають підстави для застосування запобіжного заходу, у зв'язку з чим з метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_5 ухилитись від суду, перешкодити встановленню істини по справі шляхом впливу на потерпілих та свідків, продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, вважає за доцільне на продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , строком на 60 днів, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , та виконання ним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
У зв'язку з наявністю обставини, передбаченої п.1 ч.4 ст.183 КПК України, підстав для визначення застави обвинуваченому ОСОБА_5 у даному об'єднаному кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів,-
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.122 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 27 листопада 2022 року (включно).
У зв'язку з наявністю обставини, передбаченої п.1 ч.4 ст.183 КПК України, підстав для визначення застави обвинуваченому ОСОБА_5 у даному об'єднаному кримінальному провадженні немає.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено: 02 вересня 2022 року о 10 годині 20 хвилин.
Суддя: