2/754/5238/22
Справа № 754/9412/22
Іменем України
24 жовтня 2022 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Громадської організації «Масив садівничих товариств «Дружба» про поновлення на роботі, -
Позивачка звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 - 177 ЦПК України.
Однак пред'явлений позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а саме - відсутні:
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) з тих самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Також, відповідно до ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Крім того пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» містить виключний перелік підстав для звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а тому не поширюється на вимоги позову про скасування будь-яких Наказів, зобов'язання нарахувати та сплатити суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок, подати до державних органів відповідні фінансові звітності.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (Справа N 910/4518/16, Провадження N 12-301гс18).
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовні вимоги про скасування Наказів від 30.08.2022, 01.09.2022, 20.09.2022 та зобов'язати нарахувати та сплатити суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок і подати до державних органів відповідні фінансові звітності є немайновими вимогами, а тому за вимоги підлягає сплаті судовий збір як за кожну окрему позовну вимогу немайнового характеру (саме за чотири позовних вимог), згідно пп. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 гривні.
Розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не сплачено судовий збір за вимогу про скасування наказу від 30.08.2022, наказу від 01.09.2022, наказу від 20.09.2022, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання сплатити страхові внески, подання до державних органів фінансової звітності.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України, позивачу необхідно надати до позовної заяви докази сплати ним судового збору за подання позовної заяви майнового та немайнового характеру або надати допустимі докази щодо права звільнення його від сплати судового збору, відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Громадської організації «Масив садівничих товариств «Дружба» про поновлення на роботі - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 24.10.2022.
Суддя В.В. Бабко