Вирок від 24.10.2022 по справі 455/1288/22

Справа № 455/1288/22

Провадження № 1-кп/455/263/2022

ВИРОК

Іменем України

24 жовтня 2022 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с.Тур'є Старосамбірського району Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, директора народного дому в с.Топільниця, одруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, судимості не має, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , його законного представника - ОСОБА_6 ,

сторони захисту - обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 12.09.2022 року о 17 годині 35 хвилин перебуваючи на території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на завдання фізичного болю та на спричинення тілесних ушкоджень, нанесла один удар долонею правої руки в обличчя неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 , внаслідок чого останньому завдано фізичного болю, однак не спричинено тілесних ушкоджень.

Таким чином ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.

Допитана ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй кримінальному проступку - в умисному заподіянні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень визнала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаялася та просила суворо не карати та визнати недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів.

Потерпілий ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_6 в судовому засіданні просили суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів. При призначенні покарання обвинуваченій просили її суворо не карати.

Оскільки обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження не оспорювалися обставини справи, обвинувачена правильно розуміє зміст скоєного, в учасників судового провадження відсутні сумніви у добровільності та істинності її позицій, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченої, оглядом матеріалів справи, які характеризують обвинувачену як особу та стосуються речових доказів по справі, та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються.

Судом також враховано і практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, у своєму рішенні в справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року зазначив, що «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту».

За таких обставин, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і вважає, що її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.126 КК України як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесні ушкодження. Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, вказане кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України є проступком, особу винної, яка з місця проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягалася.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд не знаходить.

Аналізуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання, суд враховує чи відповідатиме покарання за своїм розміром та ступеню тяжкості вчинених злочинів, а також особу винного.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, тобто при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання, визначенні «інших обставин справи», індивідуалізацію покарання - конкретизацію виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта, вказане повністю узгоджується з висновком викладеним у постанові ККС ВС від 13.10.2020 року по справі № 645/10158/14-к.

А тому, при таких обставинах, суд вважає, що до обвинуваченої слід обрати міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст.126 КК України, - у виді штрафу, що є тотожним позиції сторони обвинувачення, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрат на залучення експерта немає. Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід до обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що гривневому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Речовий доказ DVD-R диск, який знаходиться у кримінальному провадженні №1202214132000472 від 13.09.2022 - залишити при справі №455/1288/22, провадження 1-кп/456/263/2022.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
106905863
Наступний документ
106905865
Інформація про рішення:
№ рішення: 106905864
№ справи: 455/1288/22
Дата рішення: 24.10.2022
Дата публікації: 17.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Старосамбірський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування
Розклад засідань:
10.10.2022 10:30 Старосамбірський районний суд Львівської області
13.10.2022 09:30 Старосамбірський районний суд Львівської області
24.10.2022 11:30 Старосамбірський районний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОШИВАК Ю П
суддя-доповідач:
ПОШИВАК Ю П
обвинувачений:
Яворська Людмила Матвіївна
прокурор:
Старосельська Тетяна Сергіівна