2-з/754/144/22
Справа № 754/9508/22
Іменем України
24 жовтня 2022 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особи, які можуть отримати статус учасників справи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дашицька Людмила Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна,
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Романенка Олександра Андрійовича, звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 , особи, які можуть отримати статус учасників справи: відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дашицька Людмила Леонідівна та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна. У вказаній заяві заявник просить суд:
1.Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:509:0074 по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
2.Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим юридичним і фізичним особам проводити будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:509:0074 по АДРЕСА_1 .
Вбачається, що заява про забезпечення позову та додатки до неї підписані представником ОСОБА_1 адвокатом Романенком О.А. електронним цифровим підписом та подані через електронну пошту суду.
Вимоги заяви мотивовані тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до Деснянського районного суду міста Києва з позовом про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га кадастровий номер 8000000000:62:509:0074 по АДРЕСА_1 . Необхідність забезпечення позову обґрунтована такими обставинами. 11 вересня 2009 року ОСОБА_1 отримала у власність земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 8000000000:62:509:0074 по АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку. На початку 2022 року ОСОБА_1 , під час спроби зареєструвати речові права на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дізналася, що право власності на її земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2 . Згідно з документами, що містяться в реєстраційній справі земельна ділянка начебто була відчужена ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 04 листопада 2009 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм Віктором Яковичем, зареєстрованим в реєстрі за реєстровим номером № 1415. При цьому, ОСОБА_1 не підписувала жодного договору купівлі-продажу щодо продажу земельної ділянки. Відповідно до відповіді Департаменту земельних ресурсів КМДА (КМР) від 08 лютого 2022 року, станом на 31.12.2012 записи щодо переходу права власності на земельну ділянку від ОСОБА_1 до третіх осіб відсутні. Вказаний договір є підробкою, і не посвідчувався вказаним нотаріусом. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Красій Віктор Якович помер в квітні 2017 року.
Відповідно до відповіді Київського державного нотаріального архіву, в справах приватного нотаріуса КМНО Красія В.Я. міститься примірник договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.11.2009 за реєстровим № 827. Проте, ОСОБА_1 не є стороною в зазначеному договорі. Окрім того, вбачається, що реєстровий номер договору, який міститься у справах нотаріуса не співпадає з номером, який міститься на договорі купівлі-продажу від 04 листопада 2009 року. Таким чином, за твердженням заявника, приватний нотаріус Красій В.Я. не посвідчував договір купівлі-продажу від 04 листопада 2009 року, на підставі якого було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 .
За твердженням заявника, 19.02.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дашицька Л.Л. здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі підробленого договору купівлі-продажу з грубим порушенням законодавства, оскільки відповідно до даних ДРРП для державної реєстрації права власності не надавався державний акт на право власності на земельну ділянку, на якому відповідно повинна була б бути відмітка про перехід права власності на земельну ділянку, оскільки договір датований до 01 січня 2013 року.
Згодом, земельна ділянка 31 березня 2021 року була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик Ольгою Анатоліївною, зареєстрованим в реєстрі за реєстровим номером № 582.
Представник заявника вказує, що нещодавно ОСОБА_1 випадково натрапила в інтернеті на інформацію, що на її земельній ділянці по АДРЕСА_1 планується будівництво таунхаусів «Лісова Казочка» компанією Comfort City Development з метою продажу третім особам.
Також представник заявника наголошує, що за час поки справа буде розглядатися у суді, на земельній ділянці може бути збудовано та введено в експлуатацію нерухоме майно, яке буде відчужене на користь третіх осіб, що призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки відповідно до положень ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності, господарського відання, оперативного управління на об'єкт нерухомого майна (крім багатоквартирного будинку), об'єкт незавершеного будівництва, спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва відбувається перехід права власності на земельну ділянку на якій вони розміщені.
Дослідивши матеріали заяви, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Системне тлумачення частини першої статті 153, частини тринадцятої статті 158, частини першої статті 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що:
законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі;
для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно;
першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті;
у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову;
у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21у).
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1); забороною вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Як вбачається із матеріалів заяви про забезпечення позову, 11 вересня 2009 року ОСОБА_1 отримала у власність земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 8000000000:62:509:0074 по АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 135513.
Водночас, спірна земельна ділянка була відчужена на користь ОСОБА_3 04 листопада 2009 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красієм Віктором Яковичем, зареєстрованим в реєстрі за реєстровим номером № 1415. ОСОБА_1 стверджує, що не підписувала жодного договору купівлі-продажу щодо продажу земельної ділянки.
Відповідно до відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 лютого 2022 року, станом на 31.12.2012 записи щодо переходу права власності на земельну ділянку від ОСОБА_1 до третіх осіб відсутні.
Відповідно до відповіді Київського державного нотаріального архіву від 22 лютого 2022 року в справах приватного нотаріуса КМНО Красія В.Я. міститься примірник договору купівліпродажу земельної ділянки від 04.11.2009 за реєстровим № 827. Проте, ОСОБА_1 не є стороною в зазначеному договорі.
Земельна ділянка 31 березня 2021 року була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик Ольгою Анатоліївною, зареєстрованим в реєстрі за реєстровим номером № 582
Також як вбачається із доданих до заяви про забезпечення позову, на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 планується будівництво таунхаусів «Лісова Казочка» компанією Comfort City Development з метою продажу третім особам.
З огляду на зазначене, враховуючи неодноразову зміну власника земельної ділянки та планування будівництва на спірній земельній ділянці з наступним переходом права власності на об"єкти нерухомості, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів для забезпечення майбутнього позову ОСОБА_1 про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння, оскільки невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав ОСОБА_1 та виконання рішення суду у випадку ухвалення на користь позивача.
При цьому, вжиття заходів забезпечення позову у виді арешту земельної ділянки, яка є предметом спору, та заборони проводити будівельні роботи на такій земельній ділянці буде співмірним із вимогами позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, та усуне ризики ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених інтересів позивача.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зазначена правова позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 61-11274св18.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 154 ЦПК України відповідач не позбавлений права звернутись з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які на його думку підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.
Керуючись ст. 149-154, 157 ЦПК України, суд,
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову - задовольнити.
2. Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:509:0074 по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
3. Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим юридичним і фізичним особам проводити будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:62:509:0074 по АДРЕСА_1 .
4. Ухвала підлягає негайному виконанню.
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
6. Належним чином засвідчену копію ухвали суду направити до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до виконання.
7. Копію ухвали направити особам, які можуть отримати статус учасника справи, для відома.
8. Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
9. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Заявник: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Особи, які можуть отримати статус учасників справи:
1. ОСОБА_2 - РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
2. ОСОБА_3 - РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дашицька Людмила Леонідівна - місце знаходження: АДРЕСА_5 .
4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна - місце знаходження: місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 112, прим. 1-5.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак