Справа №: 452/1989/22
Іменем України
17 жовтня 2022 року м.Самбір
суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України; працюючого у Львівському АТП; жителя АДРЕСА_1 , -
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2022 року ОСОБА_1 того дня о 23.31год. у с. Підгайчики по вул. Рудківська Самбірського району Львівської області, керуючи транспортним засобом марки «Сітроен Гранд» із державним номерним знаком НОМЕР_1 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, - керував вказаним автомобілем із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідала обстановці та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та пояснив, що 19.07.2022р. о 23.30год його зупинили працівники поліції, так як він керував автомобілем у час комендантської години. Із невідомих причин під час спілкування із ним у працівника поліції виникла підозра про можливе його перебування у стані сп'яніння, внаслідок чого йому було запропоновано пройти тест на вміст вживання алкоголю, чого він не розумів, оскільки працівниками поліції не було йому роз'яснено процедуру огляду та, за основне, не було зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, а лише нав'язливо пропонувалось пройти тест на алкоголь чи проїхати в лікарню не пояснюючи для чого; крім цього не було роз'яснено ст. 268 КУпАП, не надано права на залучення адвоката. Зазначив, що чіткої відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він не демонстрував, оскільки не розумів порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та у зв'язку з чим таке повинно відбутись. А вже після емоційного діалогу його товаришів із працівниками поліції за хвилин п'ятнадцять він зрозумів, що стосовно нього може бути складеним протокол про адміністративний проступок, тоді погодився пройти тестування на стан сп'яніння, але інспектор припинив розмову і відеофіксацію та вони роз'їхались без будь-яких протоколів.
З'ясовуючи обставини справи та перевіряючи наявними даними, у суді встановлено недостатньо доказів згідно ст. ст. 251-252 КУпАП вини особи ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного проступку; при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення найперше порушено вимогу ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення; встановлено недотримання поліцейським ВРПП Самбірського РВП вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735; також встановлено недотримання Інспектором вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 07.11.2015 №1395 (із наступними змінами); а тому на переконання судді встановлено обставину, що виключає провадження у справі про притягнення особи до відповідальності, що передбачено п. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так п. 2.5 ПДР України, що інкриміновано особі, зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція-1), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Виходячи із вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пункт 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом Інструкція-2) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008р. №1103 огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ Держспоживстандартом.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від
огляду.
З Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проводиться протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
У порушення вищезазначених норм поліцейським не роз'яснено ОСОБА_1 ст. 268 КУпАП, не перераховано ознак алкогольного сп'яніння, у зв'язку з якими у працівника поліції виникла підозра про можливе перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, а вказані формально «запах алкоголю з порожнини рота» і «поведінка, що не відповідає обстановці» цілком немотивовані і не знайшли свого підтвердження ані в письмових матеріалах справи, ні в доданому диску із відеозаписами. У тому числі поліцейським не роз'яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер чи у найближчому медичному закладі як того вимагає Закон та наслідки відмови від проходження такого огляду, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та вбачається із відеозапису правопорушення; також сам відеозапис складається із трьох відеороликів, які містять виключно суперечки та непослідовність, є незрозумілими та сумнівними і закінчуються якимось телефонним дзвінком, що приймає поліцейський інспектор. По суті увесь діалог на відеороликах жодним чином не містить чіткого дотримання посадовою особою наведених вище норм Інструкції-1, Інструкції-2, Порядку та ст. 266 КУпАП, - не дотримано процедури складання протоколу, а основне не містить самого складання документу, хоча місце зазначено с. Підгайчики Самбірського району, а в графах стосовно особи про все вказано одним словом «відмовився».
На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки інспектором поліції у свою чергу в порушення п. 5 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» не було чітко роз'яснено особі, зокрема: порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідків відмови, а також не було отримано від водія ОСОБА_1 та не зафіксовано на відео чітку та категоричну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці чи у найближчому медичному закладі; в тому числі невірно зазначено ознаки сп'яніння та не вказано дії водія щодо ухилення від огляду, як того вимагає вищезгаданий Порядок та Інструкція. Із самого відеозапису правопорушення не вбачається, що працівник поліції пропонує пройти особі огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів чи у найближчому медичному закладі, а пропонує пройти тестування на вміст вживання алкоголю, на чому він неодноразово наголошує, що не передбачено ні ст. 266 КУпАП, ані іншими нормативними актами.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя вважає не доведеною наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Напротивагу вказаній нормі Закону поліцейським інспектором наполегливо з обвинувальним характером побудовано діалог із особою через що не виконано власний обов'язок і не зібрано достатньо доказів; всупереч наведеній вище Інструкції невірно та безпідставно інкриміновано особі ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, не обґрунтовано запах алкоголю з порожнини рота та в який спосіб це було ним виявлено; а стосовно поведінки, що не відповідає обстановці, то взагалі таке твердження інспектора у протоколі суперечить дійсній поведінці ОСОБА_1 , що відображена у відеороликах, зроблених самим інспектором.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Таким чином викладене надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого особі адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в діянні ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим суддя приходить до переконання, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя