Справа № 752/2617/22
Провадження № 2/752/5449/22
24 жовтня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого- судді -Машкевич К.В. , за участю секретаря -Гненик К.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства'Укрпошта» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд
В лютому 2022 року позивач звернувся до суду з позовом і просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ АТ'Укрпошта» №25/к від 11 січня 2022 року;
- поновити його на посаді начальника відділу безпеки ДОПП Управління безпеки міжнародних поштових відправлень Департаменту поштової безпеки АТ'Укрпошта»;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Посилається в позові на те, що 11 листопада 2021 року він отримав попередження про наступне вивільнення №723/1192-21 від 09 листопада 2021 року у зв'язку з реорганізацією на підприємстві та скорочення посади начальника відділу безпеки ДОПП Управління безпеки міжнародних поштових відправлень Депараменту поштової безпеки АТ'Укрпота» , яку він займав з 20 грудня 2017 року.
Підставою для цього був наказ АТ'Укрпошта» №348 від 05 жовтня 2021 року «Про внесення змін до Організаційної структури АТ'Укрпошта» в розрізі структурних підрозділів, затверджених наказом від 03 лютого 2020 року №116».
19 листопада 2021 року ним було подано заперечення на попередження про наступне вивільнення, оскільки в запропонованому йому переліку посад відсутні вакантні посади чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, а також інші вакантні посади, які він може виконувати.
Крім того, на його утриманні є неповнолітній син, який проживає з ним, а також батьки похилого віку, що унеможливлює його переїзд до іншого населеного пункту.
Крім того, йому не було відомо про кадрові переміщення та кількість вивільнених працівників, а також про результати роботи комісії щодо визначення переважного права на залишення на роботі за відовідною спеціальністю, враховуючи кваліфікацію, стаж та продуктивність праці.
На адвокатський запит така інформація ткож надана не була.
Вважає, що приховування відовідачем інформації про підстави скорочення штату свідчать про те, що під час його звільнення не були враховані переваги на залишення його на роботі.
Крім того, вважає, що під видом скорочення штату, якого фактично не було, відповідач скористався своїм наміром звільнити його з роботи.
З урахуванням цього, просить задовольнити позов.
11 лютого 2022 року справа була зареєстрована в канцелярії суду та відповідно до ст.33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 29 квітня 2022 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
29 липня 2022 року відповідач подав відзив, яким проти позову заперечує.
Посилається на те, що АТ «Укрпошта» є приватним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі.
Тобто, держава, як засновник та єдиний акціонер АТ «Укрпошта» в особі Міністерства інфраструктури України, який виконує функції загальних зборів, а також через інші органи управління, перелік та повноваження яких визначені статутом Товариства, реалізує свої дискреційні повноваження власника, в тому числі щодо визначення та зміни організаційної структури Товариства, а також встановлення чисельності працівників і штатного розпису Товариства, змін функцій та посадових обов'язків структурних підрозділів.
Відповідно до п. 2.1. Статуту АТ «Укрпошта», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 333 від 22 червня 2021 року, метою діяльності товариства є одержання прибутку від здійснення господарської діяльності.
Враховуючи викладене, реалізуючи делеговані повноваження власника щодо управління Товариством, з метою приведення штату підприємства до економічно обґрунтованого рівня, а також з метою раціонального використання бюджетних коштів, Генеральний директор має право самостійно приймати рішення щодо структури товариства, повноважень підрозділів, чисельності штату.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Таким правом воно може скористатися в будь-який час, в т.ч. враховуючи потреби виробництва вносити відповідні зміни.
Так, з метою оптимізації роботи Товариства, згідно наказу АТ «Укрпошта» від 05 жовтня 221 року № 348 «Про внесення змін до Організаційної структури управління АТ «Укрпошта» (центрального апарату управління) в розрізі структурних підрозділів, затвердженої наказом АТ «Укрпошта» від 03.02.2020 №116», було затверджено зміни до організаційної структури Управління безпеки міжнародних поштових відправлень Департаменту поштової безпеки, зокрема виключено з вказаної структури відділ безпеки ДОПП.
Пунктом 2.1 вказаного наказу було надано вказівку про приведення штатного розпису (центрального апарату управління) АТ «Укрпошта» у відповідність до організаційної структури управління АТ «Укрпошта» (центрального апарату управління) в розрізі структурних підрозділів, яка не передбачає у своєму складі, зокрема відділ безпеки ДОПП.
Описаний процес реорганізації товариства та його структурних підрозділів з питань поштової безпеки передбачав в подальшому оптимізацію чисельності штату працівників АТ «Укрпошта» шляхом скорочення певного переліку посад та функціональних напрямків, завдяки централізації (передачі) функцій підрозділів поштової безпеки від локальних структурних підрозділів (відділів) на рівень управлінь та Департаменту поштової безпеки.
З метою систематизації та централізації функцій окремих підрозділів поштової безпеки Товариства і забезпечення їх стабільної роботи, наказом АТ «Укрпошта» від 04 листопада 2021 року № 481 «Про затвердження змін до штатного розпису» затверджено зміни до штатного розпису центрального апарату управління АТ «Укрпошта» (наказ від 29.09.2021 №327).
В структурі Управління безпеки міжнародних поштових відправлень Департаменту поштової безпеки з 13 січня 2022 було ліквідовано (виведено) відділ безпеки ДОПП (7 штатних одиниць).
Тобто, у АТ «Укрпошта» дійсно відбулись зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату, що призвели до вивільнення працівників, в тому числі позивача.
На виконання вимог статті 49-2 КЗпП України АТ «Укрпошта» листом від 09 листопада 2021 року позивача було повідомлено про вилучення посади, яку він обіймає, зі штатного розпису.
В цей же день додатком до листа позивачу було запропоновано посади для подальшого працевлаштування на 4 аркушах.
Відповідно до змісту попередження від 09 листопада 2021 року №723/1-192-21 Товариство просило позивача повідомити про прийняте останнім рішення письмово у десятиденний термін з дати ознайомлення з цим попередженням, та у разі відсутності письмової згоди буде вважатися, що він відмовився від запропонованих посад.
З даним попередженням про наступне вивільнення від 09 листопада 2021 року позивач ознайомлений під особистий підпис 11 листопада 2021 року.
Жодних заперечень при ознайомленні з запропонованим переліком посад позивачем висловлено не була і жодна додаткова інформація щодо запропонованих посад позивачем не запитувалась.
Таким чином, позивачу було запропоновано наявні на підприємстві вакантні посади відповідно до його кваліфікації для подальшого працевлаштування.
Своїм листом від 19 листопада 2021 року позивач не дає відповідь стосовно прийняття пропозиції та фактично підтверджує, що перелік вакантних посад ним отримано, тобто підтвердив відсутність свого волевиявлення на продовження трудових відносин на запропонованих посадах.
Відповідно ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
З метою з'ясування членства позивача у первинних профспілкових організаціях, останнім було отримано листи від 15.12.2021 № 15/12/21; від 15.12.2021 №17-26; від №ГІ-05; від 14.12.2021 №ІІК-17-16, якими підтверджено, що ОСОБА_1 не був членом профспілкових організацій, що діють на підприємстві.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю відповіді позивача на пропозицію посад для подальшого працевлаштування, наказом (розпорядженням) №25-к про припинення трудового договору (контракту) від 11 січня 2022 року позивача звільнено з 11 січня 2022 з посади начальника відділу безпеки ДОПП Управління безпеки міжнародних поштових відправлень Департаменту поштової безпеки АТ «Укрпошта».
В день звільнення позивачу була видана копія наказу, трудова книжка та проведений розрахунок у зв'язку із звільненням.
Крім того, зазначено, що за змістом ст. 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.
При звільненні позивача не поставало питання про переважне право на залишення на роботі, оскільки положення ст. 42 КЗпП України не можуть бути застосована при його звільненні, оскільки дане право має враховуватись при наявності двох чи більше однакових посад, одна з яких скорочується, а у Департаменті поштової безпеки посада, яку займав позивач, була єдиною як за назвою посади, так і за функціональними обов'язками, передбаченими для даної посади, та вимогами до спеціальності і кваліфікації.
Крім того, весь структурний підрозділ - відділ безпеки ДОПП / 7 штатних одиниць / було ліквідовано.
Вважає, що звільнення позивача відбулось з дотриманням вимог трудового законодавства щодо порядку вивільнення працівників.
З урахуванням цього просить у позові відмовити.
15 серпня 2022 року надійшла відповідь позивача на відзив, а 22 серпня 2022 року заперечення представика відповідача на відповідь на відзив, у якких строни підтримали приведені ними положення в позові на відзиві.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням на підставі пункту першого частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Судом встановлено, що позивач відповідно до наказу №3504/к від 19 грудня 2017 року був прийнятий на роботу з 20 грудня 217 року на посаду начальника відділу безпеки ДОПП ПА'Укрпошта».
АТ «Укрпошта» є приватним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі.
Наказом АТ «Укрпошта» №348 від 05жовтня 2022 року «Про внесення змін до Організаційної структури управління АТ «Укрпошта» (центрального апарату управління) в розрізі структурних підрозділів, затвердженої наказом АТ «Укрпошта» від 03.02.2020 №116», було затверджено зміни до організаційної структури Управління безпеки міжнародних поштових відправлень Департаменту поштової безпеки, а саме: виключено з вказаної структури Департамент поштової безпеки, який складається з Управління безпеки міжнародних поштових відправлень та Відділу безпеки ДОПП.
Пунктом 2.1 наказу ухвалено привести штатний розпис / центрального апарату управління / АТ «Укрпошта» у відповідність до організаційної структури управління АТ «Укрпошта» (центрального апарату управління) в розрізі структурних підрозділів.
Наказом №374 від 11 жовтня 2021 року з 19 жовтня 2021 року покладено на Управління організаційно-аналітичного забезпечення координації роботи регіональної мережжі виконання функцій Відділу безпеки ДОПП Управління безпеки міжнародних поштових відправлень Департаменту поштової безпеки.
Наказом АТ «Укрпошта» №481 від 04 листопада 2021 року «Про затвердження змін до штатного розпису» затверджено зміни до штатного розпису центрального апарату управління АТ «Укрпошта», затвердженого наказом №327 від 29 вересня 2021 року, доповнивши його новим Переліком №11 у доданій до наказу редакці.
Відповідно до вказаного Переліку із штатного розпису було виведено: 110.004.Департамент пштової безпеки; 110.004.003.Управління безпеки мнародних поштових відправлень;
110.004.003.002. Відділ безпеки ДОПП.
11 листопада 2021 року позивачу було вручено Попередження про наступне вивільнення з Переліком запропонованих посад для працевлаштування на 4 аркушах.
Наказом № 25/к від 11 січня 2022 року позивач звільнений з роботи в зв'язку із скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.
За змістом наказу згоди на переведення на інші посади, запропоновані при вивільненні, позивач не надав.
/ а.с. 13 - 17; 21 - 27 /
Звертаючись до суду, позивач вказаних обставин не заперечував.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише в разі відсутності такої роботи інша наявна робота.
При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Позивач при зверненні до суду не заперечував вручення йому переліку вакантних посад у зв'язку із вивільненням та свою відмови від них.
З точки зору закону рішення роботодавця про зміни в організації виробництва і праці може бути зумовлене різними причинами.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових зборів» при розгляді трудових спорів, пов'язаних зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом законодавства, що регулюють вивільнення працівника.
Тобто, з точки зору закону суд не має права входити в обговорення доцільності таких заходів та скорочення штату працівників, а лише зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог закону при вивільненні працівників.
Згідно з ч. 3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Рішення про зміни в організації виробництва і праці - це виключно право роботодавця.
З рахуванням цього, суд не може прийняти до уваги твердження позивача щодо доцільності чи недоцільності вчинених роботодавцем дій, направлених на оптимізацію виробництва та скорочення штату працівників.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Крім того, суд також враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, АТ'Укрпошта» реалізувало своє право з управління підприємством у порядку виконання вимог ст.ст.64, 65 ГК України.
З урахуванням цього у суду відсутні підстави для висновку про незаконність наказу відповідача про звільнення позивача з роботи та його поновленя на роботі.
Щодо твердження позивача про неврахування відповідачем при його звільненні його переважного права на залишення на роботі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Тому при вивільненні працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці в першу чергу підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, що підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 КЗпП України.
За змістом даної норми закону коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, займана ним уДепартаменті поштової безпеки посада була єдиною.
Таким чином, у роботодавця був відсутній обов'язок обговорювати переважне право позивача на залишення на робоі.
Крім того, як зазначено вище, був ліквідований весь відділ, яий очолював позивач.
Відповідно до ст.235 КЗпП Україниу разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, з урахуванням висновку суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині поновлення на роботі, відсутні і підстави для задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст.40, 42, 43, 49-2, 233, 235 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства'Укрпошта» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.В.Машкевич