Справа № 199/484/21
Провадження № 2/752/2088/22
03 жовтня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Машкевич К.В.
за участю секретаря - Гненик К.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства'Альфа-Банк», 3-я особа: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд
Позивач звернулася до суду з позовом і просить визнати таким, що не підлягає виконанню, Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. від 31 жовтня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 4879.
Посилається в позові на те, що 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. був вчинений Виконавчий напис, яким з нього на користь АТ'Альфа-Банк'стягнуто заборгованість, що виникла за кредитним договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року, у розмірі 417 111, 67 долара США, що за курсом НБУ становить 11 858 484, 80 грн. та 1 500, 00 грн.
Вважає вчинений Виконавчий напис незаконним і таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав.
Зазначає, що приватний нотаріус не міг вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, не посвідченому нотаріально.
Крім того, відповідачем не було надано доказів, що він є правонаступником ПАТ'Укрсоцбанк», а заборгованість за договором не є безспірною.
Крім того, що в порушення вимог ст.61 Конституції України його двічі притягнуто до відповідальності за тим же зобов'язанням.
Кредитним договором не було передбачено стягнення з нього комісій, відповідач втратив право нараховувати йому проценти, а сам Виконачий напис вчинено поза межами строку позовної давності.
Зазначає, що кредитний договір з банком ним був укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення на суму 200 000, 00 доларів США зі строком повернення 19 вересня 2016 року.
В забезпечення виконання ним зобов'язань за умовами договору між банком та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір №792 від 20 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М., за яким в іпотеку було передано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
В зв'язку з неналежним виконанням ним умов договору ПАТ'Укрсоцбанк» змінив строк повернення кредиту, направивши йому 04 квітня 2011 року та 08 лютого 2012 року вимоги про повернення кредитних коштів станом на 07 лютого 2012 року в розмірі 154 987. 35 доларів США заборгованості по кредиту, 70 665, 63 долари США відсотків та 153 645, 45 гр. пені.
Рішенням Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 червня 2012 року з нього стягнуто на корить ПАТ'Укрсоцбанк: 154 987, 35 доларів США заборгованості по кредиту / 1 238736. 39 коп. за курсом НБУ / та 24 158, 67 доларів США заборгованості по процентах / 193 098, 17 грн. за курсом НБУ /.
Даним рішенням підтверджено факт зміни ПАТ'Укрсоцбанк» строку повернення кредиту та процентів та визначено розмір його заборгованості перед банком.
Вказані обставини свідчать про припинення його зобов'язань перед банком.
10 грудня 2012 року Дніпровський районний суд м.Києва виніс ухвалу про видачу виконавчого листа на виконання даного рішення.
07 червня 2013 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції Марінеско А.В. було відкрито виконавче провадження.
Постановою державного виконавця від 04 грудня 2013 року виконавчий документ був повернутий стягувачу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 04 липня 2017 року ПАТ'Укрсоцбанк» було відмовлено в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Таким чином, якщо відповідач є правонаступником ПАТ'Укрсоцбанк» за даним кредитним договором, ним пропущено строк для вчинення Виконавчого напису.
Крім того, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2013 року був визнаний таким, що не підлягає виконанню, Виконавчий напис від 16 липня 2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за даним кредитним договором.
З урахуванням цього проведений відповідачем розрахунок заборгованості суперечить вимогам закону та його правовідносинам з ПАТ'Укрсоцбанк», а надана приватному нотаріусу виписка з його рахунку про суму заборгованості, є неналежним доказом.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 19 березня 2021 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 22 березня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третій особі копію позовної заяви з додатками.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третій особі для подання до суду письмових пояснень.
03 червня 2021 року відповідач подав відзив на позов, яким проти позову заперечує.
Зазначає, що приватному нотарусу були подані всі необхідні документи для вчинення Виконавчого напису.
Крім того, відповідно до умов договору моментом повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора кредитних коштів. У разі прострочення заборгованості за кредитом та несплачених відсотків кошти в першу чергу направляються на сплату прострочених відсотків.
Кредитний договір набирає чинності з дня його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Позивач не виконує належним чином умови договору, в зв'язку з чим виникла заборгованість і будь-яких доказів виконання умов договору позивач не надав.
При зверненні до нотаруса були надані також виписки з особових рахунків, якими підтверджується сума заборгованості.
З урахуванням того, що договір діє до його повного виконання, строк для вчинення Виконавчого напису не був пропущений.
З урахуванням цього просить у позові відмовити.
03 вересня 2021 року позивач подав відповідь на відзив, а 04 жовтня 2021 року заперечення відповідача на відповідь на відзив.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про час розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності.
Представник відповідача та 3-я особа в судове засідання також не з'явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставили.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 918/539/16 від 07 липня 2022 року, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20 вересня 2006 року між позивачем та АКБ'Укрсоцбанк» був укладений Генеральний договір №085/М/74-6, за умовами якого позивачу був наданий кредит у розмірі 200 000, 00 доларів США строком до 19 вересня 2016 року.
Додатковою угодою №1 від 20 вересня 2006 року до договору була встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 13%.
21 жовтня 2008 року до додаткової угоди №1 були внесені зміни та встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 14,5%.
Відповідно до п.2.1 кредитного договору виконання зобов'язань позичальник забезпечується Іпотечним договором, укладеним між банком та ОСОБА_2 .
Рішенням Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 11 червня 2012 року з позивача на користь ПАТ'Укрсоцбанк» стягнуто 1 431 824, 56 грн. заборгованості за кредитним договором.
В решті позову відмовлено.
Зверненню банку до Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків передувало направлення позивачу банком повідомлень від 04 квітня 2012 року та 08 лютого 2013 року про усунення порушень зобов'язання та повернення отриманого кредиту.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 10 грудня 2012 року було ухвалено видати виконавчий лист на підставі вказаного рішення.
Постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 07 червня 2013 року ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження № 38338064.
Постановою державного виконавця від 04 грудня 2013 року виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 04 липня 2017 року ПАТ'Укрсоцбанк» було відмовлено в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
/ т.1, а.с.31 - 37;39 - 42; 44 - 47; 50 - 53; 55 - 61 /
31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. був вчинений Виконавчий напис, яким з позивача на користь АТ'Альфа-Банк» стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором, укладеним з АКБ'Укрсоцбанк», у розмірі: 154 987, 35 доларів США заборгованості по кредиту; 260 189, 13 доларів США заборгованості за комісією та процентами; 1 935. 19 доларів США простроченої заборгованості за комісією та процентами; 1 500. 00 гр. за вчинення Виконавчого напису.
Загальна сума заборгованості становить 417 111, 67 доларів США, що згідно курсу становить 11 858 484, 80 грн. та 1 500. 00 грн.
За змістом Виконавчого напису АТ'Альфа-Банк» є правонаступником АТ'Укрсоцбанк».
Стягнення заборгованості проводиться за період з 01 липня 2017 року до 01 липня 2020 року.
/ а.с. 29 - 30 /
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.
Відповідно до ст. ст.88 Закону України « Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно зі ст.87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року рішення суду залишено без змін.
Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29 червня 1999 року / в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року /.
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідач та 3-я особа, не подавши відзиву на позов та пояснень, приведених у позові обставин вчинення Виконавчого напису та відповідності наданих для його вчинення документів вище приведеному Переліку, не спростували.
Крім того, судом також встановлено, що спір щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором було предметом вирішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у 2012 році.
Судом також встановлено, що предметом вирішення спору був також позов іпотекодавця за вказаним кредитним договором про визнання Виконавчого напису, вчиненого банком, про звернення стягнення на предмет іпотеки,таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України.
Частиною 2 даної статті передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Пунктом 4 Додаткової угоди №1 до кредитного договору сторони визначили порядок погашення кредиту шляхом сплати щомісячних платежів у валюті кредиту в сумі не менш ніж 1 667, 00 доларів США.
Отже, поряд з встановленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Виходячи з цього, у разі прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань відбувається автоматична зміна строку виконання основного зобов'язання.
З цього випливає, що ПАТ'Укрсоцбанк», пред'явивши позов про стягнення з позивача повної суми заборгованості в 2012 році, на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів та порядку сплати процентів за користування кредитом.
Крім того, проценти за Виконавчим написом також не могли відповідачем нараховуватися, оскільки після закінчення строку дії кредитного договору права та інтереси кредитора забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, положення абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа №310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18) визначила, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
З урахуванням цього, банк не міг нараховувати позивачу проценти за умовами договору після закінчення терміну його дії, а приватний нотаріус вчиняти Виконавчий напис.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати в справі № 916/3006/17 загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах.
Таким чином, суд вважає, що Виконавчий напис був вчинений з порушення строку позовної давності.
З точки зору ст.88 Закону України « Про нотаріат» безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, яка має враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.
На думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем, з урахуванням положень Переліку документів, не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов'язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1362, 00 грн.
Керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати Виконавчий напис №4879 від 31 жовтня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.Г. про звернення стягнення за Кредитним договором № 085/М/74-6 від 20 вересня 2006 року з ОСОБА_1 на користь АТ'Альфа-Банк», таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства'Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 1362, 00 грн. судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство'Альфа-Банк», 03150 м.Київ вул. Велика Василківськ, 100, ЄДРПОУ: 23494714 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.В.Машкевич