Справа № 752/4602/22
Провадження № 2-о/752/213/22
30 вересня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Машкевич К.В.
за участю секретаря- Гненик К.П.
представника заявника - ОСОБА_1
заінтересована особа - ОСОБА_2
заінтересована особа - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Київської міської ради, Броварська районна державна нотаріальна контора Київської, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ,
Заявник звернулася до суду і просить встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилається в позові на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28 серпня 2016 року.
Після смерті брата відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори від 18 листопада 1996 року, реєстровий №4147.
Ішими співласниками вказаного житлового будинку є вона та її сестра - ОСОБА_3 по 1/3 частини, що зареєстровано Броварським БТІ від 27 грудня 1996 року за №231.
Спадкоємцями першої черги після смерті її брати є його син - ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_5 , які у встановлений законом шестимісячний термін спадщину після свого батька не прийняли, разом з ним на момент його смерті зареєстровані не були, що підтверджується довідкою Зазимської сільської ради Броварського району Київської області № 5-62/02-27 від 02 лютого 2022 року.
Зі своєю дружино, матір'ю дітей - ОСОБА_7 спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 від 10 серпня 1977 року.
Інших спадкоємців першої черги за законом немає.
Зазначає, що спадкоємцями другої черги є вона та її сестра - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посилається, що на час смерті її брата вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки її брат хворів, був слабким, не міг собі купувати продукти та ліки, а також готувати їжу та поратися по господарству, вона три останні роки перед смертю та на час смерті брата фактично проживала з ним за адресою його реєстрації.
18 лютого 2022 року вона звернулася до Броварської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого брата. Однак листом державного нотаріуса Падучак -Коваль Л.Л. №528/02-14 від 18 лютого 2022 року їй було відмовлено в зв'язку з тим, що вона пропустила шестимісячний строк на прийняття спадщини та не була постійно зареєстрована за адресою спадкодавця.
Виходячи з цього, просить задовольнити заяву.
Представник заявника в судовому засіданні підтримала заяву з підстав зазначених у ній та просила задовольнити.
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали заяву ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, просили задовольнити.
Заінтересована особа: ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, просила розглянути справу у її відсутності. У заяві підтвердила факт постійного проживання ОСОБА_4 разом з її батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи: Київська міська рада, Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області в судове засідання своїх представників не направили, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи належне повідомлення заінтересованих осіб, суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності їх представників.
Заслухавши пояснення представника заявника, заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За правилами ст. ст. 94, 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат заявника - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29 серпня 2016 року, виданого Виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 24/, а також Свідоцтвом про народження заявника ОСОБА_8 від 16 липня 1957 року, виданим Рожнівською сільрадою Броварського району Київської області, актовий запис №24 та Свідоцтвом про народження ОСОБА_6 від 05 листопада 1952 року, виданим Свиноідською селищною радою Броварського раойну Київської області, актовий запис №7 /а.с.10,12,13/.
З Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 листопада 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори Попович Л.С. зареєстровано в реєстрі за №4147, яке зареєстровано в Броварському бюро технічної інвентаризації № 231 від 27 лютого 1996 року вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 /а.с.21/.
З довідок виданих Зазимською сільською радою Броварського району Київської області №5-62/02-27 від 02 лютого 2022 року та №5-96/02-27 від 23 лютого 2022 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_3 . На день смерті за вказаною адресою був зареєстрований один. Також вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті її брата ОСОБА_6 постійно проживала з ним, але не була зареєстрована за вказаною адресою, доглядала та піклувалася про нього /а.с.20,22/.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили факт постійного проживання заявника разом з ОСОБА_6 , починаючи з 2012 року по день його смерті. Посилалися, що ОСОБА_6 потребував стороннього догляду та піклування, оскільки хворів та не мав змоги себе обслуговувати. Його сестра - ОСОБА_4 жила разом з ним та доглядала його до смерті.
З листа Броварської районної державної нотаріальної контори, який було направлено заявнику №525/02014 від 18 лютого 2022 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , не заведена. Кріт того, заявнику було повідомлено, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини та на день смерті з померлим не була постійно зареєстрована, тому їй необхідно звернутися до суду. /а.с.23/.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №68595271 від 18 лютого 2022 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня /а.24/.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В пункті 4.11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 20 лютого 2012 року, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595 від 22 лютого 2012 року, для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа.
При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком.
Таким чином, право на спадкування у такої особи виникає за фактом постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а не фактом його реєстрації разом із спадкодавцем.
В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Постійне проживання заявника з братом з 2012 року підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
З цього законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.
В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 01 липня 2020 року в справі № 222/1109/17 / провадження № 61-43496св18/, а також у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Виходячи з цього та викладеного вище суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.
Керуючись ст. 3 СК України, ст.ст.76, 77, 79, 81,94, 223, 293, 315-319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Київської міської ради, Броварська районна державна нотаріальна контора Київської, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 / разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10 жовтня 2022 року.
Суддя К.В.Машкевич