Справа № 462/5623/22
провадження 1-кс/462/1526/22
21 жовтня 2022 року м.Львів
Слідчий суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 12022141390000843 від 17.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.301-1 КК України,
встановив:
Слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області, 18.10.2022 року звернувся в суд з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: мобільний телефон марки HUAWEI (DUAL LENS 1:2.2/26 ASPH), IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у чорному чохлі, з двома сім-картами оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 та оператора ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_4 , вилучені 16.10.2022 року у ОСОБА_4 , в якому також просить поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк, передбачений для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що в провадженні СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № №12022141390000843 від 17.10.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.10.2022 року близько 19.10 год. на вул.Суботівській у м.Львові, неподалік гаражного кооперативу, працівниками НГУ зупинили громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в ході особистого огляду було виявлено мобільний телефон, в якому були наявні фотознімки, що містять характер дитячої порнографії, які останній зберігав без мети збуту.
16.10.2022 в ході проведення огляду місця події в кабінеті №130 у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, який розташований за адресою м.Львів, вул. Чернівецька, 2 у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки: «HUAWEI» (DUAL LENS 1:2.2/26 ASPH), IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 у чорному чохлі в якому наявна сім-карта оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 та сім-карта оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_4 , який поміщено у паперовий конверт з характеризуючими написами та належно опечатаний усіма учасниками процесуальної дії.
18.10.2022 року слідчим СВ ВП №1 Львівського РУП №2 ГУ НП у Львівській області винесено постанову про визнання вказаних речей речовими доказами.
Оскільки вказане майно ОСОБА_4 є речовими доказами у кримінальному провадженні, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ фактів та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження, тому просить накласти арешт на таке майно і за вказаних обставин поновити процесуальний строк, передбачений для подання клопотанням про арешт тимчасово вилученого у ОСОБА_4 майна, так як такий пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, покликаючись на мотиви такого, яке просить задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що слідчий пропустив строк для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно, законні підстави для поновлення якого відсутні, окрім цього покликаються на те, що мобільний телефон вилучено в ОСОБА_4 в незаконний спосіб, фактично під час затримання, а не при огляді місця події в кабінеті слідчого. За таких обставин, з огляду на суттєві порушення при вчиненні процесуальних дій відносно ОСОБА_4 , вважають, що дані, які містяться в телефоні, можуть бути змінені і докази щодо ОСОБА_4 сфабриковані.
Заслухавши доводи учасників розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до витягу з кримінального провадження №12022141390000843, 17.10.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.1 ст.301-1 КК України.
Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.10.2022 року близько 19.10 год. на вул.Суботівській у м.Львові, неподалік гаражного кооперативу, військовослужбовці Національної гвардії України зупинили громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в мобільному телефоні якого були наявні фотознімки, що містять характер дитячої порнографії.
16.10.2022 в ході проведення огляду місця події в кабінеті №130 у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, який розташований за адресою м.Львів, вул. Чернівецька, 2 у ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон марки: «HUAWEI» (DUAL LENS 1:2.2/26 ASPH), IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 у чорному чохлі в якому наявна сім-карта оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 та сім-карта оператора ТОВ «лайфселл» НОМЕР_4 , який поміщено у паперовий конверт з характеризуючими написами та належно опечатаний усіма учасниками процесуальної дії.
Вилучене у ОСОБА_4 16.10.2022 року майно постановою слідчого від 18.10.2022 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022141390000843.
Частина 5 ст.237 КПК України передбачає, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Відповідно до вимог ч.7 ст.237 КПК України вилучені при огляді речі і документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч.1 ст.167, ч.5 ст.171 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як встановлено під час розгляду клопотання, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було вилучене у ОСОБА_4 16.10.2022 року і, відповідно, клопотання про арешт такого мало бути подано не пізніше наступного робочого дня, тобто 17.10.2022 року.
Частиною першою ст.113 КПК України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з ч.3 ст.115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
При цьому, якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах (ч.6 ст.115 КПК України).
За даними витягу з ЄРДР, відомості про виявлення у ОСОБА_4 мобільного телефону з фотознімками, що можуть мати характер дитячої порнографії, внесено в ЄРДР 17.10.2022 року о 18.59 хв., тобто в межах визначеного ст.214 КПК України граничного строку у 24 години для внесення таких відомостей після виявлення вказаних обставин 16.10.2022 року.
В той же час, робочий день в Залізничному районному суді м.Львова 17.10.2022 року закінчився в 17.30 год., тобто ще до внесення відомостей в ЄРДР.
Крім цього, слідчий суддя приймає до уваги доводи слідчого про надмірне навантаження у зв'язку із значною кількістю кримінальних проваджень, слідство в яких він проводить, і часте відключення електроенергії, що унеможливлює виготовлення копій документів для долучення до клопотання.
Таким чином, за наведених обставин, слідчий суддя вважає, що передбачений ч.5 ст.171 КПК України строк для подання слідчим клопотання про накладення арешту на майно пропущений ним з об'єктивних, а відтак поважними причин, тому цей строк підлягає поновленню.
Щодо клопотання про накладення арешту на майно, то таке також підлягає задоволенню.
Зміст ст.167 КПК України дає визначення критеріїв, яким повинно відповідати тимчасово вилучене майно. Так, згідно ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстав вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначений перелік критеріїв є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Тому, зважаючи на положення ст.ст. 167, 237 КПК України, тимчасово вилучатися можуть лише речі та документи, які відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.167 КПК України. Інші речі та документи під час огляду не можуть бути тимчасово вилучені. А отже у випадку тимчасового вилучення речей чи документів, слідчий повинен при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна навести переконливі мотиви, що зазначені речі відповідають критеріям ч.2 ст.167 КПК України та може ставити питання про їх арешт лише з правових підстав, що визначені у ч.2 ст.170 КПК України. Посилатися на інші правові підстави слідчий не може, оскільки, якщо речі та документи не відповідатимуть критеріям ч.2 ст.167 КПК України, вони будуть вважатися такими, що вилучені та зберігаються органом досудового розслідування поза дозволеним законом порядком. Відповідно слідчий суддя не може розглядати таке майно як предмет арешту і накладати на нього арешт.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України).
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.2 ст.167 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч.2 ст.167, ч.2 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є достатні підстави вважати, що вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон може бути відчужений, пошкоджений чи знищений, або спотворені чи знищені дані, які містяться в телефоні, арешт на це майно є обґрунтованим за наявності для цього правових підстав.
Арешт майна з підстав передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Як встановлено при розгляді клопотання вилучене у ОСОБА_4 майно має статус тимчасово вилученого майна. Отже, слідчий у клопотанні мав право ставити питання про накладення арешту на вказані речі, з тих підстав, що вони відповідають критеріям, вказаним у ч.2 ст.167 КПК України, тобто з підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України.
Слідчий суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон із сім-картками вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Перевіряючи доводи клопотання про арешт майна, слідчий суддя враховує вищезазначені обставини кримінального провадження, те, що мобільний телефон марки HUAWEI (DUAL LENS 1:2.2/26 ASPH), IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у чорному чохлі, з двома сім-картами оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 та оператора ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, що обмеження права власності ОСОБА_4 є співрозмірним з потребами кримінального провадження та дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого з метою недопущення його відчуження, втрати, псування або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Керуючись ст.113, 115, 117, 167, 170-173, 237, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Поновити слідчому СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 пропущений з поважних причин процесуальний строк, передбачений для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Накласти арешт на майно, вилучене у ОСОБА_4 16 жовтня 2022 року, а саме: мобільний телефон марки HUAWEI (DUAL LENS 1:2.2/26 ASPH), IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у чорному чохлі, з двома сім-картами оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 та оператора ТОВ «Лайфсел» НОМЕР_4 , шляхом заборони користування та розпорядження цим майном.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 24.10.2022 року.
Слідчий суддя: