Справа №705/3578/22
2-а/705/112/22
29 вересня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Прокопенко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області про накладення штрафу за адміністративне правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 вересня 2022 року адміністративною комісією Уманської міської ради винесено постанову №9/7, згідно якої він визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 гривень.
При цьому у вступній частині постанови є посилання на те, що при складанні постанови було розглянуто протокол про адміністративне правопорушення від 03.08.2022 року серії 000127 про те, що ОСОБА_1 03.08.2022 р. розташував будівельні матеріали на землі комунальної власності навпроти свого домоволодіння по АДРЕСА_1 без відповідного дозволу, чим порушив вимоги п.1 Розділу ІХ Правил благоустрою Уманської міської територіальної громади, за що передбачена відповідальність ст.152 КУпАП. Постанова №9/7 від 06.09.2022 року про адміністративне правопорушення надіслана скаржнику поштою та отримана ним під розписку 12 вересня 2022 року.
Винесену 06 вересня 2022 року адміністративною комісією Виконавчого комітету Уманської міської ради постанову №9/7 вважає протиправною, оскільки правопорушення не вчиняв, а протокол про адміністративне правопорушення серії 0000127 від 03.08.2022 року був сфальсифікований та складений безпідставно. Крім того, у вказаному протоколі зазначено, що він без відповідного дозволу розташував будівельні матеріали на землі комунальної власності навпроти свого домоволодіння та начебто неодноразово попереджувався про необхідність прибрати будівельні матеріали з землі комунальної власності, а також у протоколі зазначено, що він порушив вимоги п.1 Розділ ІХ Правил благоустрою Уманської міської територіальної громади. На засіданні адміністративної комісії скаржник не був присутній та не міг надати відповідні пояснення. Не зважаючи на відсутність скаржника, комісія розглянула справу формально, не з'ясувавши всі обставини справи.
Йому на праві особистої власності належить незавершений будівництвом житловий будинок та земельна ділянка, площею 0,0700 га, що розташовані по АДРЕСА_1 . Цей будинок розпочинав будувати його батько ОСОБА_2 , якому були видані відповідні дозволи на будівництво та Будівельний паспорт, а після його смерті всі дозволи були переоформлені на нього.
З протоколу про адміністративне правопорушення не зрозуміло який дозвіл, від кого і про що повинен мати ОСОБА_1 , щоб тимчасово розмістити на території біля свого будинку будівельний матеріал.
Відповідно ст.26-1 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» Дозвіл на порушення об'єктів благоустрою видається у випадку «виконання суб'єктами господарювання земляних та ремонтних робіт». Оскільки ОСОБА_1 земляні та ремонтні роботи на землі комунальної власності не проводив, а лише тимчасово розмістив будівельні матеріали, ніякого дозволу на це не потрібно.
Також зауважує, що ніяких «неодноразових попереджень» про незаконне розміщення Будівельних матеріалів на землі комунальної власності він не отримував, і вважає, що дані про це у Протоколі вказано не вірно.
Наголошує, що інспектор КП «Уманської муніципальної варти» Аверін М.В., який 03.08.2022 складав Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поводив себе зухвало, зверхньо і зневажливо, не цікавився, чи є у нього документи на будівництво та відповідні дозволи, однак у протоколі вказав, що дозволів нема.
Він переконаний, що є всі підстави для скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
Просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову №9/7 від 06.09.2022 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 гривень 00 копійок, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Уманської міської ради та закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Розгляд справи проводився без виклику сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов ОСОБА_1 не подав.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до змісту вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як передбачено приписами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Уманської міської ради винесено постанову №9/7 від 06 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП у розмірі 1360 гривень
У постанові вказано, що 03.08.2022 року о 09 годині 30 хвилин встановлено, що ОСОБА_1 розташував будівельні матеріали на землі комунальної власності навпроти свого домоволодіння без відповідного дозволу по АДРЕСА_1 , порушивши вимоги П.1 Р.ІХ Правил благоустрою Уманської міської територіальної громади, за що передбачена відповідальність ст.152 КУпАП.
Рішенням 19 сесії VIII скликання Уманської міської ради від 09.08.2021 №4-19/8 затверджено Правила благоустрою Уманської міської територіальної громади.
Правила благоустрою Уманської міської територіальної громади (далі - Правила) це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території Уманської міської територіальної громади. Підставою для розроблення і затвердження цих Правил є вимоги статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України 27 листопада 2017 року № 310 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 року за № 1529/31397.
Пунктом 1 розділу ІХ Правил передбачено, що контроль у сфері благоустрою населеного пункту спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», інших нормативно-правових актів, у тому числі цих Правил.
За змістом ст.152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Диспозиція ст. 152 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення норми конкретного нормативно правового акту, яким встановлюються відповідні стандарти, норми та правила благоустрою територій населених пунктів, яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано будь-яких доказів порушення позивачем норм і стандартів благоустрою Уманської міської територіальної громади, які б вказували нга вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, як то: пояснення свідків, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відео зйомки, тощо.
Крім того у оскаржуваною постановою до позивача застосовано максимальну межу адміністративного стягнення передбаченого санкцією статті 152 КУпАП для громадян, проте жодного обґрунтування застосування стягнення у такому розмірі не наведено.
Також у оскаржуваній постанові не викладено суть адміністративного правопорушення яка б відповідала диспозиції ст. 152 КУпАП.
Як вбачається з положень ст. 251, 252, 279 КУпАП, орган (посадова особа), розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, в тому числі надає оцінку зібраним доказам.
Наявність вищевказаних обставин та відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 свідчить про недоведеність її вини у вчиненні вищевказаного правопорушення поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За ч.ч. 3-5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінка ж доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд також враховує постанову ВС у справі №177/525/17 від 08.07.2020, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Отже, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
При цьому суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень КУпАП, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення та не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.08.2019 року по справі №712/12830/16-а.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимог ч.2 ст. 77 КАС України не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, відповідно, правомірність оскаржуваної постанови.
У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову та відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений за подачу адміністративного позову.
Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 7, 9, 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, статтями 2, 6, 9, 71-74, 77, 90, 242, 244-246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову №9/7 від 06.09.2022 року в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 гривень 00 копійок, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті Уманської міської ради.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.152 КУпАП - закрити.
Стягнути з Уманської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 26535796) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) 992 гривні 40 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Р. В. Піньковський