Справа №442/6104/22
Провадження №2/442/1241/2022
24 жовтня 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої - судді Грицай М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Позов мотивує тим, що 01.06.2002 між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб. За час спільного проживання у них народились четверо дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають з матір'ю. Останні кілька років сторони не проживають разом, не ведуть спільного домашнього господарства, не підтримують подружніх відносин, втратили почуття любові, взаєморозуміння, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Сім'я розпалася та існує формально. Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, однак, не може з'явитися для досудового врегулювання спору, оскільки перебуває за кордоном. Подальше спільне проживання і примирення між ними неможливе, оскільки суперечить інтересам сторін, а тому просить розірвати шлюб.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 (після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрували шлюб 01.06.2002, про що зроблено відповідний запис за №57, місце реєстрації - м. Трускавець Львівської області; орган, що видав свідоцтво - Відділ РАГС МУЮ.
Зі свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 17.01.2008, НОМЕР_3 від 28.05.2010, НОМЕР_4 від 20.11.2012, НОМЕР_5 від 24.02.2015 вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно посвідчення Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради за №017844 від 07.12.2012 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є багатодітними батьками та мають право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей.
Як вбачається з довідки Відділу-ЦНАП Виконкому Дрогобицької міської ради про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за №7937/27-2022 від 27.09.2022, що видана ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім'ї (зареєстрованих) входять: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Крім того, до позовної заяви позивач долучила заяви ОСОБА_2 від 23.09.2022 про те, що він погоджується на розірвання шлюбу, заперечує проти надання будь-яких строків на примирення та просить розгляд справи проводити у його відсутності. Справжність підпису ОСОБА_2 засвідчені консулом Посольства України в Королівстві Нідерланди Шемета В.Д.
Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у статті 24 СК України, у якій, серед іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Ч. 3, 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 2 статті 104 цього ж Кодексу шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частина 1 статті 110 СК України передбачає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Статтею 112 Сімейного кодексу України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до змісту пункту 10 постанови пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Таким чином, беручи до уваги те, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, та забезпечення державою принципу свободи шлюбу та принципу свободи розірвання шлюбу, та з урахуванням того, що сторони фактично припинили будь-які подружні стосунки, не ведуть спільного господарства, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв'язку з чим позивач скористалась своїм правом на пред'явлення позову про розірвання шлюбу, а відповідач не заперечив щодо розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 142, 264, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 01.06.2002 Відділом РАГС міського управління юстиції, м. Трускавець Львівської області, запис №57.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 496,20 грн сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено 24.10.2022.
Суддя Марія Грицай