Справа № 712/5522/22
Провадження № 2/712/2106/22
24 жовтня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси
в складі: головуючого судді Стеценко О.С.
за участю секретаря Руденко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.09.2022 просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у сумі 1150,19 грн. за здійснення оплати комунальних послуг з травня 2022 року по серпень 2022 року включно за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2020 ОСОБА_3 подарувала 1/2 частки квартири номер АДРЕСА_2 , громадянину України ОСОБА_2 . Іншими власниками 1/2 частини цієї квартири є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Між співвласниками виникають спори про порядок реалізації правомочностей кожного із співвласників щодо вищезазначеної квартири, зокрема, з питань меж відповідальності кожного із співвласників перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільною квартирою, сплати податків, зборів і комунальних платежів, а також участі у витратах по утриманню і зберіганню спільної квартири. Відповідач припинив оплату комунальних послуг з квітня 2022 року. На його пропозиції щодо вирішення вказаного питання відповіді не отримував. Позивачем за користування комунальних послуг за період з травня по серпень 2022 року сплачено 2277, 38 гривень.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13.09.2022, котре відкладено на 11.10.2022, яке не відбулося у зв'язку з повітряною тривогою, наступне судове засідання призначено на 24.10.2022.
Ухвалою від 24.10.2022 відмовлено у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог від 05.10.2022.
Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача згідно заяви про збільшення вимог від 05.09.2022.
Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наведених обставин відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 (1/4 частка) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.04.2019, за неповнолітнім сином позивача ОСОБА_4 (1/4 частка) на підставі договору дарування частки квартири від 13.08.2019, за відповідачем ОСОБА_2 (1/2 частка) на підставі договору дарування від 07.10.2020, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, сторони є співвласниками оспорюваної квартири і відповідно до закону зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Досліджені судом квитанції про оплату за житлово-комунальні послуги свідчать про те, що позивачем підтверджено фактичну сплату ним за надані житлово-комунальні послуги у квартирі АДРЕСА_2 за період із травня 2022 року по серпень 2022 року включно у розмірі 2277,38 гривень.
У постановах Верховного Суду від 2 квітня 2020 р. у справі № 757/29813/17-ц, від 25 червня 2020 року у справі 520/16591/16-ц сформульована правова позиція про те, що обов'язок по утриманню майна, включаючи обов'язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на відповідача як на власника частини квартири незалежно від факту його реєстрації чи проживання у житловому приміщенні.
У частині першій статті 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі частиною першою статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Суд приходить до висновку, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги (регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18), 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц (провадження № 61-7289св20).
Судом досліджені надані позивачем квитанції про сплату житлово - комунальних послуг за період з травня по серпень 2022 року на загальну суму 2277,38 гривень, платником вказаних послуг є ОСОБА_1 .
Відповідачем на дотримання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України доказів сплати комунальних послуг у зазначений період не подано.
Рішенням Соснівського районного м. Черкаси від 15.06.2022 стягнуто з ОСОБА_2 комунальні послуги за період з лютого по квітень у сумі 3210,64 гривень.
Отже відповідач продовжує не сплачувати комунальні послуги за квартиру, яка належить йому праві приватної власності.
Позивач сплатив замість відповідача грошові кошти за комунальні послуги по спільній квартирі, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума вказаних коштів у розмірі, пропорційному частці відповідача у праві власності на квартиру, а саме: 2 277, 38 грн/2 = 1138,69 грн.
Тому з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 50 відсотків сплачених ним витрат у сумі 1138,69 гривень.
При цьому суд зазначає, що позивач допустився арифметичної помилки щодо сум сплачених комунальних послуг.
За таких обставин суд, повно, всебічно розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, вважає, що позов є частково обґрунтований, а тому підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 1138,69 гривень. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 81, 83, 89, 141, 264-266, 274-279, 280-282, 352-354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , за період з травня 2022 року по серпень 2022 року в сумі 1138, 69 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 982,48 грн.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: О.С. Стеценко