Справа № 461/4321/22
Провадження № 1-кс/461/4633/22
20.10.2022 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області майора юстиції ОСОБА_6 про продовження строку дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краматорськ, Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022140000000178 від 17.08.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке мотивоване тим, що ОСОБА_4 , будучи зареєстрованою у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «VK», із використанням особистого аккаунта з назвою « ОСОБА_7 » (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи на території України, у невстановленому на цей час досудовим розслідуванням місці, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 19 год 57 хв, умисно, з ідеологічних мотивів, поширила публікацію користувача цієї мережі за обліковим записом « ОСОБА_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), із зображенням заступника командуючого Чорноморським флотом російської федерації капітана 1 рангу ОСОБА_9 та текстом наступного змісту: «Замкомандующего черноморским флотом Андрей Палий погиб в боях за освобождение Мариуполя от нацистов. Сообщила сенатор от Севастополя Е.Алтабаева» - сообщил губернатор Приморья О. Кожемяко», чим здійснила поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України - представників збройних формувань російської федерації та виправдовування збройної агресії російської федерації проти України.
Крім цього, ОСОБА_4 , будучи зареєстрованою у загальнодоступній соціально-орієнтованій мережі «VK», із використанням особистого, загальнодоступного, публічного аккаунта з назвою « ОСОБА_7 » (електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи на території України, у невстановленому на цей час досудовим розслідуванням місці, умисно, з ідеологічних мотивів, ІНФОРМАЦІЯ_5 о 13 год 51 хв поширила текстово-графічну публікацію спільноти «Политкач» від 24.03.2022, яка складається із зображення карти бойових дій на території України та тексту, що починається словами: «Конашенков: "К утру 24 марта подразделениями….», 27.03.2022 о 04 год 30 хв поширила публікацію, яка включає в себе два відео файли: «VID_20220327_025729_177.mp4», « ОСОБА_10 » та текст, що починається словами: «Несмотря на все эффектные поражения украинской техники и личного состава…», ІНФОРМАЦІЯ_6 о 07 год 08 хв поширила публікацію спільноти даної соціальної мережі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 28.03.2022 у вигляді текстово-графічного матеріалу із зображенням трьох військовослужбовців збройних сил російської федерації, які тримають прапор російської федерації, та трьох людей в цивільному, які тримають прапор Сирії, що починається словами: «военнослужащие рф помогли гуманитаркой….», 06.04.2022 поширила публікацію користувача цієї мережі за обліковим записом « ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_11 ) у вигляді текстово-графічного матеріалу, на якому зображені військовослужбовці збройних сил російської федерації майор ОСОБА_12 та капітан ОСОБА_13 та міститься текст, що починається словами: «Наши вертолётчики с Ка-52 впервые в мировой практике…», ІНФОРМАЦІЯ_9 о 18 год 46 хв поширила публікацію, що складається із відео файлу «2_5368752237176690442.mp4» та тексту, що починається словами: «08.04.2022 - ракетный удар по Краматорску: еще одно преступление ВСУ…», ІНФОРМАЦІЯ_10 о 11 год 40 хв поширила публікацію користувача даної соціальної мережі « ОСОБА_14 » від 09.04.2022 із текстом, який починається словами: «Вчера к нам поступил очередной раненый…», чим вчинила повторне поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту та глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією.
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували. Зазначили, що у підозрюваної поганий стан здоров'я, а відтак вона не може перебувати під вартою. Додатково вказали, що ОСОБА_4 готова співпрацювати зі слідством, має можливість орендувати квартиру, а тому просили слідчого суддю змінити запобіжний захід особисте зобов'язання з обов'язком носіння електронного засобу контролю.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, 22.08.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
23.08.2022 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб до 21.10.2022 року із можливістю внесення застави, в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300 грн.
Слідчим суддею. під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри, з якою погоджується суд і на момент розгляду вказаного клопотання.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі, а саме:
-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду свідчить те, що у разі визнання винуватою ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років із конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної до втечі. Окрім цього, протягом тривалого часу підозрювана проживала за межами території України, неодружена, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування. Також, підозрювана має можливість безперешкодного виїзду за межі території України.
- ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість підозрюваного знищити або сховати викрадене майно, а також знаряддя та засоби вчинення правопорушень, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що підозрювана, перебуваючи на волі, може знищити, в тому числі дистанційно, інформацію розповсюджену нею в соціально орієнтованих інтернет-мережах, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя враховує що згідно ст. 183 КПК України заборон щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Слідчий суддя погоджується з твердженням сторони обвинувачення, що у підозрюваної відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки підозрювана неодружена, постійного місця проживання на території України, станом на час розгляду клопотання у неї немає, а тому приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об'єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».
На підставі вищевикладеного, та того факту що Указом Президента №64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який був продовжений, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слід визначити підозрюваній заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн, оскільки саме така застава, на думку суду, буде достатньою для того, щоб забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї законом процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого,- задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на шістдесят діб, тобто до 18 грудня 2022 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу, в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300 грн., та у разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком на 60 діб наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
- невідкладно здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи (при наявності), що дають право на виїзд за межі України.
Повний текст ухвали проголошено 24 жовтня 2022 року о 16 год. 20 хв.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1