Справа № 438/943/21
Провадження № 2/438/62/2022
20 жовтня 2022 року Бориславський міський суд Львівської області
у складі головуючого-судді Слиша А.Т.
за участю секретаря судових засідань Гадубяк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
у провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У судове засідання 20 жовтня 2022 року учасники справи, які були належно повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули.
Відповідач ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд справи в його відсутності, позовну заяву просить залишити без розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя необхідно залишити без розгляду з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені п.3 ч.1 ст.257, ч. 5 ст. 223 ЦПК України, згідно з якими суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31 травня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 07 липня 2022 року.
У судові засідання 07 липня 2022 року, 19 вересня 2022 року, 20 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 не прибула, про причини неявки суду не повідомила, хоча була належно повідомлена про час та місце розгляду справи.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач була належно повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула двічі поспіль, про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не подала.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України) та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
За наведених вище обставин, оскільки позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася в судове засідання, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки суду не надала, від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, - суд дійшов висновку, що є підстави для залишення позову ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжябез розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду (ч.2 ст.257 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 44, 130, 131, 210, 223, п. 3 ч.1 ст.257, 260 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя А.Т. Слиш