Справа № 308/12683/22
3/308/7311/22
24 жовтня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 30.10.2018, орган видачі - 6321, РНОКПП - невідомий, -
за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.09.2022 о 00 год. 30 хв. в м. Ужгород по вул. Малоужанська, 2 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «21093» державний номерний знак НОМЕР_2 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячів синього та червоного кольору та звукового сигналу, не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на автомобілі патрульної поліції «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_3 по вул. Малоужанська, 40. Дії гр. ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) кваліфіковані за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином, зокрема, шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду за номером телефону, зазначеним в протоколі. Згідно з судовою довідкою, SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду» не доставлена ОСОБА_1 з причини, що абонент тимчасово недоступний.
До матеріалів справи ОСОБА_1 додано заявку про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, згідно якої у разі зміни номеру мобільного телефону та обставин, які перешкоджають отриманню SMS-повідомлення, учасник справи зобов'язаний повідомити суд. Так, заяв, клопотань про зміну номеру мобільного телефону чи наявність обставин, які унеможливлюють отримання судової повістки у формі SMS-повідомлення ОСОБА_1 до суду не надходили.
Таким чином, судом вжито заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи. Разом з тим, з боку вказаної особи, яка обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що розгляд такого здійснюється Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, не вжито заходів для явки до суду, не подано жодних заперечень проти протоколу, як і клопотань про перенесення розгляду справи.
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за номером телефону, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (стаття 245).
Диспозиція ч.1 ст.122-2 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у невиконанні водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Згідно п.2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП та про необхідність накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу визначеного санкцією цієї статті на час вчинення правопорушення, у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.9,40-1,122-2,245,283,284,287-291 КУпАП,ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн. (сто п'ятдесят три гривні).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.О. Шепетко