Справа № 939/1387/22
Іменем України
24 жовтня 2022 рокусмт Бородянка
Суддя Бородянського районного суду Київської області Герасименко М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з надійшла з тимчасової військової комендатури, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нойштрелитц Німеччина, громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення, солдат ОСОБА_1 перебував на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, за наступних обставин: 19 жовтня 2022 року близько 22:40 лейтенантом ОСОБА_2 під час перевірки особового складу було виявлено солдата ОСОБА_1 , який знаходився на території військової частини та виконував свої службові обов'язки в стані алкогольного сп'яніння. Від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Алконт-М прилад № 00239» та проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я солдат ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає у разі розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, які вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Встановлення стану алкогольного сп'яніння (нетверезого стану) проводиться із використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров'я.
За змістом ст. 172-20 КУпАП перебування у стані алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є різними кваліфікуючими ознаками цього адміністративного правопорушення та не можуть існувати разом стосовно одного і того ж суб'єкта вчинення адміністративного правопорушення в один і той же час за одних і тих же обставин.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак досліджені судом докази у справі свідчать про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також суд звертає увагу на те, що одночасно із зазначенням у протоколі твердження про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, у ньому також вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому в порушення вимог абз. 16 п. 7 ч. 3 розділу VIII Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 року № 515, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ознак алкогольного сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 .
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України».
Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
В ході розгляду цієї справи, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, є неповними та неузгодженими, а також не відповідають фактичним обставинам справи у частині твердження про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а тому суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, з урахуванням фабули, викладеної у ньому, не можуть бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також слід звернути увагу, що сам факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке особі поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 172-20, 245, 247, 266, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.172-20 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
СуддяМ. Герасименко