Справа № 357/14936/21
3/357/340/22
21.10.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону патрульної поліції у місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП: у справі відсутній, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 119633 від 22.11.2021 року, 22.11.2021 року о 10 год. 10 хв. в м. Біла Церква по вул. Заводська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП заперечив та пояснив суду, що 22 листопада 2021 року він дійсно їхав на своєму автомобілі та його зупинили працівники поліції. Зазначив, що під час спілкування поліцейські запитали у нього чи вживав він наркотичні речовини та чи буде проходити огляд з метою виявлення стану наркотичного стану у медичному закладі в м. Києві, на що він повідомив, що жодних наркотичних засобів не вживає взагалі та погодився пройти огляд, проте зазначив, що він поспішає на співбесіду з працевлаштування. ОСОБА_1 також зауважив, що після його згоди на проходження огляду, працівники поліції тривалий час не вживали заходів для його направлення та доставки до медичного закладу, а згодом вказали йому, що у разі якщо ОСОБА_1 не підпише протокол про адміністративне правопорушення про відмову від проходження огляду, то вони заберуть транспортний засіб ОСОБА_1 на штраф майданчик, тому зрештою, побоюючись, що у нього заберуть автомобіль, ОСОБА_1 відмовився при свідках від огляду та підписав протокол про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 119633 від 22.11.2021 року, копію постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.11.2021, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2021, акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмові пояснення ОСОБА_2 від 22.11.2021, письмові пояснення ОСОБА_3 від 22.11.2021, розписку ОСОБА_4 від 22.11.2021, рапорт поліцейського від 22.11.2021, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Дослідивши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, суд зазначає, що на вказаних відеозаписах зафіксовано, як на запитання поліцейського щодо того, чи буде ОСОБА_1 буде проходити огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, ОСОБА_1 ствердно зазначив працівнику поліції, що він погоджується пройти даний огляд.
При цьому суддя акцентує увагу, що вказану згоду було проігноровано працівником поліції, та всупереч нормативних актів, поліцейські маючи згоду ОСОБА_1 на проходження огляду у медичному закладі не вживає жодних дій для направлення останнього та доставлення до медичного закладу з метою проходження огляду.
Згодом працівниками поліції було залучено двох свідків та з незрозумілих для суду причин працівник поліції повторно з'ясовує у ОСОБА_1 , чи буде він проходити огляд у медичному закладі у лікаря нарколога на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.
Також суддя акцентує увагу, що на відеозаписах підтверджуються пояснення ОСОБА_1 , які він надав в судовому засіданні, зазначаючи, що він поспішав на співбесіду з метою працевлаштування.
Відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції слідує, що ОСОБА_1 направлявся до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4». Проте, на відеозаписах працівник поліції вказував ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду у медичному закладі в м. Київ.
Тому, зважаючи на той факт, що працівником поліції ОСОБА_1 фактично направлявся не до найближчого визначеного для цього закладу охорони здоров'я, що свідчить про порушення процедури направлення та проходження огляду, а також зважаючи на поважність причин відмови від проходження огляду у не найближчому закладі охорони здоров'я, тому в даному випадку відмова ОСОБА_1 не може бути наслідком притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
З даного приводу, суд також зауважує, що згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Вирішуючи справу, суд враховує, що лише вимога суб'єкта владних повноважень, що ґрунтується на законі, має наслідком її виконання, висування ж вимоги, що не продиктована об'єктивними передумовами і наповнена лише формальним змістом, не є підставою для її виконання за рахунок шкоди для особистих інтересів особи.
Означені вимоги суб'єкта владних повноважень не повинні межувати із свавіллям та з незаконним посяганням на права та обов'язки людини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяОлег ГРЕБІНЬ