Справа №278/2997/22
про залишення позовної заяви без руху
24 жовтня 2022 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готельний комплекс «Україна» Житомирської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирська обласна рада про стягнення невиплаченої заробітної плати, -
До суду надійшла вище вказана позовна заява.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Таким чином, для надіслання судом третій особі копії ухвали, судової повістки, позовної заяви та додатків до неї, позивач повинен надати суду ще один примірник копії позовної заяви (позивачем надано лише 2 примірника позовної заяви).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (992,40 грн) для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму (992,40 грн) для працездатних осіб.
Згідно з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, позивач звільнений від сплати судового збору в частині вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати. Проте у частині вимог щодо стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільнені йому необхідно сплатити судовий збір.
За таких обставин, позивачу необхідно надати до суду доказ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 992,40 грн.
З огляду на наведене, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява не є поданою у спосіб, визначений ЦПК України, а тому не є належно оформленим в розумінні положень вказаного процесуального Закону, у зв'язку з чим не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд
Позовну ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готельний комплекс «Україна» Житомирської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Житомирська обласна рада про стягнення невиплаченої заробітної плати залишити без руху.
Надати позивачу строк тривалістю 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Дубовік