Справа № 275/1023/21
14 жовтня 2022 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Данилюк О. С.
при секретарі с/з Марієвській Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Брусилів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідачки на його користь суму коштів в загальному розмірі 1 000 080 гривень, в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне. Так, 30 липня 2020 року між ОСОБА_2 (далі - відповідач, сторона-1) та ОСОБА_1 (далі - позивач, сторона-2) було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого Сторона-1 зобов'язувалась продати, а сторона-2 зобов'язувалась купити належне стороні-1 нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 м2; земельну ділянку, площею 0, 2400 га, кадастровий номер: 1820983601:01:001:0508, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно з п. 2 попереднього договору сторони домовилися, що договори купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки (далі - основні договори) повинні бути укладені та нотаріально посвідченні не пізніше 30 липня 2021 року.
Відповідно п. 6 попереднього договору сторони домовилися, що забезпеченням виконання зобов'язань по цьому попередньому договору є забезпечувальний платіж, який не є неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком у розумінні Цивільного кодексу.
Згідно з п. 8 попереднього договору на підтвердження зобов'язань за цим попереднім договором і в забезпечення його виконання сторона-2 передала стороні-1 забезпечувальний платіж в сумі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000,00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору, які сторона-1 отримала повністю до укладення цього договору.
Згідно з п. 9 попереднього договору сторона-1, що одержала забезпечувальний платіж в сумі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору, у випадку невиконання договору (відмови від укладення основних договорів купівлі-продажу або одного з них на вказаних в цьому договорі умовах), повертає стороні-2 забезпечувальний платіж, а також додатково сплачує йому суму у розмірі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору.
У випадку невиконання договору з вини сторони-2 забезпечувальний платіж в розмірі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору, залишається у сторони-1.
За умовами попереднього договору сторони були зобов'язані у погоджений час з'явитися до нотаріальної контори та надати всі необхідні документи для укладення Основних договорів (п. 12.3 та п. 13.1 попереднього договору).
Так, на виконання вказаних домовленостей позивачем двічі направлялися відповідачці письмові пропозиції про укладення основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна та пропонувалося з'явитися 27.08.2021 року о 10:00 год (перший раз), а також повторно -16.09.2021 року о 10-00 год. до офісу приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області Бородавко Бориса Борисовича, що знаходиться за адресою: Житомирська область, смт. Брусилів. вул. Митрополита Іларіона, буд. 34, або повідомити інший зручний для відповідачки час прибуття та нотаріальну контору для укладення вказаних вище основних договорів.
Однак, ані 27.08.2021 року, ані 16.09.2021 року відповідачка не з'явилась в запропоновані позивачем місце, дату і час для укладення основних договорів та їх нотаріального посвідчення, не повідомила позивача про причини неможливості свого прибуття та не надала позивачу свої пропозиції щодо місця, дати та часу укладення вказаних вище основних договорів та їх нотаріального посвідчення.
У зв'язку з цим , з огляду на необґрунтоване ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань за попереднім договором щодо укладення основних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, керуючись умовами п. 9 попереднього договору, позивачем в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України було направлено відповідачці відповідну вимогу про повернення забезпечувального платежу у розмірі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору,та сплату неустойки у розмірі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору.
Втім, відповідачка в порушення вимог чинного законодавства не виконала свої зобов'язання за попереднім договором, на вимогу позивача не повернула забезпечувальний платіж та не сплатила суму договірної санкції за порушення своїх зобов'язань, а здійснені позивачем заходи не призвели до їх сплати, у зв'язку з чим останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму забезпечувального платежу за попереднім договором від 30.07.2020р. в розмірі 500 040, 00 грн., штраф за невиконання зобов'язань за попереднім договором від 30.07.2020р. в розмірі 500 040, 00 грн., а також понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за звернення до суду з даним позовом в розмірі 10 000, 80 грн. та 454 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 25 листопада 2021 року у вказаній цивільній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Також ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 25.11.2021р. було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку площею 0, 2400 га, кадастровий номер 1820983601:01:001:0508, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) до набрання рішенням у вказаній цивільній справі законної сили.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 серпня 2022 року у вказаній цивільній справі підготовче провадження було закрито та справу було призначено до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Войтенко В.В. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленням та оголошеннями на офіційній інтернет сторінці Брусилівського районного суду Житомирської області, про причини своєї неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані письмові докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що 30 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено попередній договір до договору купівлі-продажу нерухомого майна (далі - попередній договір), посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кінащук В.С., який зареєстровано в реєстрі за № 1600 (а.с. 8-9).
Відповідно до пункту 1, 2 попереднього договору ОСОБА_2 зобов'язувалась продати, а ОСОБА_1 зобов'язувався купити належне відповідачці нерухоме майно, а саме: житловий будинок,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, яка розташована за адресою:, АДРЕСА_1 , площею 0, 2400 га, з цільовим призначенням - для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, з кадастровим номером:1820983601:01:001:0508, у строк до 30 липня 2021 року.
Відповідно п. 6 попереднього договору сторони домовилися, що забезпеченням виконання зобов'язань по цьому попередньому договору є забезпечувальний платіж, який не є неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком у розумінні Цивільного кодексу.
Згідно з п. 8 попереднього договору на підтвердження зобов'язань за цим попереднім договором і в забезпечення його виконання позивач передав відповідачці забезпечувальний платіж в сумі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору, які ОСОБА_2 отримала повністю до укладення цього договору.
За умовами попереднього договору сторони були зобов'язані у погоджений час з'явитися до нотаріальної контори та надати всі необхідні документи для укладення Основних договорів (п. 12.3 та п. 13.1 попереднього договору).
Також судом встановлено, що позивачем було двічі направлено пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, які відповідачка проігнорувала та для укладення вказаного договору до нотаріальної контори не з'явилась (а.с. 18-27).
Також на письмову вимоги позивача відповідачкою не було повернуто забезпечувальний платіж та не сплачено передбачених попереднім договором штрафних санкцій (а.с. 28-32).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз положень статей 6, 627, 546 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у попередньому договорі, крім основного зобов'язання, сторонами також може бути передбачена відповідальність сторін на випадок невиконання тієї або іншої його умови, зокрема, за неналежне виконання зобов'язання у виді штрафних санкцій.
При цьому умовами попереднього договору сторони погодили наслідки у разі неукладення основного договору як з вини покупця, так і з вини продавця. Такі умови за своєю правовою природою є договірними санкціями за невиконання умов попереднього договору.
Так, згідно з п. 9 попереднього договору відповідачка, що одержала забезпечувальний платіж в сумі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору, у випадку невиконання договору (відмови від укладення основних договорів купівлі-продажу або одного з них на вказаних в цьому договорі умовах), повертає позивачу забезпечувальний платіж, а також додатково сплачує йому суму у розмірі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору.
У випадку невиконання договору з вини ОСОБА_1 забезпечувальний платіж в розмірі 500 040, 00 грн., що є еквівалентом суми 18 000, 00 доларів США за курсом продажу долара США АТ КБ «ПриватБанк» на день укладення цього договору, залишається у ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що відповідачкою ОСОБА_2 в порушення вимог чинного законодавства не виконано свої зобов'язання за попереднім договором, на вимогу позивача не повернуто забезпечувальний платіж та не сплачено передбачених попереднім договором штрафних санкцій, що передбачені п. 9 попереднього договору, в суду наявні законні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми забезпечувального платіжу в розмірі 500 040, 00 грн. та штрафу за невиконання умов попереднього договору в розмірі 500 040, 00 грн., тобто задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, стороною позивача було надано договір про надання професійної правничої допомоги від 02.08.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі наданих послуг від 19.11.2021 року, детальний опис робіт (надання послуг), а також квитанцію від 20.11.2021 року № 0.0.2349689672.2 про оплату позивачем послуг з надання професійної правничої допомоги у сумі 25 000, 00 грн. та виписку з банківського рахунку ОСОБА_4 про надходження оплати за послуги з надання професійної правничої допомоги у сумі 25 000, 00 грн. (а.с. 33-39, 56-57).
За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Зважаючи на викладене, враховуючи обґрунтованість та пропорційність витрат на професійну правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони позивача, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25 000, 00 грн.
При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 10 000, 80 грн. та за подання заяви про забезпечення позову - 454, 00 грн., який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України.
З врахуванням викладеного, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 546, 627, 628, 629, 635 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) суми забезпечувального платіжу в розмірі 500 040, 00 грн. та штрафу за невиконання умов попереднього договору в розмірі 500 040, 00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 454, 80 гривні та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 гривень, а всього 1 035 534 (один мільйон тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири) гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.
СУДДЯ О.С. Данилюк