Справа № 275/161/21
07 жовтня 2022 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Данилюк О. С.
за участю секретаря с/з Столярчук А.Ю.,
відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Осадчого А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду у смт. Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 66 798, 39 гривень, в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне. Так, 27.08.2013 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SAMDN52000104551255, згідно якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Через ненадання відповідачем своєчасно грошових коштів банку на погашення кредиту в нього утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором, внаслідок чого між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 28.01.2019р. було укладено додаткову угоду до кредитного договора № SAMDN52000104551255, згідно якої банк анулював частину заборгованості, а відповідач зобов'язався здійснити погашення суми боргу в розмірі 19 519, 39 грн. щомісячними платежами у строк до 25.06.2019 року. Однак відповідач належним чином умови додаткової угоди не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором, яка станом на 10.12.2020 року становить 66 798, 39 гривень, з яких 66, 11 гривень - залишок заборгованості за кредитом, 3 577, 11 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 63 155, 17 гривень - заборгованість за пенею. Просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN52000104551255 від 28.01.2019р. в загальному розмірі 66 798, 39 гривень та судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 2 270 грн.
Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Осадчим А.А. було подано відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» визнав частково, а саме лише в частині заборгованості за кредитом в сумі 66, 11 грн. В іншій частині в задоволенні вимоги банку просив відмовити, оскільки, на думку представника відповідача, між банком та ОСОБА_1 відсутній кредитний договір в розумінні ст. 1055 ЦК України, через що нарахування заборгованості за відсотками та пенею на підставі лише однієї анкети заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг є безпідставним. Також зазначив, що відповідач користувався кредитною карткою, отриманою після підписання анкети банку, з 27.08.2013 до 18.09.2013 та отримав кредитних коштів на суму лише 8 233, 16 грн., тоді як вже погасив банку заборгованості на суму 58 834, 16 гривень, що випливає з виписки з рахунку відповідача. Просив у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками та пенею відмовити.
Представником позивача АТ КБ «Приватбанк» було подано відповідь на відзив представника відповідача, в якому представник зазначив, що відповідач ОСОБА_1 , підписавши 28.01.2019р. додаткову угоду до кредитного договору № SAMDN52000104551255, погодився з вірністю нарахованих відсотків та пені за основним кредитним договором, а також з розміром заборгованості за ним, таким чином підтвердивши свою згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг, на підставі яких банком були проведені відповідні нарахування по кредитному договору. При цьому при укладенні додаткової угоди повторно кредитні кошти відповідачу не видавались, а лише були створені сприятливі умови для виконання кредитних зобов'язань відповідача. Просив позов задовольнити.
Представником відповідача ОСОБА_1 було подано клопотання про зменшення розміру неустойки, в обґрунтуванням якого було зазначено наступне. Так, дійсно 27.08.2013р. ОСОБА_1 отримав у позивача АТ КБ «Приватбанк» кредитну картку та на його ім'я було відкрито картковий рахунок, згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 4 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Вказаною кредитною карткою відповідач користувався і за період з 27.08.2013 по 18.09.2013 ним було отримано 8 233, 16 грн. кредитних коштів. В подальшому ОСОБА_1 кредитні кошти не отримував. На погашення отриманого кредиту ОСОБА_1 було сплачено 58 834, 16 грн., однак станом на 10.12.2020р. заборгованість за кредитним договором становить ще 66 798, 39 грн., з яких заборгованість за кредитом - 66, 11 грн., заборгованість за відсотками - 3 577, 11 грн. та заборгованість за пенею - 63 155, 17 грн. Зазначив, що за весь період користування кредитним коштами відповідач намагався добросовісно відноситись до їх сплати, що також підтверджується укладенням з позивачем додаткової угоди з метою погасити виниклу заборгованість. Однак, через складні життєві обставини відповідачу не вдалось повністю виконати умови додаткової угоди. Так, відповідач втратив роботу та з доходів отримує лише відшкодування як потерпілий внаслідок аварії на ЧАЕС, розмір якого становить 207 гривень на місяць. До того ж на його утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_2 , 2018 р.н. Тому враховуючи ці обставини, які для відповідача є істотними, він не має об'єктивної можливості сплатити заборгованість за пенею, однак не заперечує проти сплати заборгованості за кредитом та відсотками. Тому, враховуючи наведене, а також, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, про які позивач у позові не повідомляє, просив зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача до 10 гривень.
Представником позивача були подані заперечення щодо задоволення вказаного клопотання відповідача, оскільки відповідач здійснював повернення кредитних коштів з порушенням встановлених договором графіків такого повернення, що, на думку позивача, свідчить про злісне ухилення відповідача від виконання зобов'язань за кредитним договором. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не надано жодних доказів важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 24.02.2021р. у вказаній цивільній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, просив позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Осадчий А.А. позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» визнали частково, а саме в частині суми заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, просили зменшити заборгованість за пенею через скрутний матеріальний стан відповідача.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення відповідача та його представника, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2013р. ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, в якій було узгоджено кредитний ліміт на банківську картку відповідача в розмірі 4 300 грн., базову процентну ставку по кредитному договору, яка складає 2,5 % у місяць на суму кредитного ліміту, строк дії договору № SAMDN52000104551255 (а.с. 5, 87).
28.01.2019р. між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № SAMDN52000104551255, за умовами якої сторони узгодили суму заборгованості, що виникла з моменту укладення кредитного договору до дня підписання додаткової угоди, а саме 85 078, 47 грн.; суму анулювання частини заборгованості банком, а саме пені на суму 63 365, 95 грн. та штрафу в розмірі 2 193, 13 грн. При цьому за умовами додаткової угоди відповідач зобов'язався повернути кредит до 25.07.2019р., здійснивши платіж у розмірі не менше 2 930 грн. до 28.01.2019р., та в подальшому сплачувати щомісячно до 25 числа 2 764, 9 грн. протягом 6 місяців. Додатковою угодою була встановлена процентна ставка за кредитом та визначені наслідки невиконання зобов'язань за угодою (а.с. 6).
Згідно розрахунку позивача у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем заборгованість за кредитним договором станом на 10.12.2020 року становить 66 798, 39 гривень, з яких 66, 11 гривень - залишок заборгованості за кредитом, 3 577, 11 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 63 155, 17 гривень - заборгованість за пенею. Вказаний розрахунок заборгованості також підтверджується відомостями з виписки з банківського рахунку відповідача (а.с. 74-87).
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням наведених норм закону та встановлених обставин справи суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що виникла у зв'язку з порушенням кредитного зобов'язання та складається з залишку заборгованості за кредитом в сумі 66, 11 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 3 577, 11 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Умовами додаткової угоди від 28.01.2019р. до кредитного договору № SAMDN52000104551255, а саме пунктом 1.6. передбачено, що у випадку неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за додатковою угодою, умови щодо анулюванні частини заборгованості та зміни процентної ставки не застосовуються (а.с. 6). При цьому пеня, яку просить стягнути позивач з відповідача, становить 63 155, 17 грн.
Зі змісту ч. 3 ст. 551 ЦК України випливає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Тобто, законодавцем передбачено дві підстави для зменшення неустойки за рішенням суду: значне перевищення розміру збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно правової позиції ВСУ від 03.09.2014 року по справі 6-100цс14 ч. 3 ст. 551 ЦК України може застосовуватись як за клопотанням сторони у справі, так і за ініціативою суду, пославшись на ч. 4 ст. 10 ЦПК України (в редакції до грудня 2017 р.) щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав.
При цьому, необхідно зазначити, що суд при зменшенні розміру неустойки не обмежений тільки розміром основної заборгованості, оскільки законодавчого обмеження по такому зменшенню не встановлено. Таким чином, суд за наявності обставин встановлених ч. 3 ст. 551 ЦК Україниза власним переконанням може зменшити розмір неустойки до будь-якого розміру.
Враховуючи наведене, а також матеріальне становище відповідача, який не працює та має на утриманні малолітню дитину (а.с. 149-153), та те, що розмір пені значно перевищує розмір суми заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками за користування кредитом, суд вважає, що суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача, слід зменшити до 3 643, 22 гривень.
Таким чином, з відповідача на користь позивача в рахунок заборгованості за кредитним договором підлягають стягненню 66, 11 грн. - заборгованість за кредитом, 3 577, 11 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3 643, 22 грн.- пеня, а всього7 286, 44 грн.
Згідно з ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 247, 61 грн., виходячи з розрахунку: 7 286, 44 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 270 грн. (сума сплаченого судового збору) / 66 798, 39 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимогиАкціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ,паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Брусилівським РВ УМВС України в Житомирській області31.03.2006року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: вул. Набережна перемоги, 50, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від27.08.2013 року у загальному розмірі7 286 гривень 44 копійки, а також судові витрати у розмірі 247гривень 61 копійка, а всього 7 534 (сім тисяч п'ятсот тридцять чотири ) гривні 05копійок.
В решті позову, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.
СУДДЯ О.С. Данилюк