Справа №295/10247/22
1-кс/295/4347/22
14.10.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12022060400002133 від 13.10.2022 року,-
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13.10.2022 року о 23-13 год. слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , перебуваючи на чергуванні, під час виконанні службових обов'язків, одягнений у формений одяг, зі знаками розрізнення відповідного зразку, знаходився за адресою: АДРЕСА_3 . У зазначений час ОСОБА_7 проводив заходи із опрацювання виклику про «Пошкодження майна», який надійшов на спец лінію 102.
За змістом клопотання, в цей час неподалік проходив ОСОБА_5 , який підійшов до ОСОБА_7 та розпочав словесний конфлікт, а в подальшому в ОСОБА_5 в ході вказаного словесного конфлікту виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень слідчому СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 . Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 , розуміючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, одягнений у формений одяг зі знаками розрізнення відповідного зразку, виконує свої службові обов'язки, ігноруючи неодноразові вимоги ОСОБА_7 заспокоїтися, наніс ОСОБА_7 два удари долонею в область шиї, один удар своїм коліном в область внутрішньої ділянки лівого коліна ОСОБА_7 та один кулаком в область грудної клітини. В результаті вказаних дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця в проекції 2-го ребра по середньо-ключичній лінії. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. 12.10.2022 року о 23-13 год. за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та наявністю ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з наведених у ньому підстав. Підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши на необгрунтованість підозри та відсутність указаних у клопотанні ризиків. При цьому захисник просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити та слід застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За положеннями п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав, а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Органом досудового розслідування 12.10.2022 року о 23-13 год. фактично ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 13.10.2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема: показами потерпілого, рапортом виклику на лінію «102», протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , висновком експерта № 1773 від 13.10.2022 року.
Згідно приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Окрім того, варто зауважити, що існують усталені правові позиції ЄСПЛ, згідно з якими сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може виправдовувати застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до нетяжких злочинів та за нього передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк та, зважаючи на те, що він, будучи одруженим, має міцні соціальні зв'язки, є військовослужбовцем, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного в межах строку досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22 години по 06 годину для забезпечення його належної процесуальної поведінки, що є достатнім для запобігання ризику незаконного впливу на потерпілого чи свідків.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 22 години по 06 годину до 10 грудня 2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та для контролю до Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури.
Строк дії ухвали - до 10 грудня 2022 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1