Справа №295/10398/22
1-кс/295/4379/22
21.10.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 22.09.2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12022060000000202 від 20.05.2022 р. ,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 22.09.2022 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №12022060000000202 від 20.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обґрунтування скарги посикається на те, що у вказаному кримінальному провадженні йому під час дорожньо-транспортної пригоди завдано майнова шкода у вигляді пошкодженого автомобіля та витрат на лікування, фізична шкода у вигляді тілесних ушкоджень, розладу здоров'я, фізичних страждань та моральна шкода.
Адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах ОСОБА_3 , було подано клопотання слідчому про визнання ОСОБА_3 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого від 22.09.2022 року (яку отримано ОСОБА_3 17.10.2022 року) відмовлено у визнанні потерпілим. Слідчий в постанові зазначає, що вирішуючи питання про визнання особу потерпілою, необхідно з'ясувати яку конкретну шкоду заподіяно їй кримінальним правопорушенням, оскільки завдана шкода є поняттям встановленим, визначеним, сталим та ґрунтується на об'єктивно здобутих під час досудового розслідування доказах та фактичних обставинах, які не піддаються сумніву та не є надуманими, вигаданими, припущеннями.
Крім того, як зазначає слідчий, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України включає такі обов'язкові ознаки як діяння, обстановку, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками. Конструкцією диспозиції ст. 286 КК України передбачено, що кримінальна відповідальність за вказаний злочин настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 КК України наслідків. Таким чином, заподіяння фізичної шкоди у вигляді тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з огляду на диспозицію ч. 1 ст. 286 КК України є не тільки умовою для визнання особи потерпілою від вказаного кримінального правопорушення, а й обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу такого злочину.
Також слідчий вказує, що відповідно до висновку експерта Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи № 853 від 01.06.2022 на час звернення ОСОБА_3 КНП «Житомирська обласна клінічна лікарня» 20.05.2022 будь-яких видимих тілесних ушкоджень в медичній документації на тілі не зафіксовано. Встановлений клінічний діагноз «Забій, пошкодження зв'язок шийного хребта», не підтверджений об'єктивними даними та даними рентгенологічного обстеження, а тому за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюється.
Щодо заподіяння ОСОБА_3 майнової шкоди у вигляді пошкодженого автомобіля, слідчий зауважив, що транспортний засіб «Renault Laguna» реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 легковий автомобіль «Renault Laguna», 1994 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_7 .
У судове засідання ОСОБА_3 не прибув, в прохальній частині скарги просив проводити судове засідання у його відсутність.
Адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Слідчий судове засідання не прибув, подав письмову заяву про розгляд скарги у його відсутності.
Дослідивши матеріали скарги, надані матеріали кримінального провадження за № 12022060000000202 від 20.05.2022 року, за ч. 1 ст. 286 КК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні №12022060000000202 від 20.05.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
22.09.2022 року слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 винесено постанову про відмову в визнанні потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Мотивом прийняття такого рішення слідчий вказує, що вирішуючи питання про визнання особу потерпілою, необхідно з'ясувати яку конкретну шкоду заподіяно їй кримінальним правопорушенням, оскільки завдана шкода є поняттям встановленим, визначеним, сталим та ґрунтується на об'єктивно здобутих під час досудового розслідування доказах та фактичних обставинах, які не піддаються сумніву та не є надуманими, вигаданими, припущеннями. Тобто, процесуальною підставою для прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно до ч. 1, ч. 3 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частиною 5 статті 55 КПК України визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Досудове розсідування у кримінальному провадженні №12022060000000202 від 20.05.2022 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, а його додатковим обов'язковим об'єктом є здоров'я особи.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, включає три обов'язкові ознаки: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; наслідки у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження; причинний зв'язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і настанням таких наслідків.
Кваліфікуючою ознакою цього кримінального правопорушення є спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Відповідно до кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілим у кримінальному провадженні в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортними засобами, може бути лише особа, якій завдано середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто шкода здоров'ю, а не майнова чи моральна шкода , як зазначає заявник.
Проте, як вбачається з висновку експерта Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи № 853 від 01.06.2022 на час звернення ОСОБА_3 КНП «Житомирська обласна клінічна лікарня» 20.05.2022 будь-яких видимих тілесних ушкоджень в медичній документації на тілі не зафіксовано. Встановлений клінічний діагноз «Забій, пошкодження зв'язок шийного хребта», не підтверджений об'єктивними даними та даними рентгенологічного обстеження, а тому за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюється.
Крім того, слідчим судею встановлено, що у кримінальному провадженні №12022060000000202 проведено ряд судових експертиз, але досі не встановлено, що з технічної точки зору стало причиною виникнення ДТП та дії кого з водіїв ОСОБА_3 чи ОСОБА_8 призвели до вказаної ДТП, тобто не встановлено з чиєї вини відбулась дорожньо-транспортна пригода.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя погоджується з висновками слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №12022060000000202 від 20.05.2022 року, оскільки, ураховуючи дані матеріалів кримінального провадження, визнання його потерпилим на даний час є передчасним.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування постанови слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 22.09.2022 про відмову у визнанні потерпілим, а тому відмовляє у задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 61, 303, 306, 307 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 22.09.2022 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12022060000000202 від 20.05.2022, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1