номер провадження справи 24/40/22
05.10.2022 Справа № 908/577/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/577/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогаз ЛТД» (вул. Гоголя, буд. 137, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 41665589)
до відповідача: Акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (вул. Героїв України, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код 00443513)
про стягнення 800799,66 грн.
за участю представників:
від позивача: Джирма А.В., адвокат, довіреність б/н від 01.07.2022 (приймають участь з використанням системи відеоконференцзв'язку «EASYCON»)
від відповідача: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврогаз ЛТД» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у грудні 2021 року та січні 2022 року в сумі 795554,99 грн. та компенсації за замовлену послугу потужності за грудень 2021 року та січень 2022 року в сумі 5244,67 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/577/22 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/40/22. Призначено судове засідання без дати у зв'язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України.
Ухвалою суду від 16.06.2022 призначено судове засідання на 04.07.2022.
27.08.2022 на адресу суду від представника Акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» адвоката Мартиненко К.І. надійшла заява про відкладення розгляду справи, у якій останній повідомляє, що з лютого 2022 року по теперішній час місто Мелітополь окуповано військами Російської Федерації, які узяли під свій контроль діяльність АТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» разом із його майном та документацією. Зазначає, що він, як представник відповідача, не має у своєму розпорядженні позовної заяви та документів щодо споживання газу АТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» в грудні 2021 року та січні 2022 року який постачало ТОВ «Єврогаз ЛТД». Повідомляє, що у зв'язку із окупацією м. Мелітополя, відділення АТ «Укрпошта», а також відділення інших операторів поштового зв'язку на відправлення поштової кореспонденції до м. Запоріжжя та м. Черкаси не працюють, послуги українських операторів мобільного зв'язку заблоковані, мережевий Інтернет у м. Мелітополь відсутній. Представник просить суд відкласти розгляд справи № 908/577/22 за правилами спрощеного позовного провадження на дату після закінчення строку воєнного стану, тобто, після 23.08.2022 та призначити дату наступного засідання окремою ухвалою після припинення воєнного стану.
04.07.2022 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогаз ЛТД» надійшла заява на виконання ухвали суду від 16.06.2022, у якій останній повідомляє, що 07.04.2022 на адресу позивача надійшло поштове відправлення № 0505069101660 (копія позовної заяви з додатками направлені відповідачу) від АТ «Укрпошта» у зв'язку з неможливістю здійснення доставки на тимчасово окуповану територію, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, якою визначено Мелітопольську міську територіальну громаду. Вказує, що 20.04.2022 позивачем було направлено на електронну адресу відповідача позовну заяву та додатками.
Ухвалою суду від 04.07.2022 визначено розглядати справу № 908/577/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, відкрито підготовче провадження, відкладено підготовче судове засідання на 29.08.2022.
11.07.2022 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогаз ЛТД» надійшла заява № 363-ЄГ від 01.07.2022 (вх. № 7943/08-08/22 від 11.07.2022), у якій позивач повідомляє про надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами на електронну адресу Акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат».
Ухвалою суду від 29.08.2022 відкладено підготовче засідання на 05.10.2022.
05.10.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній зазначив, що після відкриття провадження у даній справі відповідачем частково сплачено суму основного боргу, у зв'язку з чим станом на 05.10.2022 сума основного боргу становить 756877,16 грн.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 05.10.2022 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем зобов'язань по договору постачання природного газу № ЕГ-146/2021 від 29.10.2021 щодо повної та своєчасної оплати отриманого природного газу в період грудень 2021 року - січень 2022 року та оплати послуг замовленої потужності, внаслідок чого станом на 05.10.2022 сума боргу становить 756877,16 грн. Просить суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав.
Стосовно клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи на дату після припинення воєнного стану суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України,2007 рік).
Таким чином суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту життя та безпеки учасників судового процесу і співробітників суду, явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Судом було запропоновано сторонам у справі приєднатися до участі в судовому засіданні 05.10.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку «EASYCON».
Відповідачем не надано доказів технічної неможливості участі відповідача та його представника в судовому засіданні в режимі відео конференції.
Кожна із сторін мала можливість подати на підготовчій стадії заяву по суті (відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив).
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
В засіданні 05.10.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд
29.10.2021 між ТОВ «Єврогаз ЛТД» (постачальник) та АТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» (споживач) укладено договір № ЕГ-146/2021 постачання природного газу (надалі договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2021-2022 р.р. товар: природний газ (код за ДК 016:2010, 06.20.1; код за ДК 021:2015 09123000-7) (далі газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п. 2.2. договору, місячна вартість газу визначається в актах приймання-передачі на відповідний місяць.
Пунктом 3.1. договору визначено наступний порядок оплати: 100% розрахунок за фактично отриманий обсяг газу у звітному місяці здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за місяцем споживання газу.
Споживач проводить розрахунки за газ шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.2. договору).
Додатковими угодами № 1 від 22.11.2021 та №2 від 24.12.2021 сторонами погоджено ціну за 1 куб. метр газу.
Згідно п. 4.3. договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг природного газу, зазначений постачальником в акті приймання-передачі природного газу відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу.
Пунктом 4.8.3. договору обумовлено, що споживач відшкодовує постачальнику вартість послуги замовленої на поточний місяць потужності, яка складає 124,16 грн./тис.м.куб. (без ПДВ) та розраховується виходячи з планово замовленого обсягу природного газу. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019р. для замовлення потужності на добу наперед 1,1, що складає 136,58 грн./тис.м.куб. (без ПДВ). Сплата послуги потужності має бути оплачена споживачем на рахунок постачальника до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки. У разі зміни тарифу послуги замовленої потужності, вартість послуги замовленої потужності буде перераховано автоматично з моменту введення нового тарифу в дію. В такому випадку споживач зобов'язаний відшкодовувати вартість послуги замовленої потужності, згідно з новим тарифом, встановленим НКРЕКП.
Підпунктом 2 пункту 5.1.2. договору встановлено обов'язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
На виконання умов договору позивач поставив протягом грудня 2021року - січня 2022 року природний газ в обсязі фактичного споживання відповідачем, виконавши свої зобов'язання перед останнім.
Так, протягом грудня 2021 року позивач поставив відповідачу природний газ в загальній кількості - 11,153 тис.м.куб., на загальну суму 524 207,03 грн., що підтверджено актом приймання - передачі природного газу № 839 від 31.12.2021, затвердженого сторонами договору та протягом січня 2022 року - природний газ в загальній кількості - 7,006 тис.м.куб. на загальну суму 406 347,97 грн., що підтверджено актом приймання - передачі природного газу № 18 від 31.01.2022, затвердженого сторонами договору.
За період грудень 2021року - січень 2022 року відповідачу надано послугу замовленої потужності на загальну суму - 5 244,67 грн., що підтверджено актами наданих послуг №841 від 31.12.2021, №19 від 31.01.2022.
Відповідач оплату наданих послуг в установлені договором строки у повному обсязі не здійснив.
У зв'язку з неналежним виконання АТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» своїх зобов'язань по договору позивач звернувся до відповідача з претензією № 560 від 11.01.2022 щодо погашення боргу, які залишені відповідачем без реагування, сума заборгованості у повному обсязі погашена не була.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 756877,16 грн основного боргу за спожитий природний газ у грудні 2021 року та січні 2022 року та 5244,67 грн компенсації за замовлену послугу потужності за грудень 2021 року та січень 2022 року, є предметом судового розгляду у даній справі.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов'язання виникають, зокрема, з договорів.
Таким чином, укладений між сторонами договір № ЕГ-146/2021 постачання природного газу від 29.10.2021, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.
Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Факт здійснення поставки природного газу та надання послуги потужності підтверджується належним чином засвідченими копіями підписаних сторонами актів приймання-передачі, які зазначені вище в тексті даного рішення та які знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу та надані послуги замовленої потужності за спірний період, всупереч умов договору та вимог закону, у визначений строк у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 756877,16 грн (з урахуванням часткової оплати) та компенсації за замовлену послугу потужності в сумі 5244,67 грн.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 цього Кодексу зобов'язання припиняються виконанням, проведеними належним чином.
Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов'язання відповідача оплатити спожитий в період грудня 2021 року - січня 2022 року природний газ та компенсацію за замовлену послугу потужності за грудень 2021 року - січень 2022 року за договором № ЕГ-146/2021 від 29.10.2021 не припинено, відповідач оплату не здійснив, будь-яких претензій щодо виконання позивачем договору не пред'явив, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 756877,16 грн та компенсації за замовлену послугу потужності в сумі 5244,67 грн. обґрунтованими, заснованими на законі та договорі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 11431,83 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (вул. Героїв України, буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код 00443513) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗ ЛТД» (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137, код ЄДРПОУ 41665589) заборгованість за спожитий природний газ у грудні 2021 року - січні 2022 року у розмірі 756877 (сімсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 16 коп. компенсацію за замовлену послугу потужності за грудень 2021 року - січень 2022 року у розмірі 5244 (п'ять тисяч двісті сорок чотири) грн. 67 коп. та 11431 (одинадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 83коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24.10.2022.
Суддя Т.А. Азізбекян