ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"15" вересня 2022 р. м. Ужгород Справа №907/744/21
За позовом Орендного підприємства “Ужгородський коньячний завод”, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Корнелія-Трейд”, м. Перечин Закарпатської області
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк”, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Корнелія-Трейд”, м. Перечин Закарпатської області про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.09.2021 відкрито провадження у справі № 907/744/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.10.2021. Явку уповноважених представників учасників процесу у підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачеві строк на надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Ухвалою суду від 27.10.2021 підготовче засідання відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.11.2021 закрито підготовче провадження у справі № 907/744/21 та призначено справу до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 08.12.2021.
Ухвалами суду від 08.12.2021, 10.02.2022, 21.02.2022, 17.03.2022, 07.06.2022 та 11.08.2022 судові засідання відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 17.03.2022 замінено позивача у справі - Акціонерне товариство “Комерційний інвестиційний банк” - на його правонаступника - Орендне підприємство “Ужгородський коньячний завод”.
Відповідач, будучи своєчасно і належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з'явився.
Поданим через підсистему “Електронний суд” клопотанням б/н від 15.09.2022 (вх. №02.3.1-02/4782 від 15.09.2022) представник відповідача просить суд зупинити провадження в даній справі до вирішення Господарським судом Закарпатської області справи №907/561/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корнелія-Трейд” до відповідача 1 Акціонерного товариства “Комерційний інвестиційний банк” та до відповідача 2 Орендного підприємства “Ужгородський коньячний завод” про визнання недійсним з моменту його укладення Договору відступлення права вимоги від 30.12.2021, що укладений між АТ “Комерційний інвестиційний банк” та ОП “Ужгородський коньячний завод”, предметом якого є право вимоги за Договором кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014, що укладений між АТ “Комерційний інвестиційний банк” та ОП “Ужгородський коньячний завод”; визнання недійсним з моменту його укладення Договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим 30.12.2014 приватним нотаріусом Ужгородського МНО Журкі О.Т. та зареєстрованим за номером 3806, який укладений 25.01.2022 та посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В., зареєстрований в реєстрі за №80. Крім того, представник відповідача вказує на те, що між сторонами даного спору ведуться переговори із приводу його позасудового врегулювання, з огляду на що додатково просить відкласти розгляд справи на інший термін.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про зупинення провадження у даній справі, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні такого з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 10 частини 2 статті 182 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Статтею 194 ГПК України визначено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 1-3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (п. 1); необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи (п. 2); перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 3).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавець чітко встановлює строки для вчинення конкретних процесуальних дій, визначаючи їх, у тому числі, і певними стадіями судового процесу.
При цьому, законодавець встановлює як межі і повноваження суду, так і розрізняє строки їх здійснення: - до закінчення підготовчого провадження; - до початку судового розгляду справи по суті; - на стадії розгляду справи по суті.
З урахуванням зазначеного, право суду на зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті, виходячи з положень ч. 3 ст. 195 ГПК України, обмежується як вичерпним переліком підстав для такого зупинення, так і вчиненням цієї процесуальної дії на певній стадії судового процесу - на стадії її розгляду по суті.
Поряд із цим, слід відзначити, що ухвалою суду від 23.11.2021 було закрито підготовче провадження в даній справі та призначено її до судового розгляду по суті, тобто починаючи з 23.11.2021, суд має право зупинити провадження у справі виключно з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини 1 статті 227 та пунктом 1 частини 1 статті 228 ГПК України, які розширеному тлумаченню не підлягають.
Водночас зі змісту поданого представником відповідача клопотання вбачається, що останній просить суд зупинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, згідно з яким суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17, від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
У даному контексті суд звертає увагу, що представником відповідача в поданому ним клопотанні не обґрунтовано, яким чином наслідки розгляду справи №907/561/22 зможуть вплинути на результати розгляду даної справи, а також не підтверджено неможливість повного та об'єктивного дослідження обставин наявного спору та вирішення його по суті без результатів вирішення спірних правовідносин у межах справи №907/561/22.
З огляду на вищенаведене та беручи до уваги визначені ч. 3 ст. 195 ГПК України підстави зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в даній справі.
Крім того, суд також не вбачає підстав для відкладення судового засідання, призначеного на 15.09.2022, на іншу дату, оскільки положеннями ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України регламентовано, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, і наведене, зокрема, відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін (учасників справи), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).
Приписами ст. 216 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
У даному контексті суд зазначає, що сторони мають не тільки процесуальні права, але й процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частина 4 вказаної статті регламентує, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Зловживання правом має місце, коли під видимою формальною реалізацією прав учасника провадження, що визначені ст. 43 ГПК України, такий учасник провадження має намір затягувати судовий процес.
Разом з тим, згідно зі статтею 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищевказане та враховуючи те, що відповідач упродовж розгляду даної справи на виклик суду жодного разу не з'явився, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України суду не надав, у поданому ним клопотанні не навів достатніх та обґрунтованих підстав, які би вказували на неможливість проведення судового засідання за його відсутності, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату.
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2014 між Акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк", правонаступником якого є Орендне підприємство “Ужгородський коньячний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнелія-Трейд" було укладено Договір кредитної лінії №04-7/3л-37, згідно з яким кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 200 000 Євро зі сплатою 10,50% відсотків річних строком до 19.12.2015. В період із 2014 до 2019 рр. сторонами договору укладено ряд додаткових угод, якими, зокрема, збільшувався та зменшувався ліміт кредитування, змінювався термін повернення грошових коштів, наданих у позику, строк сплати та ставка відсотків за користування кредитом тощо.
Водночас як стверджує позивач, у забезпечення виконання зобов'язань, які випливають із Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 (зі змінами і доповненнями, внесеними до нього на підставі додаткових угод), між АТ "Комерційний інвестиційний банк" та відповідачем - ТзОВ "Корнелія-Трейд" було укладено Договір іпотеки від 30.12.2014 (до якого в подальшому вносились зміни на підставі відповідних додаткових угод), посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. та зареєстрований у реєстрі за №3806, за яким, зокрема, передано в іпотеку будівлі і споруди колишньої фабрики “Турянка”, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Радванка, буд. 38А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 544926121232); цех літ. М, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 5В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1817025621232); будівлі та споруди (літ. В, Г, Ї, У, П, Р, С, О), що знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1603511821232).
В пункті 4.1. вказаного Договору сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язань за Договором кредиту вони не будуть виконані позичальником повністю, а саме, при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Договору кредиту строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у строк сум відсотків, та/або при несплаті або частковій несплаті у строк сум штрафних санкцій.
Так, Акціонерне товариство “Комерційний інвестиційний банк” зазначає, що станом на 12.08.2021 загальна заборгованість ТзОВ "Корнелія-Трейд" за Договором кредитної лінії № 04-7/3л-37 від 19.12.2014 складає 160 512,46 Євро та 1 208 099,48 грн, із яких 144 992,49 Євро - сума заборгованості за кредитом, 9090,51 Євро - сума заборгованості зі сплати відсотків, 6429,46 Євро - заборгованість по нарахованих трьох процентах річних та 1 208 099,48 грн - сума заборгованості зі сплати нарахованого штрафу, що, у свою чергу, слугує підставою для застосування судом приписів ст. 589 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України "Про іпотеку" шляхом задоволення заявлених позовних вимог у частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, на виклик суду упродовж розгляду даної справи жодного разу не з'явився. Враховуючи, що про дату, час і місце розгляду справи по суті відповідач повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, повідомлення про вручення ухвал долучені до матеріалів справи), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
19.12.2014 між Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк” (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Корнелія-Трейд” (позичальником, відповідачем у справі) було укладено Договір кредитної лінії №04-7/3л-37 (далі - Договір), за умовами якого кредитор відкриває позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 200 000 Євро зі сплатою 10,50% відсотків річних строком від 19.12.2014 до 19.12.2015 рр.
На підставі п. 1.2. Договору, надання коштів буде здійснюватися окремими частинами (надалі кожна частина окремо - “Транш”, а у сукупності - “Транші”) в межах кредитної лінії зі встановленим максимальним лімітом заборгованості на умовах, визначених цим Договором та Додатковими правочинами до нього.
У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченою заставою вимоги, кредитор укладає з позичальником та/або майновим поручителем договір застави рухомого майна. Якщо забезпечення, що вказується в п. 2.1. даного Договору, буде недостатньо для повного погашення заборгованості, кредит, наданий кредитором, забезпечується іншим належним позичальнику майном та коштами, а також майном та коштами, що на праві власності належать засновникам позичальника, на які може бути звернено стягнення, в порядку, передбаченому законодавством України (п. 2.1., 2.2. Договору).
Відповідно до п. 3.7., 3.8. Договору, нарахування відсотків за користування траншем кредиту здійснюється у валюті кредиту щомісячно, за фактичну кількість днів користування відповідним траншем кредиту в періоді (28-29-30-31/365-366). При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту. Сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту на рахунок кредитора № 20688022140410.978, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Підпунктами 4.2.6. та 4.2.7. пункту 4.2. Договору передбачено, що позичальник зобов'язується відповідати перед кредитором власними коштами та майном за виконання взятих на себе зобов'язань згідно цього Договору; забезпечити своєчасне та повне повернення траншів кредиту, відсотків за користування траншами кредиту та можливих штрафних санкцій у відповідності з цим Договором.
На підставі п. 5.1.9. Договору, у випадку непогашення позичальником траншів кредиту в термін, визначений цим Договором, кредитор має право самостійно стягнути суму заборгованості з рахунків позичальника у національній та іноземній валютах у порядку, що встановлений п. 1.6. та 3.8.1. цього Договору, або шляхом видачі наказу про примусову оплату несплаченої суми кредиту та (або) несплачених відсотків за користування кредитом, або за рахунок забезпечення, наданого позичальником.
За змістом підпункту 7.1.1. п. 7.1. та п. 7.2. Договору, у випадку порушення позичальником умов, визначених п. 1.1 цього Договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредиторові штраф у розмірі 25 відсотків від розміру максимального ліміту заборгованості кредитної лінії, що зазначені в п. 1.1. цього Договору. У випадку прострочення позичальником строків повернення траншів кредиту, визначених Договором, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно повернутої суми траншів кредиту та відсотків за користування за кожен день прострочення, що діє у період, за який сплачується пеня.
Згідно із п. 7.6. Договору, сплата неустойки здійснюється в національній валюті України. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, неустойка сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.5. Договору).
В подальшому, в період із 2014 по 2019 рр. між кредитором та позичальником були укладені Додаткові правочини до Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014, якими, зокрема, внесені наступні зміни до кредитного договору:
- на підставі Додаткового правочину №1 від 24.12.2014 зменшено ліміт кредитування до 150 000 Євро;
- відповідно до Додаткового правочину №2 від 05.02.2015 збільшено ліміт кредитування до 353 000 Євро;
- згідно з Додатковим правочином №3 від 11.02.2015 збільшено ліміт кредитування до 453 000 Євро;
- за змістом Додаткового правочину №4 від 17.02.2015 збільшено ліміт кредитування до 603 000 Євро;
- на підставі Додаткового правочину №5 від 02.03.2015 збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 12,50 % відсотків річних;
- Додатковим правочином №6 від 18.12.2015 змінено строк кредитування до 18.12.2016;
- згідно з Додатковим правочином №7 від 16.12.2015 змінено строк кредитування до 15.12.2017;
- Додатковим правочином №8 від 28.12.2016 зменшено ліміт кредитування до 601 000 Євро;
- на підставі Додаткового правочину №9 від 13.11.2017 внесено зміни до підпункту 3.8.2. пункту 3.8. Договору та встановлено строк сплати відсотків за жовтень 2017 року в сумі 5760,48 Євро - не пізніше 30.11.2017;
- відповідно до Додаткового правочину №10 від 14.12.2017 внесено зміни до п. 3.1. та підп. 4.1.1. Договору шляхом зазначення реквізитів банківських рахунків, що містяться у вказаних положеннях Договору, в новій редакції;
- згідно з Додатковим правочином №11 від 15.12.2017 змінено строк кредитування до 31.01.2018;
- за змістом Додаткового правочину б/н від 15.12.2017 доповнено пункт 3.8. Договору підпунктом 3.8.2., в якому визначено строк сплати відсотків за листопад 2017 року в сумі 413,96 Євро - не пізніше 29.12.2017;
- Додатковим правочином №12 від 31.01.2018 збільшено строк кредитування до 13.02.2018;
- за змістом Додаткового правочину №13 від 01.02.2018 зменшено ліміт кредитування до 595 500 Євро;
- на підставі Додаткового правочину №14 від 07.02.2018 зменшено ліміт кредитування до 339 500 Євро;
- відповідно до Додаткового правочину №15 від 09.02.2018 зменшено ліміт заборгованості до 153 000 Євро та змінено строк кредитування до 07.12.2018;
- згідно з Додатковим правочином №16 від 07.12.2018 збільшено строк кредитування до 12.02.2019;
- за змістом Додаткового правочину №17 від 12.02.2019 змінено строк кредитування до 29.03.2019;
- на підставі Додаткового правочину №18 від 29.03.2019 зменшено відсоткову ставку за користування кредитом до 10,50% відсотків річних, збільшено строк кредитування до 27.03.2020, встановлено обов'язок позичальника здійснювати щомісячне погашення кредиту в сумі 2500 Євро, починаючи із 01.04.2019. Крім того, внесено зміни до п. 2.2. Кредитного договору шляхом зобов'язання позичальника у строк до 01.05.2019 провести реєстраційні дії із приводу новозбудованого цеху (літера “М”) з метою прийняття вказаного майна в якості додаткового забезпечення за Договором кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014.
За матеріалами справи судом встановлено, що 30.12.2014 між ПАТ “Комерційний інвестиційний банк” (іпотекодержателем) та ТзОВ “Корнелія-Трейд” (іпотекодавцем, відповідачем у справі) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. та зареєстрований у реєстрі за №3806 (далі - Договір іпотеки), пунктом 1.1. якого визначено, що цей Договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 та Додаткового правочину №1 від 24.12.2014 до Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 (а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору кредитної лінії), укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю суму кредиту у розмірі 150 000 Євро, відповідно до умов Договору кредиту, з кінцевим терміном погашення до 19.12.2015, сплачувати нараховані відсотки за його користування у розмірі 10,50% відсотків річних, і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту і цим Договором, а також інші витрати, пов'язані із виконанням умов цього Договору у відповідності до чинного законодавства. У відповідності до даного Договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредиту отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижчевказаних умовах.
Предметом іпотеки за цим Договором є наступне нерухоме майно іпотекодавця:
- будівлі і споруди колишньої фабрики “Турянка”, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, село Тур'ї Ремети, вул. Радванка, буд. 38А. Будівлі і споруди колишньої фабрики “Турянка” належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Перечинською державною нотаріальною конторою 10.09.2002 за №1074, та акту прийому-передачі від 12.09.2002. Право власності на будівлі і споруди колишньої фабрики “Турянка” зареєстровано Ужгородським державним міжрегіональним виробничим підприємством 14.11.2002 та записано в реєстрову книгу за №38, згідно реєстраційного посвідчення від 14.11.2002.
Право власності іпотекодавця на будівлі і споруди колишньої фабрики “Турянка” зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2014 Реєстраційною службою Ужгородського районного управління юстиції Закарпатської області. Номер запису про право власності - 8322084. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 544926121232.
Будівлі і споруди колишньої фабрики “Турянка” складаються з будівлі прохідної, вказаної у плані під літерою “А”, колодязю разом з будівлею, вказаному у плані під літерою “Б”, контори (адмінкорпус), вказаної у плані під літерою “В”, комплектувального та поліефірного цехів, вказаних у плані під літерою “Г”, вентиляторної, вказаної у плані під літерою “Д”, вбиральні, вказаної у плані під літерою “Е”, механічного цеху, зазначеного у плані під літерою “Є”, відстоювача, вказаного у плані під літерою “Ж”, навісу, вказаного у плані під літерою “З”, майстерні, зазначеної у плані під літерою “И”, гаражу, вказаного у плані під літерою “І”, приміщень (службові та побутові), вказаних у плані під літерою “Ї”, меблевого цеху, вказаного у плані під літерою “Й”, трансформаторної, вказаної у плані під літерою “К”, бункеру, вказаного у плані під літерою “Л”, ліфту (шахта ліфту), зазначеного у плані під літерою “М”, навісу, вказаного у плані під літерою “Н”, лабораторії (службові приміщення), вказаної у плані під літерою “О”, котельні, вказаної у плані під літерою “П”, душової, зазначеної у плані під літерою “Р”, старої котельні, зазначеної у плані під літерою “С”, лісопильного цеху, вказаного у плані під літерою “Т”, сушильної камери, зазначеної у плані під літерою “У”, шліфувального цеху, вказаного у плані під літерою “Ф”, складу (навісу), вказаного у плані під літерою “Х” та майстерні деревообробної, вказаної у плані під літерою “Ч”;
- будівлі та споруди літ. О, У, Ї, З, Ф, С, Р, І, П, И, В, Г, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, м. Перечин, провул. Червоноармійський, буд. 5. Будівлі та споруди літ. О, У, Ї, З, Ф, С, Р, І, П, И, В, Г належать іпотекодавцю на праві власності на підставі мирової угоди по справі №6/146 про визнання банкрутом державного підприємства “Перечинська лісозаготівельна дільниця” від 03.08.2004, затвердженої ухвалою Господарського суду Закарпатської області та договору про передачу майна у власність, укладеного 22.07.2004 між ДП “Перечинська лісозаготівельна дільниця” та ТОВ "Корнелія-Трейд". Право власності на будівлі та споруди літ. О, У, Ї, З, Ф, С, Р, І, П, И, В, Г зареєстровано Комунальним підприємством “Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації” 05.04.2005 за реєстраційним номером 10388776, номер запису 246 у книзі 1, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6920752.
Право власності іпотекодавця на будівлі і споруди колишньої фабрики “Турянка” зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2014 Реєстраційною службою Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області. Номер запису про право власності - 832262. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 544960321232.
Будівлі та споруди літ. О, У, Ї, З, Ф, С, Р, І, П, И, В, Г складаються з сушильної камери, вказаної у плані під літерою “В”, котельні, вказаної у плані під літерою “Г”, водогрійної, зазначеної у плані під літерою “З”, кузні, вказаної у плані під літерою “И”, ремонтно-механічної майстерні, вказаної у плані під літерою “І”, трансформаторної підстанції, зазначеної у плані під літерою “Ї”, складу, вказаного у плані під літерою “Р”, гаражу, вказаного у плані під літерою “С”, трансформаторної підстанції, зазначеної у плані під літерою “У”, гаражу, вказаного у плані під літерою “Ф”, цеху розпиловки, вказаного у плані під літерою “П”, побутового корпусу, вказаного у плані під літерою “О” (підп. 1.2.1., 1.2.2. пункту 1.2. Договору іпотеки).
На підставі п. 1.4. Договору іпотеки, за взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна (іпотечна) вартість предмета іпотеки складає 8 456 569 гривень.
У підпункті 1.4.1. пункту 1.4. Договору іпотеки сторони дійшли згоди, що вказана в цьому Договорі вартість предмета іпотеки є орієнтовною, та його реалізація буде здійснюватися за цінами, визначеними уповноваженими експертами на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, причому іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в обсязі, передбаченому цим Договором та визначеному на момент звернення стягнення, за рахунок всієї суми, що буде виручена від реалізації предмета іпотеки.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Договору іпотеки, право іпотеки виникає з моменту підписання цього Договору сторонами та його нотаріального посвідчення. Право іпотеки припиняється виконанням іпотекодавцем забезпечених іпотекою зобов'язань за Договором кредиту, а також в інших випадках, передбачених приписами статей 28 і 29 Закону України “Про заставу”, та статті 17 Закону України “Про іпотеку”.
Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у наступних випадках (далі - заставний випадок): - якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Договором кредиту вони не будуть виконані позичальником повністю, а саме, при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Договору кредиту строки суми Кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум відсотків; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум штрафних санкцій; причому, моментом настання заставного випадку вважається наступний день за останнім днем строку, в межах якого позичальник повинен був виконати зазначені зобов'язання; - у випадку ліквідації/реорганізації іпотекодавця, а також у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, причому, моментом настання заставного випадку вважається день, коли іпотекодержателю стало відомо про хоча б один з названих фактів; - при розірванні (припиненні дії) Договору кредиту у випадках, передбачених Договором кредиту, якщо на цей момент зобов'язання за Договором кредиту не будуть виконані позичальником повністю; причому, моментом настання заставного випадку вважається наступний день після дня, в який було розірвано (припинено) дію Договору кредиту; - невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов цього Договору, якщо це становить загрозу для виконання основного зобов'язання; причому, моментом настання заставного випадку вважається день, коли іпотекодержателю стало відомо про хоча б один з фактів, які вказують на це; - у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, передбачених Договором кредиту та пунктами 1.6.2., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 2.1.6. та 2.1.9. цього Договору; - при розірванні (припиненні дії) цього Договору з будь-яких причин; причому, моментом настання заставного випадку вважається наступний день після дня, в який було розірвано (припинено дію) цього Договору (п. 4.1. Договору іпотеки).
В п. 4.3. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається за вибором іпотекодержателя будь-яким способом, який не протирічить чинному законодавству України, в т.ч. згідно з порядком задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченим п. 4.4. цього Договору.
Відповідно до п. 4.4. Договору іпотеки, у разі настання будь-якого із заставних випадків, передбачених п. 4.1. цього Договору, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги одним із наступних способів: - шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність у рахунок виконання позичальником зобов'язань за Договором кредиту відповідно до ст. 37 Закону України “Про іпотеку”, при цьому зазначене застереження має силу Договору про задоволення вимог іпотекодержателя та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя; - шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст. 38 Закону України “Про іпотеку”. В цьому випадку іпотекодержатель зобов'язаний за 30-ть днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі незалежної експертної оцінки предмета іпотеки. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цього Договору, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на предмет іпотеки.
За змістом п. 7.1. Договору іпотеки, цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню та набуває чинності з моменту його підписання сторонами і відповідної державної реєстрації. Одночасно сторони цього Договору дійшли згоди, що разом із нотаріальним посвідченням нотаріус накладає заборону на відчуження предмета іпотеки.
30.12.2015 між ПАТ “Комерційний інвестиційний банк” та ТзОВ “Корнелія-Трейд” укладено Додатковий правочин №1 про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого 30.12.2014 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за реєстровим №3806, яким, зокрема, викладено п. 1.1. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки в наступній редакції: “Цей Договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 та Додаткового правочину №6 від 18.12.2015 до Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 (а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору кредитної лінії), укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю суму кредиту у розмірі 603 000 Євро, відповідно до умов Договору кредитної лінії, з кінцевим терміном погашення до 18.12.2016, сплачувати нараховані відсотки за його користування у розмірі 12,50% річних, і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту і цим Договором, а також інші витрати, пов'язані із виконанням умов цього Договору у відповідності до чинного законодавства. У відповідності до даного Договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредитної лінії отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижчевказаних умовах”; внесено зміни до п. 1.4. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки шляхом викладення його в наступній редакції: “За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна (іпотечна) вартість предмета іпотеки складає 8 850 777 гривень”.
Додатковим правочином №2 від 31.01.2017 про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого 30.12.2014 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за реєстровим №3806, викладено п. 1.1., 1.4. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки в наступній редакції: “1.1. Цей Договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 та Додаткового правочину №8 від 28.12.2016 до Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 (а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору кредитної лінії), укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю суму кредиту у розмірі 601 000 Євро, відповідно до умов Договору кредитної лінії, з кінцевим терміном погашення до 15.12.2017, сплачувати нараховані відсотки за його користування у розмірі 12,50% річних, і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту і цим Договором, а також інші витрати, пов'язані із виконанням умов цього Договору у відповідності до чинного законодавства. У відповідності до даного Договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредиту отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижчевказаних умовах”; “1.4. За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна (іпотечна) вартість предмета іпотеки складає 25 078 314 гривень”.
На підставі Додаткового правочину №3 від 28.02.2018 про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого 30.12.2014 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за реєстровим №3806, зокрема, внесено зміни до п. 1.1., 1.4. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки шляхом викладення їх у наступній редакції: “1.1. Цей Договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014, додаткових угод до нього, в тому числі і Додаткового правочину №15 від 09.02.2018 до Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 (а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору кредитної лінії), укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю суму кредиту у розмірі 153 000 Євро, відповідно до умов Договору кредитної лінії, з кінцевим терміном погашення до 07.12.2018, сплачувати нараховані відсотки за його користування у розмірі 12,50% відсотків річних, і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту і цим Договором, а також інші витрати, пов'язані із виконанням умов цього Договору у відповідності до чинного законодавства”; “1.4. За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна (іпотечна) вартість предмета іпотеки складає 12 852 550 гривень”.
Відповідно до Додаткового правочину №4 від 22.02.2019 про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого 30.12.2014 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за реєстровим №3806, викладено п. 1.1. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки в наступній редакції: “Цей Договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014, додаткових угод до нього, в тому числі і Додаткового правочину №17 від 12.02.2019 (а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору кредитної лінії), укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю суму кредиту у розмірі 153 000 Євро, відповідно до умов Договору кредитної лінії, з кінцевим терміном погашення до 29.03.2019, сплачувати нараховані відсотки за його користування у розмірі 12,50% відсотків річних, і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту і цим Договором, а також інші витрати, пов'язані із виконанням умов цього Договору у відповідності до чинного законодавства”; підп. 1.2.2. п. 1.2. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки викладено в наступній редакції: “Предметом іпотеки за цим Договором є наступне нерухоме майно іпотекодавця: будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, місто Перечин, провулок Ужанський, будинок 5, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1603511821232. До складу будівель і споруд входять наступні будівлі: сушильні камери літ. В, котельня літ. Г, трансформаторна літ. Ї, трансформаторна літ. У, цех розливки літ. П, склад літ. Р, гараж літ. С, побутовий корпус літ. О”; п. 1.4. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки в наступній редакції: “За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна (іпотечна) вартість предмета іпотеки складає 13 237 800 гривень”.
Додатковим правочином №5 від 09.04.2019 про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого 30.12.2014 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за реєстровим №3806, викладено п. 1.1., 1.4. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки в наступній редакції: “1.1. Цей Договір забезпечує виконання зобов'язань, що випливають із Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 та Додаткового правочину №18 від 29.03.2019 до Договору кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 (а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору кредитної лінії), укладених між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути іпотекодержателю суму кредиту у розмірі 153 000 Євро, відповідно до умов Договору кредитної лінії, з кінцевим терміном погашення до 27.03.2020, сплачувати нараховані відсотки за його користування у розмірі 10,50% річних, і можливі неустойки у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту і цим Договором, а також інші витрати, пов'язані із виконанням умов цього Договору у відповідності до чинного законодавства. У відповідності до даного Договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредитної лінії отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижчевказаних умовах”; “1.4. За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна (іпотечна) вартість предмета іпотеки складає 10 198 680 гривень”.
На підставі Додаткового правочину №6 від 31.05.2019 про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого 30.12.2014 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за реєстровим №3806, зокрема, внесено зміни до п. 1.2. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки шляхом доповнення його підп. 1.2.3. наступного змісту: “Предметом іпотеки за цим Договором є наступне нерухоме майно іпотекодавця: цех літ. М, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, місто Перечин, провулок Ужанський, будинок 5В. Цех літ. М належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 164544104, виданим 23.04.2019 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. Право власності на цех літ. М зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. 22.04.2019. Номер запису про право власності - 31301318. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1817025621232”; внесено зміни до п. 1.3. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки, доповнивши його наступним абзацом: “Ринкова вартість цеха літ. М, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, місто Перечин, пров. Ужанський, буд. 5В, становить 1 034 979 гривень, без урахування ПДВ, відповідно до Звіту про експертну оцінку, складеного 23.05.2019 ПП “Белих Л.С.” станом 01.05.2019” та до. п. 1.4. розділу І “Предмет Договору” Договору іпотеки шляхом викладення його в наступній редакції: “1.4. За взаємною згодою сторін цього Договору загальна заставна (іпотечна) вартість предмета іпотеки складає 11 233 659 гривень”.
Судом встановлено, що 30.12.2021 між Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк” (первісним кредитором) та Орендним підприємством “Ужгородський коньячний завод” (новим кредитором) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення права вимоги), за умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19 грудня 2014 року, укладеним між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Корнелія-Трейд (п. 1.1. Договору відступлення права вимоги).
За цим Договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Договором кредиту (п. 1.2. Договору відступлення права вимоги).
Первісний кредитор зобов'язується укласти угоду про відступлення права вимоги по договору іпотеки від 13 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за р. №3806 та додаткових угод до нього (надалі - Договір іпотеки), який забезпечує виконання зобов'язань, що випливають з Договору кредиту, та в якості предмета іпотеки відповідно до якого передано цех літ. М, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Перечинський район, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 5В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1817025621232) та будівлі та споруди (літ. В, Г, Ї, У, Н, Р, C, О), що знаходяться за адресою: 3акарпатська область, Перечинський район, м. Перечин, пров. Ужанський, буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1603511821232) (п. 3.3. Договору відступлення права вимоги).
За змістом п. 5.1. Договору відступлення права вимоги, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
25.01.2022 між Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк” (первісним іпотекодержателем) та Орендним підприємством “Ужгородський коньячний завод” (новим іпотекодержателем) було укладено Договір про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки, посвідченим 30.12.2014 Журкі О.Т., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу за реєстровим №3806, відповідно до якого первісний іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права іпотекодержателя за Договором іпотеки, посвідченим 30.12.2014 Журкі О.Т., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу за реєстровим №3806, зі змінами та доповненнями до нього, укладеним між первісним іпотекодержателем та ТзОВ “Корнелія-Трейд”, предметом іпотеки за яким є: - будівлі та споруди, розташовані за адресою: Закарпатська область, м. Перечин, пров. Ужанський, будинок 5, а саме: будівля сушильних камер (літ. В) площею 443 кв.м.; будівля котельні (літ. Г) площею 270,4 кв.м.; будівля трансформаторної (літ. Ї) площею 119,9 кв.м., будівля трансформаторної (літ. У) площею 46,6 кв.м.; будівля цеху розпиловки (літ. П) площею 354,6 кв.м.; будівля складу (літ. Р) площею 333 кв.м.; будівля побутового корпусу (літ. О) площею 378,6 кв.м.; гараж (літ. С) площею 222,0 кв.м., державну реєстрацію права власності іпотекодавця на які в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.06.2018 проведено Перечинською міською радою Закарпатської області (державний реєстратор - Бреньо Л.В.), номер запису про право власності: 27135046, номер реєстраційної справи: 1603511821232; - цех (літ. М) площею 270,3 кв.м., розташований за адресою: Закарпатська область, м. Перечин, пров. Ужанський, будинок 5В, державну реєстрацію права власності іпотекодавця на який в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.04.2019 проведено Кішкіним Д.В., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 31301318, номер реєстраційної справи: 1817025621232.
Передача прав за договором іпотеки, за змістом Договору про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки від 25.01.2022, здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент передачі права вимоги, в тому числі: - право одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до умов договору іпотеки; - будь-які інші права, що існують та/або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи, взяті на себе зобов'язання за Договором кредиту кредитор (АТ “Комерційний інвестиційний банк”) виконав повністю, що підтверджується виписками із поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Корнелія-Трейд”.
Натомість, позичальник - ТзОВ “Корнелія-Трейд” - допустив порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого в нього виникла заборгованість згідно з Договором кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014, яка станом на 12.08.2021 становить 160 512,46 Євро та 1 208 099,48 грн, із яких 144 992,49 Євро - сума заборгованості за кредитом, 9090,51 Євро - сума заборгованості зі сплати відсотків, 6429,46 Євро - заборгованість по нарахованих трьох процентах річних та 1 208 099,48 грн - сума заборгованості зі сплати нарахованого штрафу.
Неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором слугувало підставою для подання до суду даного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Корнелія-Трейд” перед Акціонерним товариством “Комерційний інвестиційний банк”, правонаступником якого, на підставі Договору відступлення права вимоги, є Орендне підприємство “Ужгородський коньячний завод”.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Таким чином, станом на день судового розгляду даного спору, його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно із частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За матеріалами справи судом встановлено, що між учасниками спору виникли цивільно-правові відносини на підставі укладених Кредитного договору та Договору іпотеки в силу ст. 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (ст. 1052 Цивільного кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
У даному контексті суд відзначає, що спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна (іпотеки), є Закон України від 05.06.2003 № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон).
Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Згідно зі ст. 11 Закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Статтею 33 Закону встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У ході розгляду справи судом встановлено, а відповідачем належними і допустимими доказами не спростовано, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнелія-Трейд" внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Договором кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 утворилась заборгованість у розмірі 160 512,46 Євро та 1 208 099,48 грн, у тому числі 144 992,49 Євро - сума заборгованості за кредитом, 9090,51 Євро - сума заборгованості зі сплати відсотків, 6429,46 Євро - заборгованість по нарахованих трьох процентах річних та 1 208 099,48 грн - сума заборгованості зі сплати нарахованого штрафу, що станом на день розгляду даної справи не погашена.
З огляду на вищенаведене, а також зважаючи на положення іпотечного договору, при укладенні якого відповідач як іпотекодавець (майновий поручитель) зобов'язався за рахунок переданого в іпотеку майна забезпечити та виконати зобов'язання боржника, можна дійти висновку про те, що відповідач шляхом вільного волевиявлення приймав на себе саме ризик невиконання позичальником умов кредитного договору та настання відповідних несприятливих для нього наслідків у вигляді невиконання основного зобов'язання боржником.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.
За змістом приписів ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
На підставі ст. 41 вказаного Закону, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Згідно із ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 38 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
При цьому, у випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки, за приписами частини 2 статті 43 Закону, початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ТзОВ "Уж-Консалтинг", загальна заставна вартість об'єкта оцінки - будівель та споруд загальною площею 2 438,4 кв.м. у тому числі: будівлі “сушильні камери” (літ. В) загальною площею 443 кв.м., будівлі “котельня” (літ. Г) загальною площею 270,4 кв.м., будівлі “трансформаторна” (літ. Ї) загальною площею 119,9 кв.м., будівлі “трансформаторна” (літ. У) загальною площею 46,6 кв.м., будівлі “цех розпиловки” (літ. П) загальною площею 354,6 кв.м., будівлі “склад” (літ. Р) загальною площею 333 кв.м., будівлі “гараж” (літ. С) загальною площею 222 кв.м., будівлі “побутовий корпус” (літ. О) загальною площею 378,6 кв.м., будівлі “цех” (літ. М) загальною площею 270,3 кв.м., становить 525 000 грн.
Водночас суд відзначає, що зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", можна зробити висновок, що в розумінні норми статті 39 вказаного Закону, встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.
Разом з тим, відповідно до ст. ст. 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, така вартість майна змінилася.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сторони під час виконання даного судового рішення в межах процедури виконавчого провадження не позбавлені права здійснити оцінку ринкової вартості предмета іпотеки та реалізувати спірне майно за результатом оцінки, проведеної державним виконавцем у ході виконання рішення суду в цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №235/3619/15-ц.
Беручи до уваги вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду обґрунтованих заперечень із приводу заявлених позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи у підтвердження своєї позиції по суті спору, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 7 875 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задоволити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з Договором іпотеки від 30.12.2014, посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Журкі О.Т. за реєстровим №3806, на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Корнелія-Трейд”, пров. Ужанський, будинок 5, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, 89200 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 30541291), а саме, цех літ. М, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пров. Ужанський, будинок 5В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1817025621232), будівлі та споруди (літ. В, Г, Ї, У, П, Р, С, О), що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пров. Ужанський, будинок 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1603511821232) на користь Орендного підприємства “Ужгородський коньячний завод”, вул. Тімірязєва, будинок 19, м. Ужгород, Закарпатська область, 88014 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00412122) у рахунок часткового погашення заборгованості за Договором кредитної лінії №04-7/3л-37 від 19.12.2014 в сумі 160 512,46 Євро (Сто шістдесят тисяч п'ятсот дванадцять Євро 46 центів) та 1 208 099,48 (Один мільйон двісті вісім тисяч дев'яносто дев'ять гривень 48 коп) грн шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корнелія-Трейд”, пров. Ужанський, будинок 5, м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область, 89200 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 30541291) на користь Орендного підприємства “Ужгородський коньячний завод”, вул. Тімірязєва, будинок 19, м. Ужгород, Закарпатська область, 88014 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00412122) суму 7 875 (Сім тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень) грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію в даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 24.10.2022.
Суддя Пригара Л.І.