вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2853/22
За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Федіної Тетяни Вікторівни, м. Дніпро
про стягнення 386 162,37грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Федіної Тетяни Вікторівни заборгованість у розмірі 386 162,37 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 383 378,95грн.;
- пеня у розмірі 2 625,87грн.;
- 3 % річних у розмірі 157,55грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №050843 про постачання теплової енергії (особовий рахунок №050843) від 15 листопада 2013 року в частині повної та своєчасної оплати за теплову енергію. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 11.08.2022 по 15.08.2022 у сумі 157,55 грн.
На підставі пункту 8.2.3 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати у розмірі 2 625,87 грн. за загальний період з 11.08.2022 по 15.08.2022.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2022 справу №904/2853/22 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалу суду від 12.09.2022 по справі №904/2853/22 в електронному вигляді направлено на електронну адресу позивача, а саме: teploenergodnepr@gmail.com.
Документ доставлено до електронної скриньки 12.09.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою: просп. Пушкіна, буд. 13, кв. 39, м. Дніпро, 49000.
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі та її розгляд належним чином.
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
15 листопада 2013 року між Міським комунальним підприємством "Дніпровські міські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Федіною Тетяною Вікторівною (споживач) укладено договір №050843 про постачання теплової енергії (особовий рахунок №050843) (а.с. 7-8).
За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:
опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 діб);
гаряче водопостачання - протягом року;
технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;
кондиціювання повітря - по мірі необхідності.
Згідно з додатку №1 до договору (в редакції від 15.11.2013) об'єктом постачання споживачу теплової енергії за цим договором є прилад обліку за адресою: вул. Набережна Заводська, 103-А (магазин побутової техніки) (а.с. 9).
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов (п. 2.2 договору).
За умовами пункту 3.2.2 договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією, у разі заборгованості на початок опалювального сезону споживач до мереж теплопостачання підключений не буде.
Згідно правил користування тепловою енергією споживач зобов'язаний встановити прилади обліку теплової енергії. Облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на опалення вул. Набережна Заводська, 103-А (пункти 5.1, 5.2 договору).
Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації у письмовій формі звіт про фактичне споживання теплової енергії, в термін до 28 числа поточного місяця (п. 5.5 договору).
Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України (п. 6.1 договору).
Тариф для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія 1 Гкал (з ПДВ) - 1 008,34грн (п. 7.2 договору).
За умовами пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4.
Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з вказанням періоду, за який він сплачує (п. 7.3 договору).
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4 договору).
При зміні тарифів на теплову енергію її розрахункова вартість у додатку 1 змінюється енергопостачальною організацією з дати введення нового тарифу за діючим договором без додаткової угоди (п. 7.9 договору).
За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторони.
Пунктом 8.2.3 договору визначено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15 листопада 2016 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. п. 11.1, 11.4 договору).
Додатками до цього Договору є: Додаток № 1 "Обсяги постачання теплової енергії"; Додаток № 2 "Схема тепломережі, що перебуває на балансі споживача"; Додаток №3 "Умови припинення подачі теплової енергії"; Додаток №4 "Акт прийому - передачі виконаних робіт до договору №____ о/р__ __ місяця ___ року (зразок)"; Додаток №5 "Перелік необхідної інформації"; Додаток №6 "Характеристика опалювального об'єкту" (перелічені Додатки містяться в матеріалах справи, а.с. 9-12).
Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.
Отже, даний договір є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об'єктів і мереж теплопостачання", акту приймання-передачі об'єктів і мереж теплопостачання, КП "Теплоенерго" отримало засоби теплопостачання (а.с. 50).
У зв'язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов'язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 №28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об'єктів і мереж теплопостачання", наказу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" від 05.09.2016 № 320 "Про передачу об'єктів і мереж теплопостачання на баланс КП "Теплоенерго", актів приймання - передачі об'єктів, ст.ст. 512-514, 520-521, 631 Цивільного кодексу України, між позивачем та відповідачем 10.10.2016 укладено додаткову угоду до договору про постачання теплової енергії № 050843, відповідно п. 3.5 якої ця угода набуває чинності відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України з 27.09.2016 і є невід'ємною частиною договору про постачання теплової енергії.
В матеріалах справи міститься примірник вказаної додаткової угоди до договору, підписаний Комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, підпис Фізичної особи-підприємця Федіної Т.В. відсутній.
Умовами пунктів 1.1.4, 1.1.5 додаткової угоди передбачено перехід прав, зобов'язань та відповідальності за основним договором до нової енергопостачальної організації в тому обсязі, в якому вони належали енергопостачальній організації до набрання чинності цією угодою, та до споживача перед новою енергопостачальною організацією в тому обсязі, в якому вони належали споживачу до набрання чинності цією угодою.
Згідно із частиною першою статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Приписами ст. 513 цього Кодексу встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, виходячи зі змісту вищенаведених положень Цивільного кодексу України та умов додаткової угоди від 27.09.2016 до договору, позивач набув прав, обов'язків та відповідальності енергопостачальної організації за договором про постачання теплової енергії №050843 від 15.11.2013.
Відповідно до повідомлення №255/1251 від 05.10.2016 позивач просив розглянути, погодити та підписанти додаткову угоду від 27.09.2016 та акти звіряння взаємних розрахунків (а.с. 19). Повідомлення містить підпис Федіна В.А. про отримання 17.10.2016 документів.
На підставі рішення Дніпровської міської ради від 19.07.2017 №24/23 "Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП "Дніпровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" було здійснено передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії на баланс Комунального підприємства "Теплоенерго".
Рішеннями Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 19.10.2021 №1103 та від 29.10.2021 №1137 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго"" установлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії КП "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (а.с. 56-59).
Рішенням Дніпровської міської ради від 22.12.2021 №79/14 "Про затвердження статуту КП "Теплоенерго" у новій редакції у зв'язку із збільшенням статутного капіталу" затверджено статут Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради у новій редакції у зв'язку із збільшенням статутного капіталу на 57 800 000,00грн. (а.с. 134-136).
Також в матеріалах справи наявні розпорядження Дніпровського міського голови про початок та закінчення опалювального періоду, а саме:
- розпорядження Дніпровського міського голови від 19.10.2021 № 1-19/10-р "Про початок опалювального сезону 2021 - 2022 рр. у м. Дніпрі" (а.с. 48);
- розпорядження Дніпровського міського голови від 31.03.2022 № 1-31/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2021 - 2022 рр. у м. Дніпрі" (а.с. 49).
На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2021 року по березень 2022 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 383 378,95грн.
На підтвердження зазначеного факту КП "Теплоенерго" ДМР суду надано підписані позивачем в односторонньому порядку акти прийому-передачі теплової енергії №050843:
від 30.11.2021 на суму 48 873,29грн у кількості 7,63255Гкал теплової енергії;
від 31.12.2021 на суму 62 674,52грн у кількості 11,09561Гкал теплової енергії;
від 31.01.2022 на суму 110 765,33грн у кількості 16,10715Гкал теплової енергії;
від 28.02.2022 на суму 84 487,22грн у кількості 12,28587Гкал теплової енергії;
від 31.03.2022 на суму 76 578,59грн у кількості 11,13582Гкал теплової енергії (а.с. 33-37).
Додатково надання послуг відповідачу підтверджується актами споживання теплової енергії: з 25.10.2021 по 22.11.2021, з 22.11.2021 по 21.12.2021, з 21.12.2021 по 27.01.2022, з 27.01.2022 по 26.02.2022, з 26.02.2022 по 31.03.2022 (а.с. 23-27) .
Порядок розрахунку споживання згідно приладу обліку підтверджується Довідкою № 80 від 04.08.2022 (а.с. 22).
Також на адресу відповідача були виставлені рахунки на оплату № 050843:
від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 48 873,29грн;
від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 62 674,52грн;
від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 110 765,33грн;
від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 84 487,22грн;
від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 76 578,59грн (а.с. 38-42).
Позивачем складено акт звіряння взаємних розрахунків від 02.08.2022 за період з 01.11.2021 по 30.06.2022 та досудову вимогу на суму боргу 383 378,95грн. (а.с. 31,32).
Підтвердженням надсилання на адресу відповідача актів прийому-передачі теплової енергії №050843, рахунків на оплату, акту звірки взаємних розрахунків, досудової вимоги є опис-вкладення, накладна та фіскальний чек "Укрпошти", відправлення здійснено 03.08.2022 (а.с. 28-30).
Відповідно до Наказу Міністерства Інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" п.1 ч.1 Розділу II визначено наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1.
Таким чином, відповідач міг отримати листи 05.08.2022 та, починаючи з 06.08.2022 протягом 5-ти днів оплатити рахунки. Два дні на пересилання листів по місту, не враховуються в п'ятиденний строк для оплати та в строк пересилання не враховуються вихідні.
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 383 378,95грн., пеню у розмірі 2 625,87грн. та 3 % річних у розмірі 157,55грн., що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до п. 7.4 договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії не пізніше 10 серпня 2022 року, прострочка виконання настає з 11.08.2022.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 383 378,95грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 383 378,95грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.2.3 договору сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 2 625,87грн та 3% річних у розмірі 157,55грн за загальний період із 11.08.2022 до 15.08.2022 (а.с. 44).
Господарським судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені та встановлено, що розрахунок зроблено вірно, пеня у заявленому періоді складає 2 625,88грн. Позивач просить стягнути пеню у розмірі 2 625,87грн., що є його правом.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сума 386 162,37грн, з яких: основний борг у сумі 383 378,95грн, пеня у розмірі 2 625,87грн, 3% річних у розмірі 157,55грн.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 792,44грн, що підтверджується платіжним дорученням №6221 від 29.08.2022 (а.с. 6). Надходження судового збору у сумі 5 792,44грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 5 792,44грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Федіної Тетяни Вікторівни про стягнення 386 162,37грн - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федіної Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (просп. Слобожанський, 29, офіс 504, м. Дніпро, 49081; ідентифікаційний код 32688148) основний борг у сумі 383 378 (триста вісімдесят три тисячі триста сімдесят вісім)грн. 95коп., пеню у сумі 2 625 (дві тисячі шістсот двадцять п'ять)грн 87коп., 3% річних у сумі 157 (сто п'ятдесят сім)грн. 55коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 5 792 (п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві)грн. 44коп., видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 24.10.2022
Суддя Н.М. Євстигнеєва