17.10.2022 року м. Дніпро Справа № 904/9503/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Овдій Я.В. - адвокат
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 р.
( суддя Мілєва І.В. м. Дніпро, повний текст рішення складено 09.08.2022 р. )
у справі
за первісним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс",
Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
До
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат",
Дніпропетровська область, м. Вільногірськ
про стягнення 554 260,38 грн.
за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат",
Дніпропетровська область, м. Вільногірськ
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс",
Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про визнання недійсними договору та додаткової угоди
1. Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 689 131,81 грн., з яких: 385 165,31 грн. - пеня, 94 007,02 грн. - 3% річних, 209 959,48 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору на виконання робіт (технічне обслуговування) № 13-20/ДТС/У від 04.03.2020 р., в частині своєчасної оплати виконаних робіт.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що Позивачем невірно визначено дати початку перебігу терміну нарахування пені, а також інфляційних втрат та 3 % річних. Крім того, із наданих розрахунків позивача не зрозуміло та невірно визначено порядок зарахування здійсненої відповідачем оплати за виконані роботи по договору. Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено нарахування пені поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України. Крім того, відповідач вважає, що розрахунки позивача щодо інфляційних та трьох процентів річних є такими, що здійснені не вірно, не вірно визначено період прострочення виконання зобов'язання по договору. На підставі викладеного, позивачем безпідставно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат по договору. У зв'язку із викладеним відповідач просить у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань відмовити в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд: визнати недійсною додаткову угоди № 3 від 05.01.2021 р. до договору № 13-20/ДТС/У від 04.03.2020 р., укладену між ТОВ "Дизельтехсервіс" та ТОВ "Мотронівський ГЗК"; визнати з 05.01.2021 р. недійсним договір № 13-20/ДТС/У від 04.03.2020 р., укладений між ТОВ "Дизельтехсервіс" та ТОВ "Мотронівський ГЗК".
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 р. первісний позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс" 553 630,48 грн., з яких: 283 099,86 грн. - пеня, 73 327,44 грн. - 3% річних, 197 203,18 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 304,76 грн.. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат", в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 р. в частині стягнення суми 553 630,48 грн., з яких: 553 630,48 грн., з яких: 283 099,86 грн. - пеня, 73 327,44 грн. - 3% річних, 197 203,18 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 304,76 грн. та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
При цьому, Скаржник зазначає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 р. у справі № 904/9503/21 стосовно відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» до ТОВ «ДИЗЕЛЬТЕХСЕРВІС про визнання договору № 13-20/ДСТ/У від 04.03.2020р. та додаткової угоди №3 недійсними Відповідач (за первісним позовом) не оскаржує.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що справу № 904/9503/21 розглянуто Господарським судом Дніпропетровської області за відсутності Відповідача ( за первісним позовом ), не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідань суду.
При цьому Скаржник зазначає, що остання ухвала, яка була направлена судом на адресу ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» в установленому нормами чинного законодавства України порядку - це ухвала від 14.02.2022 р. про відкладення підготовчого засідання. В період з 24.02.2022 р . по 29.08.2022 р. на поштову адресу ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» або офіційну електрону адресу підприємства не надходило жодної ухвали господарського суду по справі № 904/9503/21.
Скаржник наголошує на тому, що про призначення справи ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» в період з 24.02.2022 р. по 20.06.2022 р. дізнавалося з сайту Господарського суду Дніпропетровської області, у розділі «Список судових справ, призначених до розгляду», а з 20.06.2022 р., коли Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, з'явилася можливість ознайомитися з ухвалами суду по даній справі в зазначеному реєстрі. Представник Відповідача ( за первісним позовом ) не був присутній в судовому засіданні 08.08.2022 р., в якому було проголошено рішення суду по справі № 904/9503/21. Однак, на дату подачі апеляційної скарги ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» не отримало вищезазначене рішення Господарського суду Дніпропетровської області ні в паперовій формі, ні в електронній формі. З текстом рішення Відповідач ( за первісним позовом) ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. З огляду на те, що воєнні дії не мають локалізації та ведуться в тому числі і на території Дніпропетровської області, з урахуванням віддаленості розташування Відповідача ( за первісним позовом ) від приміщення суду, ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» починаючи з 24.02.2022 р. не мав можливості забезпечити прибуття представника в судове засідання, у зв'язку з наявною небезпекою для життя. Крім того, у зв'язку з відсутністю технічної можливості ( на підприємстві Відповідача ( за первісним позовом ) встановлено закриту корпоративну мережу через Проксі - сервера, що не дає можливості зв'язку з абонентами за межами корпоративної мережі ), ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» не мав можливості забезпечити прийняття участі представника в засіданнях суду в режимі відеоконференцїї, в зв'язку з чим на адресу Господарського суду Дніпропетровської області направлялися клопотання про відкладення засідань по справі № 904/9331/21, у зв'язку з воєнними діями на іншу дату та час після закінчення дії воєнного стану на території України.
Також, Скаржник посилається на те, що ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК», не отримавши заяву про зменшення позовних вимог з розрахунком пені, 3% річних та інфляційних втрат, чим було позбавлено можливості перевірити здійснений ТОВ «Дизельтехсервіс» на вимогу суду розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, зробити контррозрахунок, в зв'язку з чим не може погодитися або спростувати розрахунок проведений судом по даній справі. Таким чином, судом при винесенні оскаржуваного рішення не в повному обсязі з'ясовано обставини справи.
Відтак, на думку Скаржника, відсутність належного повідомлення Господарським судом Дніпропетровської області про дату, час і місце засідань суду спричинило для ТОВ «МОТРОНІВСЬКИЙ ГЗК» суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з Позивачем ( за первісним позовом ).
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, Товариство вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Зокрема, Товариство посилається на те, що судом першої інстанції було враховано та проаналізовано воєнну ситуацію та стан безпеки у Дніпропетровській області в період з 24.02.2022 р. до 12.04.2022 р., з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 ГПК України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням норм Закону України "Про правовий режим воєнного стану", та вирішено за доцільне продовжити розгляд справи та призначити підготовче засідання, створивши учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав, шляхом визнання явки у судове засідання необов'язковою та роз'яснення можливості подання додаткових пояснень, заяв чи клопотань будь-якими засобами зв'язку. Господарський суд Дніпропетровської області в ухвалах датованих 12.04.2022 року, 19.04.2022 року, 05.05.2022 року, 12.05.2022 року, 25.05.2022 року, 08.06.2022 року, 13.06.2022 року, 18.07.2022 року, 20.07.2022 року, 02.08.2022 року - неодноразово зазначав, що учасники мають право приймати участь у засіданнях в режимі відеоконференції. Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувані комп'ютерну техніку або смартфон з доступом до мережі Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення. Зі сторони Відповідача жодним чином не обгрунтовано неможливість його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що судом першої інстанції було враховано зауваження Відповідача за первісним позовом викладені у Відзиві на позовну заяву стосовно факту, що Позивачем невірно визначено дати початку перебігу терміну нарахування пені, а також інфляційних втрат та 3 % річних, невірно визначено порядок зарахування здійсненої Відповідачем оплати за виконані роботи по договору.
Товариство також вказує на те, що враховуючи строки оплати виконаних робіт по спірним актам ( виникнення зобов'язань ) та визначений Позивачем спірний, загальний період нарахування пені ( з 08.04.2020 р. по 27.10.2021 р. ), приймаючи до уваги нормативні приписи ст. 261 ЦК України щодо початку перебігу строку позовної давності, строк позовної давності в один рік за вимогами Позивача як станом на дату початку в країні карантину - 02.04.2020 р., так і на момент винесення рішення не сплинув. За таких обставин аргументи Відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки є такими, що не можуть підлягати задоволенню.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу, Скаржник зазначає, що ТОВ "Мотронівський ГЗК" не подавало ні заяву про можливість забезпечення участі представників у судовому засідання, ні письмову згоду про розгляд справи без його участі, ні заяву про участь у процесі в режимі відеоконференцзв'язку. Навпаки, ТОВ "Мотронівський ГЗК" надсилало до суду клопотання про відкладення розгляду справи № 904/9503/21 у зв'язку з воєнними діями на іншу дату та час після закінчення дії воєнного стану на території України. Однак, судом не прийнято до уваги зазначені клопотання ТОВ "Мотронівський ГЗК" про відкладення розгляду справи № 904/9503/21 та не розглянуто їх по суті.
Також, Скаржник посилається на те, що у заявах про відкладення розгляду справи у зв'язку з воєнними діями ТОВ "Мотронівський ГЗК" зазначало, що у зв'язку з відсутністю технічної можливості ( на підприємстві встановлено закриту корпоративну мережу через Проксі - сервера, що не дає можливості зв'язку з абонентами за межами корпоративної мережі ), ТОВ "Мотронівський ГЗК" не має можливості забезпечити прийняття участі представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивачем ( за первісним позовом ) не доведено факту направлення Відповідачу ( за первісним позовом ) документів по справі № 904/9503/21 в установленому нормами чинного законодавства України порядку, в тому числі і заяви про зменшення позовних вимог з розрахунком пені, 3% річних та інфляційних втрат.
ТОВ "Мотронівський ГЗК" не отримувало ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2022 р. в установленому нормами чинного законодавства України порядку, чим було позбавлено можливості здійснити контррозрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням викладених у відзиві обставин в термін встановлений судом.
Скаржник наголошує на тому, що про призначення справи ТОВ "Мотронівський ГЗК" в період з 24.02.2022 р. по 20.06.2022 р. дізнавалося з сайту Господарського суду Дніпропетровської області, у розділі «Список судових справ, призначених до розгляду», а з 20.06.2022 р., коли Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, з'явилася можливість ознайомитися з ухвалами суду по даній справі в зазначеному реєстрі. Отже, судом першої інстанції при розгляді справи № 904/9503/21 порушені норми процесуального та матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення від 08.08.2022 р. у справі № 904/9503/21.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022 р., для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Антонік С.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/9503/21. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат"на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 р. по справі № 904/9503/21 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 р. у справі № 904/9503/21 залишено без руху, надано Апелянту строк для усунення недоліків, а саме для надання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору.
Після усунення усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 19.09.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 17.10.2022 р..
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": ІНФОРМАЦІЯ_1 ), № тел. НОМЕР_1.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 21.09.2022 р., судове засідання у справі № 904/9503/21,призначене на 17.10.2022 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
Відповідач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.
В судовому засіданні 17.10.2022 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
04.03.2020 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизельтехсервіс" ( Виконавець ) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" ( Замовник ) було укладено договір на виконання робіт (технічне обслуговування) № 13-20/ДТС/У (далі - договір), відповідно до п. 1.1.якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням та поточним ремонтом автомобільної, кар'єрної і дорожньо-будівельної техніки Замовника, далі - роботи, перелік якої визначений у додатку № 2, надалі згадується як «техніка», згідно з умовами цього договору, з використанням для цього запасних частин, ПММ. охолоджуючих рідин (далі - товар), зазначених у додатку № 5 та згідно з погодженим регламентом робіт (додаток № 6) або у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу на умовах даного договору.
Під технічним обслуговуванням та поточним ремонтом мається на увазі: технічне обслуговування - комплекс операцій для підтримки працездатності техніки при використанні її за призначенням. Перелік і об'єм операцій по технічному обслуговуванню, а також періодичність проведення технічного обслуговування встановлюється в нормативно-технічній документації виробника; поточний ремонт - комплекс операцій для підтримки справного стану і працездатності техніки ( п. 1.2. договору ).
Загальна сума договору складає сумарну вартість робіт, що підтверджені оформленими сторонами належним чином актами виконаних робіт, але у будь-якому разі не може перевищувати 5 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ ( п. 1.4. договору ).
Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати рахунки Виконавця ( п. 2.2.5. договору ).
Підтвердженням факту виконання робіт є акт виконаних робіт підписаний представниками сторін. Акт виконаних робіт складається виконавцем і передається на підпис замовнику. Замовник протягом 5-ти робочих днів від дня одержання акту виконаних робіт зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку неподання зауважень у встановлений строк, робота вважається прийнятою та підлягає оплаті у строк, передбачений п. 3.2 цього договору. У випадку мотивованої відмови Замовника сторонами складається двосторонній акт необхідних доробок та термінів їх виконання ( п. 2.3. договору ).
Вартість виконаних робіт, запасних частин і витратних матеріалів зазначається в актах виконаних робіт, що складаються Виконавцем після виконання робіт на підставі існуючих тарифів «виконавця», наведених в додатках № 1, № 5, та заказ-нарядів ( додаток № 4 ) ( п. 3.1. договору ).
Оплата за роботи по даному договору проводиться Замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт на підставі рахунку та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї, шляхом перерахування грошових котів у національній валюті України в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця ( п. 3.2. договору ).
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця ( п. 3.3. договору ).
У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та ( або ) чинним законодавством України ( п. 4.1. договору ).
Неоплачений Замовником у встановлений термін рахунок, оформлений Виконавцем на підставі акту виконаних робіт, розглядається Виконавцем як порушення умов договору і дає право стягнути з Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення ( п. 4.2. договору ).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 р.. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії цього договору не попередила іншу сторону про намір не продовжувати строк дії договору він залишається дійсним для сторін протягом наступного календарного року ( п. 8.1. договору ).
06.07.2020 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору (т. 1 а.с. 179), в якій дійшли згоди внести зміни у п.1.1 договору і викласти його у наступній редакції: « 1.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням та поточним ремонтом автомобільної, кар'єрної і дорожньо-будівельної техніки замовника, далі - роботи, перелік якої визначений у додатку № 2, надалі згадується як «техніка», згідно умов цього договору, з використанням для нього запасних частин, ПММ, охолоджуючих рідин (далі - товар) зазначених у додатках № 5, № 7 та згідно погодженого регламенту робіт ( додаток № 6) або у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу на умовах даного договору.» та внести зміни у п.3.1. договору і викласти його у наступній редакції: « 3.1. Вартість виконаних робіт, запасних частин і витратних матеріалів зазначається в актах виконаних робіт, що складаються виконавцем після виконання робіт на підставі існуючих тарифів виконавця, наведених в додатках № 1, № 5, № 7 та заказ-нарядів ( додаток № 4).».
21.08.2020 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору (т. 1 а.с. 180 ), в якій дійшли згоди внести зміни у п.1.1 договору і викласти його у наступній редакції: « 1.1. Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням та поточним ремонтом автомобільної, кар'єрної і дорожно-будівельної техніки замовника, далі -роботи, перелік якої визначений у додатку № 2, № 8, надалі згадується як «техніка», згідно умов цього договору, і використанням для цього запасних частин, ПММ, охолоджуючих рідин (далі - товар) зазначених у додатках № 5, № 7, № 9 та згідно погодженого регламенту робіт ( додаток № 6 ) або у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу на умовах даного договору.» та внести зміни у п.3.1. договору і викласти його у наступній редакції: «3.1. Вартість виконаних робіт, запасних частин і витратних матеріалів зазначається в актах виконаних робіт, що складаються виконавцем після виконання робіт на підставі існуючих тарифів «виконавця», наведених в додатках № 1, № 5, № 7, № 9 та заказ-нарядів (додаток № 4.)».
05.01.2021 р. сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору (т. 1 а.с. 181), в якій дійшли згоди внести зміни у п.1.4 договору, і викласти його у наступній редакції: « 1.4. Загальна сума договору складає сумарну вартість робіт, що підтверджені оформленими сторонами належним чином актами виконавчих робіт, але у будь-якому разі не може перевищувати 10 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ.».
Позивач зазначає, що на виконання умов договору надавав Відповідачу послуги належним чином. За результатами наданих послуг та на виконання умов договору Виконавцем та Замовником підписано та скріплено печатками акти виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.2. договору оплата за роботи по даному договору проводиться Замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт на підставі рахунку та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї, шляхом перерахування грошових котів у національній валюті України в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця.
Як зазначає Позивач, зі сторони Відповідача було прострочення у проведенні оплати, у зв'язку із чим, з метою досудового врегулювання спору Позивач направив Відповідачу претензію № 1636-ДТС від 11.06.2021 р. ( т. 1 а.с. 119-125 ) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 4 260 615, 81 грн. по договору про надання послуг № 13-20/ДТС/У від 04.03.2020 р..
Позивач зазначає, що належної відповіді з боку Замовника на претензію отримано не було, однак зі сторони Відповідача почалася часткова оплата прийнятих та підписаних актів виконаний робіт з вагомою затримкою.
Як зазначає Позивач, наразі, заборгованість по договору погашена у повному обсязі. Однак несвоєчасна оплата виконаних Позивачем робіт є прямим порушенням прав та законних інтересів Позивача, а бездіяльність Відповідача, що проявилася у несвоєчасному перерахуванні грошових коштів за фактично виконані та прийняті роботи є підставою для стягнення пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних.
Відповідно до п. 4.2. договору неоплачений Замовником у встановлений термін рахунок, оформлений Виконавцем на підставі акту виконаних робіт, розглядається Виконавцем як порушення умов договору і дає право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку із викладеним, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 283 582,20 грн. та відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 73 475,00 грн. та у розмірі 197 203,18 грн..
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Звертаючись до місцевого господарського суду Позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" 689 131,81 грн., з яких: 385 165,31 грн. - пеня, 94 007,02 грн. - 3% річних, 209 959,48 грн. - інфляційні втрати.
Отже, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до сплати суми штрафних санкцій за порушення ( прострочення у виконанні ) зобов'язань зі своєчасної оплати, обумовленої в договорі роботи.
Беручи до уваги правову природу укладеного Договору на виконання робіт (технічне обслуговування) № 13-20/ДТС/У від 04.03.2020 р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду.
Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.
Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною першою статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Пунктом 1 частини першої статті 889 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Наразі, отримання коштів ( вартість виконаних робіт та штрафних санкцій за прострочення виконання такого зобов'язання з оплати виконаних робіт ) є належним об'єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов'язання з боку останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної оплати виконаних робіт, що зумовлює право Позивача у разі порушення Відповідачем строків виконання своїх обов'язків за цим договором на нарахування у відповідності п. 4.2. договору штрафних санкцій, а саме пені у розмірі в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Як вбачається із тексту апеляційної скарги Замовника у цій справі, рішення суду першої інстанції ним оскаржуються в частині задоволення первісного позову з підстав порушення приписів ГПК України щодо не повідомлення належним чином про дату, час і місце засідань суду, а відтак, враховуючи, що рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Відповідачем не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Проте, згідно ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону ( ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 р. у справі № 910/4590/19 ( провадження № 12-189гс19) зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги ( пункт 43 постанови ).
Як зазначалося раніше, Позивач на виконання умов договору надавав Відповідачу послуги належним чином. За результатами наданих послуг та на виконання умов договору Виконавцем та Замовником підписано та скріплено печатками акти виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.2. договору оплата за роботи по даному договору проводиться Замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт на підставі рахунку та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї, шляхом перерахування грошових котів у національній валюті України в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця.
Як зазначає Позивач, зі сторони Відповідача було прострочення у проведенні оплати, у зв'язку із чим, з метою досудового врегулювання спору Позивач направив Відповідачу претензію № 1636-ДТС від 11.06.2021 р. (т. 1 а.с. 119-125) з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 4 260 615,81 грн. по договору про надання послуг № 13-20/ДТС/У від 04.03.2020 р..
Заборгованість по договору була погашена у повному обсязі, однак несвоєчасна оплата виконаних Позивачем робіт є порушенням прав та законних інтересів Виконавця, а бездіяльність Відповідача, що проявилася у несвоєчасному перерахуванні грошових коштів за фактично виконані та прийняті роботи є підставою для стягнення пені, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних.
Відповідно до п. 4.2. договору неоплачений Замовником у встановлений термін рахунок, оформлений Виконавцем на підставі акту виконаних робіт, розглядається Виконавцем як порушення умов договору і дає право стягнути з Замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку із викладеним, Позивач нарахував та просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 283 582,20 грн. та відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України - 3 % річних у розмірі 73 475,00 грн. та у розмірі 197 203,18 грн..
Господарським судом було здійснено перевірку розрахунку пені та 3% річних Позивача за первісним позовом та встановлено, що він арифметично виконаний не правильно. Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з Відповідача підлягає пеня у розмірі 283 099,86 грн. та 3 % річних у розмірі 73 327,44 грн.. Як зазначив суд першої інстанції - розмір інфляційних втрат Позивачем за первісним позовом розраховано правильно.
Відповідач просив у відзиві застосувати позовну давність до вимог про стягнення неустойки.
Зважаючи на викладене, враховуючи строки оплати виконаних робіт по спірним актам (виникнення зобов'язань) та визначений Позивачем спірний, загальний період нарахування пені ( з 08.04.2020 р. по 27.10.2021 р. ), приймаючи до уваги нормативні приписи статті 261 ЦК України щодо початку перебігу строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності в один рік за вимогами Позивача як станом на дату початку в країні карантину - 02.04.2020 р., так і на цей час не сплинув та продовжується до закінчення цього карантину. За таких обставин, заява Відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що мало місце прострочення виконання зобов'язання, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення з Відповідача за первісним позовом 553 630,48 грн., з яких: 283 099,86 грн. - пеня, 73 327,44 грн. - 3% річних, 197 203,18 грн. - інфляційні втрати.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання Скаржника на неналежне його повідомлення про розгляд справи у суді першої інстанції, та наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, з підстав, визначених пунктом 3 частини 3 ст. 277 ГПК України, з огляду на таке.
Згідно з частиною 4 ст. 89 ЦК України відомості про місцезнаходження юридичної особи ( фізичної особи - підприємця ) вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення Відповідача про розгляд справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи направлялися судом першої інстанції рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи - ухвалою суду від 16.12.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. 05.01.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до суду відзив на позовну заяву. 05.01.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до суду зустрічну позовну заяву. Ухвалою від 10.01.2022 р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без руху. 26.01.2022 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" . Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2022 р. прийнято зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом. Ухвалою від 27.01.2022 р. перейдено від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/9503/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.02.2022 р..
14.02.2022 до підготовчого засідання не з'явився представник Відповідача (за первісним позовом), 10.02.2022 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 14.02.2022 відкладено підготовче засідання на 28.02.2022 р..Ухвалою суду від 12.04.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 27.04.2022 р. включно. Призначено підготовче засідання на 26.04.2022 р.. Ухвалою суду від 26.04.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 12.05.2022 р.. 05.05.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до суду клопотання, в якому зазначило, що з огляду на те, що воєнні дії проходять в тому числі і на території Дніпропетровської області, де розташований суд та підприємство відповідача (за первісним позовом), представник ТОВ «Мотронівський ГЗК» не може прибути в судове засідання, призначене на 12.05.2022, в тому числі приймати участь в режимі відеоконференції, у зв'язку з небезпекою для життя та здоров'я. На підставі викладеного відповідач (за первісним позовом) просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з воєнними діями на іншу дату після закінчення дії воєнного стану на території України. Ухвалою суду від 12.05.2022 р. відкладено розгляд справи по суті на 25.05.2022 р.. В ухвалі від 12.05.2022 р. господарський суд зазначив наступне: «Відповідно до частини першої, другої статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.Частиною четвертою статті 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України. Господарський суд зазначає, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп'ютерну техніку або смартфон з доступом до мережі Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення. Тобто для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду непотрібно відвідувати приміщення суду, як Господарського суду Дніпропетровської області, так і жодного іншого суду.Господарський суд зазначає, що заявником жодним чином не обґрунтовано неможливість його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. З огляду на викладене, господарський суд вважає, що відповідач за первісним позовом не позбавлений права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду без загрози для життя та здоров'я. Господарський суд зауважує, що в Господарському суді Дніпропетровської області є технічна можливість для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням системи «EasyCon». До того ж, судом заброньовано електронний майданчик відеоконференцій на 25.05.2022 об 13:45 год., отже у сторін наявна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, для чого необхідно подати до суду відповідне клопотання.»
Ухвалою суду від 25.05.2022 р. відкладено розгляд справи по суті на 13.06.2022 р.. Ухвалою суду від 13.06.2022 відкладено розгляд справи по суті на 20.07.2022 р..
Ухвалою суду від 20.07.2022 р. відкладено розгляд справи по суті на 08.08.2022 р..
В судове засідання 08.08.2022 р. з'явився представник Позивача за первісним позовом, представник Відповідача за первісним позовом в судове засідання не з'явився.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом (стаття 2 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно із частинами першою, третьою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Вказані ухвали господарського були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 42 ГПК України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
У контексті можливості реалізації апелянтом своїх процесуальних прав суд звертається до рішень ЄСПЛ від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", від 26.04.2007 р. у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 р. у справі "Трух проти України" за якими сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу ( рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004 р. ).
Відповідно, з метою реалізації своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі, Скаржник не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися зміст ухвал господарського суду та зрештою проявити розумну обачність та уважність щодо руху господарської справи, скориставшись для цього відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак Скаржник такими можливостями не скористався.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані аргументи Скаржника про неналежне його повідомлення про розгляд справи у суді першої інстанції, оскільки суд здійснив всі передбачені процесуальним законом дії щодо повідомлення Відповідача про розгляд цієї справи.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
13. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2022 р. у справі № 904/9503/21 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 24.10.2022 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік