Справа №523/10926/22
Провадження №1-кс/523/2728/22
про повернення клопотання про арешт майна
14 жовтня 2022 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , отримавши внесене у кримінальному провадженні №12022162490000824 від 12.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_2 від 12.10.2022 року про арешт майна,
13.10.2022 року до Суворовського районного суду м.Одеси від прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_2 клопотання про арешт майна, за яким 12.09.2022 року приблизно о 17:37 годині працівниками поліції за адресою: м.Одеса, вул.Ген.Бочарова 23, зупинено ОСОБА_3 , зі згортками з порошкоподібною речовиною.
Як слідує з клопотання, за матеріалами правоохоронних органів, СВ ВП №3 Одеського районного відділу №1 ГУНП в Одеській області розпочате кримінальне провадження №12022162490000824 від 12.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, а прокурор ОСОБА_2 просить слідчого суддю накласти арешт на виявлені та вилучені в ході огляду місця події ділянки місцевості біля будинку №23 по вул.Ген.Бочарова в м.Одесі та невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідні предмети.
В обґрунтування внесеного клопотання прокурор ОСОБА_2 посилається на те, що вилучені предмети є речовими доказами та можуть зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.
В силу ч.ч.1, 5 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 зазначеного Кодексу встановлено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За ст.132 вказаного Кодексу, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно зі ст.171 наведеного Кодексу, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, наряду з іншим, повинні бути зазначені підстави і мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право на власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частина ч.3 ст.172 КПК України встановлює, що слідчий суддя чи суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк для усунення недоліків в сімдесят дві години, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Проте, ідентичне клопотання слідчого ОСОБА_4 від 13.09.2022 року про арешт майна у цьому кримінальному провадженні №12022162490000824, було повернуто прокурору Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_2 за ухвалою слідчого судді від 15.09.2022 року, у зв'язку з невідповідністю клопотання вимогам ст.ст.170, 171 КПК України, але викладені в цій ухвалі недоліки вказаним прокурором належним чином не усунуті, виходячи з нижчевикладеного.
Так, у внесеному клопотанні всупереч приписам ч.2 ст.171 КПК України вдруге належним чином не викладено значення цього майна для потреб кримінального провадження у конкретному випадку, а зміст означеного клопотання містить припущення щодо зберігання на вилучених предметах слідів вчинення кримінального правопорушення, що належним чином у клопотанні не обґрунтовано і відповідними доданими до клопотання матеріалами не підтверджується.
Крім того, слідчим суддею не вбачається причинного взаємозв'язку між необхідністю накладення арешту на мобільний телефон марки «Vivo», із сім-карткою мобільного оператора «Київстар», та внесеними до ЄРДР відомостями у кримінальному провадженні №12022162490000824 за фактом виявлення працівниками поліції у ОСОБА_3 згортків з порошкоподібною речовиною.
При цьому, матеріали внесеного клопотання суперечать загальним засадам кримінального провадження, визначених у ст.7 КПК України, до яких зокрема відноситься недоторканність житла чи іншого володіння особи.
За ст.13, ч.ч.1, 2 ст.233 КПК України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті, а під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.
Так, за правовими висновками Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанова від 12.02.2019 року у справі №159/451/16-к, провадження №51-1173км18), якщо подія, з приводу якої проводиться огляд (обшук), відбулася в житлі чи іншому володінні особи, на проведення такого огляду (обшуку) поширюються вимоги, передбачені ст.30 Конституції України та відповідними положеннями ст.ст.13, 233, 234 КПК України.
Як вбачається з доданого до означеного клопотання протоколу обшуку від 12.09.2022 року, об'єктом такого обшуку була квартира АДРЕСА_2 , але слідчим ОСОБА_4 до клопотання не додано відповідної ухвали щодо визнання правомірним проведення такого обшуку житла особи та заяви власника цього будинку на таке проникнення, що у контексті ст.ст.233, 234 КПК України викликає у слідчого судді обґрунтовані сумніви щодо правомірності проведеного обшуку житла особи у конкретному випадку та перешкоджає накладенню арешту на майно за сукупністю наведених обставин.
Наряду з викладеним, згідно з положеннями ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Однак, до матеріалів клопотання не додано постанов про призначення (визначення) групи прокурорів у кримінальному провадженні №12022162490000824, зокрема прокурора ОСОБА_2 , що в теперішній час ставить під сумнів допустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування цього кримінального провадження, як таких, що зібрані неуповноваженою на те особою (органом), а відтак - унеможливлює обґрунтування такими доказами процесуального рішення слідчого судді та перешкоджає слідчому судді переконатися у внесенні зазначеного клопотання належним суб'єктом.
Тотожні правові позиції висловила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22.02.2021 року (справа №754/7061/15, провадження №51-4584 кмо 18) та Третя судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 року (справа №759/833/18, провадження №51-5977 кмо 20).
Наведені висновки містяться в Розділі 1 та у п.п.6, 9 Розділу 2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 року, затвердженого Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014 року.
Оскільки з наданих до суду клопотання і доданих до нього матеріалів вбачається, що внесене до суду прокурором Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_2 клопотання про арешт майна є недостатньо обґрунтованим й безпідставним, зміст якого не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та процесуальні повноваження вказаного прокурора не підтверджені доданими до клопотання матеріалами, внаслідок чого слідчий суддя доходить висновку про повернення вказаного клопотання до вказаної прокуратури для усунення недоліків, зі встановленням строку для їх усунення протягом 72-х годин з часу отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.1, 3, 26, 132, 167, 170-172, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_2 від 12.10.2022 року, подане у кримінальному провадженні №12022162490000824 від 12.09.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, про арешт майна, - повернути вказаному прокурору для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині.
Надати прокурору Суворовської окружної прокуратури м.Одеси строк для усунення недоліків, наведених у мотивувальній частині цієї ухвали, - протягом 72-х годин з часу отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_1