Справа № 523/12502/22
Провадження №1-кп/523/1560/22
14 жовтня 2022 року
Суворовський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України у спрощеному провадженні в приміщенні суду обвинувальний акт й додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022164490000227 від 09.02.2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківськ, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого та офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого та засудженого:
- 26.12.2018 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.190, ст.75, 76 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, зі звільненням від відбування покарання строком на 2 роки,
- 12.10.2022 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки 1 місяць,
у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
На адресу Суворовського районного суду м.Одеси із Суворовської окружної прокуратури м.Одеси одночасно із означеним обвинувальним актом щодо вчинення кримінального проступку, в якому викладено клопотання прокурора ОСОБА_3 про розгляд акта у спрощеному порядку, також для розгляду надійшли матеріали кримінального провадження та відповідна заява сторони захисту.
Приписи ч.1 ст.382 КПК України встановлюють, що у разі розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, суд у п'ятиденний строк з дня отримання такого обвинувального акта, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
Вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України надані для судового розгляду обвинувальний акт й додані до нього матеріали, суд доходить наступних висновків.
Згідно з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 09.02.2022 року приблизно о 18:00 годині, знаходячись біля будинку №92 вул.Семена Палія в м.Одесі, незаконно придбав шляхом знахідки психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку того ж дня в період часу з 20:40 до 20:59 годин було виявлено та вилучено працівниками поліції в присутності понятих за означеною адресою та кількісний вміст якого у висушеному стані за висновком експерта №СЕ-19/116-22/5850-НЗПРАП від 10.08.2022 року становить 0,255г, що перевищує його невеликий розмір, встановлений Таблицею 2 наказу МОЗ №188 від 01.08.2000 року, та яку вказаний обвинувачений незаконно придбав і зберігав для особистого вживання без мети збуту, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними».
Отже, за обвинувальним актом, ОСОБА_2 висунуте обвинувачення у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до означеної вище заяви сторони захисту, обвинувачений ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_4 , погодились зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомилися з обмеженням права на апеляційне оскарження, виявивши згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, а обвинувачений при цьому повністю й беззаперечно визнав свою винуватість, просив призначити йому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі.
З огляду на матеріали кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою провину за висунутою підозрою, що ідентична викладеному в акті обвинуваченню, а будучи допитаним дізнавачем в якості підозрюваного, надав зізнавальні показання про час, місце, спосіб і мотиви вчиненого ним при вказаних вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєного кримінального проступку.
Втім, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників провадження не оспорюються, об'єктивно та повністю підтверджуються наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не проводилось, відповідно до ч.1 ст.382 КПК України.
Приймаючи до уваги наведені обставини, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав і зберігав психотропну речовину без мети збуту, а відтак дії зазначеного обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.309 КК України.
Так, з огляду на ч.1 ст.309 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, що карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним та те, що в силу ст.12 КК України скоєне ним відноситься до категорії кримінальних проступків, а також судом враховується стан здоров'я зазначеного обвинуваченого та його особа - свою провину в інкримінованому діянні визнав; на диспансерному обліку в КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» та КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР не перебуває; забезпечений місцем реєстрації й проживання, але не одружений та офіційно не працевлаштований, є раніше судимою особою та засуджений за вчинення злочинів корисливої спрямованості за вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 12.10.2022 року (вирок не набрав законної сили), сукупність чого свідчить про стійку схильність обвинуваченого до кримінально-протиправної поведінки, небажання стати на шлях виправлення.
За приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , як визначено в обвинувальному акті та з чим також погоджується суд, слід віднести щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання зазначеної особи, не встановлено.
З огляду на ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень (шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань), зарахувавши в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, відбуте повністю або частково покарання за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.
На підставі сукупності викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги наведені вище характеризуючі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд у контексті ст.ст.50, 65 цього ж Кодексу, доходить висновку про те, що виправлення зазначеного обвинуваченого може відбуватися в умовах суспільства, з призначенням покарання у виді обмеження волі в межах строку, встановленого санкцією ч.1 ст.309 КК України, але із одночасним застосуванням положень ч.4 ст.70 цього ж Кодексу та з призначенням остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з урахуванням вироку Суворовського районного суду м.Одеси від 12.10.2022 року, яке належить відбувати у кримінально-виконавчій установі реально, що за переконанням суду є обґрунтованим й достатнім для виправлення зазначеної особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.61 КК України, покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду та з обов'язковим залученням засудженого до праці, а за матеріалами розглядуваного кримінального провадження визначених законом заборон щодо можливості призначення означеного покарання ОСОБА_5 , - не встановлено.
При вирішенні означеного питання щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України, тобто з урахуванням вироку Суворовського районного суду м.Одеси від 12.10.2022 року, який ще не набрав законної сили, суд виходить з правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 01.06.2020 року (справа №766/39/17, провадження №51-8867кмо18), згідно з якою при застосуванні судами приписів ч.4 ст.70 КК України - слід керуватися саме часом постановлення останнього вироку, а не набрання законної сили.
Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат, - в силу вимог ст.ст.124, 126 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.100, 124-126, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 12.10.2022 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі відкритого типу.
Відповідно до ст.61 КК України, Глави 13 Кримінально-виконавчого кодексу України, строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу набрання вироком законної сили та поміщення засудженого до кримінально-виконавчої установи Міністерства юстиції України.
З огляду на ст.57 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку засудженим ОСОБА_2 з відбуття призначеного покарання, - покласти на начальника Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.
В порядку ст.100 КПК України, речовий доказ у кримінальному провадженні - полімерний сейф-пакет експертної служби МВС України №5649452, який містить психотропну речовину, обіг якої обмежено -амфетамін, що зберігається у камері схову ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанція №000470 від 28.08.2022 року), - знищити.
На підставі ст.ст.124, 126 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 2265,36 гривень, за проведення експертного дослідження, - стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави.
Копії вироку направити прокуророві та ОСОБА_2 , надати для відома іншим заінтересованим особам, а також спрямувати до Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та начальнику ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - для виконання, в частинах наданих їм відповідних повноважень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня ухвалення, а для обвинуваченого, - у той же строк з дня отримання його копії.
С у д д я: ОСОБА_1