Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа №: 511/1644/22
Номер провадження 3/511/994/22
"19" жовтня 2022 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі :
головуючого судді - Теренчук Ж . В.,
секретаря судового засідання - Ніколас С.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інспектора прикордонної служби ВПС "Кучурган", який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення -,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ДПР №501180 від 08.08.2022 року ОСОБА_1 08.08.2022 року о 22 год 00 хв в смт Лиманське по вул. Одеській гр-н ОСОБА_2 керував автомобілем BАЗ-21061 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Із згоди водія на місці зупинки продув газоаналізатор Драгер-6820 тест 319, продувка позитивна -0,88 проміле, від проходження медичного огляду у Роздільнянській ЦРЛ відмовився на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2,9, п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні вказаного правопорушення не визнав. Суду показав, що 08 серпня 2022 року біля 22 години він, перебуваючи у тверезому стані, керуючи автомобілем BАЗ-21061 проїжджав через блокпост смт Лиманське по вул. Одеська і на на блокпосту зламався його автомобіль. Він вийшов із автомобіля оглянути несправність, коли до нього підійшов поліцейський, оглянув його і сказав, що він в нетверезому стані. Він заперечував, що вживав алкоголь, тому що напередодні пив лише безалкогольне пиво, і тому зразу погодився пройти тест на наявність алкоголю в крові на місці зупинки. Між тим порядок проходження такого медогляду йому не роз'яснили, надали йому прилад з трубкою і він за вказівкою поліцейських дув в нього тричі, до поки поліцейські сказали , що вже достатньо і почали складати на нього протокол. На третій раз в нього виявили вміст алкоголю в крові і дали йому підписати протокол.
Він не згоден з показами приладу, який начебто підтвердив вміст алкоголю у нього в крові , на місці зупинки результати приладу не оскаржував, так як поліцейські не роз'яснили йому порядок огляду в медичному закладі в разі незгоди з результатами огляду. Права йому, передбачені Конституцією України та КУпАП, право на правову допомогу та адвоката перед складанням протоколу поліцейським не було роз'яснено. Після складання протоколу підписав його, так як мав намір потім звернутися до адвоката та в законний спосіб оскаржити дії поліцейських. Також повідомив суду , що він проходить військову службу, добровільно був призваний по мобілізації на військову службу під час воєнного стану. Закон не порушував, має лише подяки по місцю несення служби, належним чином виконує свій обов"язок по захисту країни. Просить провадження по справі відносно нього закрити, так як дії поліцейський по складанню відносно нього протоколу, проведення процедури медогляду на стан алкогольного сп"яніння проведені з порушенням вимог закону.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Чекмарьова Л. (діє на підставі ордеру серії ВН№1173247 від 15.08.222 року) підтримала позицію ОСОБА_3 та посилаючись на відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, просила провадження у справі закрити.Зокрема, захисник просила звернути увагу , що :
-в порушення вимог ст.268 КУпАП ОСОБА_1 перед складанням адміністративного протоколу по ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , в усній або у письмовий формі не були роз'яснені права, передбачені ст.55, 56, 59, 63, Конституції України та ст.268 КУпАП, у тому числі право на адвокатську допомогу, що є грубим порушенням його конституційних прав та права на захист;
- в порушення вимог Інструкції (далі Інструкція) з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 року в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено місце вчинення правопорушення;
-в порушення вимог п.1,5 ч.11 Інструкції в протоколі зазначено «продув газоаналізатор Драгер-6820», замість як вказано в Інструкції - «огляд з використанням спеціального технічного засобу». Поняття - прилад Драгер специфічне та відоме тільки особам, які використовують їх у своїй роботі. На відео вбачається що перед оглядом, не озвучується мета (ціль) проведення даного огляду, марка, модифікація, назва приладу за допомогою якої проводиться огляд;
- в порушення вимог п1.ч.1.ст.7 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026 (надалі по тексту - Інструкція № 1026) запис даної події на відеокамеру корегувався та можливо був скорочений. В порушення вимог вищенаведеної Інструкції оскільки до всього фіксування правопорушення не залучалися свідки, то за допомогою відеореєстратора (або іншого пристрою), повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. У даному випадку свідки не залучалися, але зйомку повної фіксації правопорушення також не надано.
-недопустимий доказом є покази Драгера щодо кількості алкоголю в крові ОСОБА_1 , так як у роздруківці тестування на алкоголь, який було проведено у смт.Лиманське Роздільнянського району Одеської області 08.08.2022 року о 22 годин 00 години температура повітря у даний час, вказана + 33 С, тоді як, згідно довідки ОСОБА_4 та Азовського морів № 451 від 17.10.2022 року, показники спостережень температури повітря у м.Роздільна Одеської області (відстань від смт.Лиманське - 14 км.) 08.08.2022 року у 22 годин, були 28,4 градуса, тобто температура повітря за показами метеорологічої станції практично більше на 5 градусів , ніж показники температури повітря, яку зафіксував прилад у аналогічний час у даний місцевості;
-у протоколі про адміністративне правопорушення в порушення вимог КУпАП вказані дві взаємовиключні фабули подій, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, які підпадають під різні пункти порушення ПДР України, кожний з яких має окремий склад правопорушення, а тому не розкрито суті та ознак складу скоєного ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, тобто незрозуміло за що притягається до відповідальності ОСОБА_1 і який пункт ним порушений - п.2.5 або п.2.9 ПДД України.
В судове засідання 20.10.2022 року ОСОБА_1 не з'явився, згідно наданих суду документів є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , згідно бойового наказу по військовій частині, де проходить службу, відкомандирований в загін, який перебуває в зоні активних бойових дій в Херсонській області . В поданому клопотанні його представника ОСОБА_5 він та його та представник просили розгляд справи провести без їх участі та закрити відносно ОСОБА_1 провадження , по підставам викладеним в поданому клопотанні. (а.с.55)
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката, ознайомившись із клопотанням захисника, наданими суду письмовими доказами, прийшов до наступного висновку.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Щодо порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 №170967 від 26.07.2022 року, який є предметом дослідження під час даного судового розгляду, посадовою особою, якою порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 ставиться порушення п.2.5, п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі- Правила дорожнього руху), за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Так відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції ; 2) за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .
Відтак, очевидно , що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП містить три самостійні склади адміністративного правопорушення.
В свою чергу відповідно до п.2.9.а ПДР - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції . В даному випадку відповідальність настає за ч.1 ст.130 КУпАП - за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, який підтверджений результатами даних огляду водія на місці за допомогою спеціальних приладів або в медичному закладі на вміст алкоголю в крові.
Відповідно до п.2.9а) ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У випадку відмови від проходження медичного огляду настає відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП - за відмову від проходження медичного огляду.
Згідно даних, викладених в протоколі ДПР 18 №170967 від 26.07.2022 року, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів з використанням спеціальних технічних засобів, а саме технічного засобу DRAGER , згідно котрого результат його огляду - позитивний та становить 0,88 проміле.
Тому вочевидь, що ОСОБА_1 не порушував вимоги п.2.9а ПДР, якими передбачено відповідальність за відмову від проходження медичного огляду, а пройшов медогляд на місці зупинки транспортного засобу.
Між тим, згідно фабули протоколу ДПР 18 №170967 від 26.07.2022 року, результати медогляду хоч і відображені у протоколі, однак згідно його змісту свідчили лише про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем BАЗ-21061 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), а не в стані алкогольного сп"яніння, як того вимагає закон після проведення медичного огляду водія.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами захисту про те, що у даному адміністративному протоколі, вказані дві взаємовиключні фабули подій, які підпадають під різні пункти порушення ПДР України, кожний з яких має окремий склад правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що в даному протоколі не розкрито суті та ознаку складу скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не відображена суб'єктивна сторона даного правопорушення, а відтак особі висунуто неконкретне звинувачення у вчиненні адніінстративного правопорушення.
Наслідки цих дій дають підстави суду стверджувати про порушення прав на захист ОСОБА_1 при складенні даного протоколу.
Такий висновок суду відповідає вимогам національного законодавства, а також відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, в якій суд неодноразово вказував на наступне.
Так у рішенні ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» зазначено, що адміністративне правопорушення такого виду має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні ЄСПЧЛ у справі «Михайлова проти Російської Федерації» суд зазначив, що по такій категорії адміністративних справ, хоч особа і притягується до адміністративної відповідальності, однак йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер, відтак наведені обставини свідчать, що адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Так, аналізуючи положення пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції у світлі норми про право на справедливий судовий розгляд, Європейський суд вказав, що у кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» №25444/94, п. 52; рішення від 25.07.2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20.04.2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Автсрії», №42780/98, п. 34).
Відтак, в такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення ДПР 18 №170967 від 26.07.2022 року не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він хоч і не є самостійним беззаперечним доказом, однак обставини, викладені в ньому не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні конкретного правопорушення.
Щодо належності наданих по справі письмових доказів, доданих до протоколу про адміні стративне правопорушення.
Згідно протоколу ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, між тим пройшов тестування на приладі Драгер на місці зупинки в нього був виявлений вміст алкоголю в крові.
В підтвердження цього суду надано: 1) акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 08.08.2022 року з використанням спеціальних технічних засобів, а саме технічного засобу DRAGER -6820, згідно котрого результат огляду ОСОБА_1 позитивний та становить 0,88 проміле; 2) відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Роздільнянського РВП ГУНП України в Одеській області, котрі здійснювали оформлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і який за версією авторів протоколу кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил Правил дорожнього руху України№ 3) роздруківки (тесту № 175) результати огляду ОСОБА_1 , за допомогою приладу Драгер 6820 від 08.08.2022 року; 4) направлення на огляд водія від 08.08.2022 року.
Даючи оцінку даним доказам, суд виходить з наступного.
Згідно п.1ч.ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я, МВС від 09.11.2015 р. №1452/735 (далі Інструкція №1452/735) , за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Окрім цього, згідно п.5 ч.ІІ Інструкція №1452/735, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Так згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкція №1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Судом встановлено, що медогляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння від 08.08.2022 року проводився з використанням спеціальних технічних засобів, а саме технічного засобу DRAGER -6820, згідно котрого результат огляду ОСОБА_1 позитивний та становить 0,88 проміле і даний медогляд фіксувався на відеокамеру поліцейського.
Судом під час перегляду даного відеозапису в судовому засіданні встановлено, що на DVD диску, наданому до суду разом з матеріалами справи, містяться 1 відео тривалістю 1 хвилина 50 секунд, на якому ОСОБА_1 поліцейські пропонують продути в Драгер або проїхати у лікарню на медичне освідування . Відеозапис одразу ж після відмови ОСОБА_1 зупиняється. Інше відео тривалістю 1 хвилина 8 секунд.
На відео вбачається що перед оглядом, не озвучується мета (ціль) проведення даного огляду, марка, модифікація, назва приладу за допомогою якої проводиться огляд. Не надаються сертифікат та акт повірки (калібрування) приладу. Після чого поліцейським, було запропоновано ОСОБА_1 , пройти тестування за допомогою Драгера. Поліцейський дістав мундштук приєднав його до Драгеру та надав його для продувки ОСОБА_1 . З відеозапису не вбачається чи були «обнульовані» попередні покази Драгера перед використанням його для медогляду ОСОБА_1 .
Також суд погоджується з доводами захисту , що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що перед складанням адміністративного протоколу по ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 в усній або у письмовий формі були роз'яснені права передбачені ст.55, 56, 59, 63, Конституції України та ст.268 КУпАП, у тому числі право на адвокатську допомогу, що також свідчить про порушення його прав при складанні протоколу.
Після цього, ОСОБА_1 тричі за вказівкою поліцейського продував Драгер, тому що 2 рази, прилад фіксував негативний результат знаходження у його видоху повітря алкоголю. Тільки після трьох спроб отримано результати, які були внесені до акту медичного обстеження від 08.08.2022 року і надані суду.
Дані дії поліцейських та проходження ОСОБА_1 тесту на приладі Драгер тричі до наданого суду акту медичного огляду від 08.08.2022 року не внесено, так на відео і в акті не відображено, що після кожного тесту обнулено попередні покази і які саме були попередні покази тестування, а відтак сама процедура проходження медогляду, в такий спосіб суд вважає порушена і результати такого огляду є сумнівними.
Крім цього , суд вважає слушними та вагомими доводи захисту про те, що дані роздруківки (тесту № 175) результати огляду ОСОБА_1 , за допомогою приладу Драгер 6820 від 08.08.2022 року, також є сумнівними виходячи з наступного.
Так відповідно до роздруківки тестування на алкоголь, який було проведено у смт.Лиманське Роздільнянського району Одеської області 08.08.2022 року о 22 годин 00 години, температура повітря у даний час, вказана + 33 С.
Між тим, згідно довідки ОСОБА_4 та Азовського морів № 451 від 17.10.2022 року, наданої суду захистом, показники спостережень температури повітря у м.Роздільна Одеської області (відстань від смт.Лиманське - 14 км.) 08.08.2022 року у 22 годин, були 28,4 градуса.
Тобто температура повітря за показами метеорологічої станції (яки є державними офіційними даними), практично більше на 5 градусів ), ніж показники температури повітря, яку зафіксував Алктостер Драгер 6820, у аналогічний час у даний місцевості.
Даний факт невідповідності показів ОСОБА_6 , та врахована погрішність показів у даних погодних умовах (згідно технічних характеристик Драгера), є вказує на те, що показники даного приладу Драгер є сумнівними , а відтак не можуть бути належними та допустимими доказами по справі.
Крім цього, судом під час перегляду відеозапису даної події також встановлено, що на DVD диску містяться відеофайли, на яких виходячи з інших доказів по справі не відображено відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервний.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026 (надалі по тексту -Інструкція № 1026) під час виконання повноважень поліцейськими забороняється самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та час.
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення подія відбулася о 22.00 год, відповідно до тестування на Драгер час визначається 22:28 год, тобто поліцейські спілкувалися 20 хв. з ОСОБА_1 , але відеозаписи містять 1 хвилина 50 секунд та 1 хвилина 8 секунд. Тобто на відео відсутні: факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , зупинки, виходу ОСОБА_1 з автомобіля з місця водія, повноцінна процедура складання всіх адміністративних матеріалів, спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими за весь час оформлення матеріалів на надходження на місці оформлення.
Між тим згідно п. 5 розділу II Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, якщо до всього фіксування правопорушення не залучаються свідки, то за допомогою відеореєстратора (або іншого пристрою), повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. У даному випадку свідки не залучалися, але зйомку повної фіксації правопорушення також не надано, що є порушенням даної Інструкції.
Підсумувавши всі вищенаведені доводи, суд , давши їм оцінку в сукупності, приходить до наступних висновків.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25).
Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 Рішення «Вєренцов проти України» від 11.07.2013 року, заява №20372/11).
Всі наведені вище факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд прийшов до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП .
Керуючись ст.ст. п.1 ст.247, ст. 264, 283, 284, 287-289 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ДПР №501180 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районий суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя: Ж. В. Теренчук
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Срок пред'явлення до виконання постанови 3 місяці.