Справа № 405/5554/22
провадження № 1-кс/405/2655/22
17.10.2022 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та/або малолітніх дітей, осіб похилого віку, працюючого продавцем магазину «Океан» та агрономом фермерського господарства «Явір 2012», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12022120000000808 від 15.10.2022, -
17.10.2022 до Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Слідчим в клопотанні стверджується про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, існування ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість його запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу. Також просить не визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Вказав про те, що у кримінальному провадженні встановлюються свідки та очевидці кримінального правопорушення. Окрім того, просить не визначати розмір застави, оскільки внаслідок вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення загинув 17-ти річний хлопець.
Слідчий підтримала позицію прокурора.
Захисник в судовому засіданні пояснив, що з приводу обґрунтованості підозри про яку повідомлено ОСОБА_5 він пояснень надавати не буде, окремо вказав відносно безпідставності ризиків, оскільки це є припущення сторони обвинувачення до вчинення таких дій його підзахисним, також захисник просив визначити його підзахисному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за 12022120000000808 від 15.10.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
15.10.2022 о 20.09 ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а 16.10.2022 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України згідно якої: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько о 18 год. 20 хв. 15.10.2022, в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів - 2.43 ‰), керував автомобілем «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить останньому на праві приватної власності, рухався в світлу пору доби в межах населеного пункту м. Бобринець по автомобільній дорозі Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв на території Кропивницького району Кіровоградської області зі сторони м. Миколаїв в напрямку м. Кропивницький, при цьому грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР, через наявний стан алкогольного сп'яніння позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
Під час подальшого руху, в зазначений час, на вказаному автомобілі, у вказаному напрямку ОСОБА_5 , рухаючись по вул. Промислова в м. Бобринець, на перехресті доріг з вул. Міщанська, самовпевнено та свідомо перевищив безпечну та допустиму швидкість руху керованого ним транспортного засобу в межах населеного пункту, що позбавило його можливості своєчасно виявити їдучий попереду попутній транспортний засіб ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 та як наслідок, не дотримавшись безпечної дистанції, на відстані 7,45 м до лінії електроопори №113, допустив зіткнення із задньою частиною вказаного автомобіля ВАЗ 2101, тим самим грубо порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1ПДР України.
В подальшому автомобіль «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані заносу, здійснив виїзд на праве узбіччя по ходу руху, де на відстані 74,5 м від місця зіткнення транспортних засобів, допустив наїзд на лінію електроопори КТП 45 Л-3 86/2011 та зупинився, а автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 у некерованому стані відкинуло на 104,5 м від місця зіткнення.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Надані слідчим докази, а саме: протокол огляду місця ДТП від 15.10.2022 з додатком до нього, протокол огляду місця події від 15.10.2022, тест №3067 від 15.10.2022 за результатами проходження ОСОБА_5 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Drager 6810, згідно якого результат тесту 2.43‰, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Суд також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри та погоджується з прокурором, що зазначена обставина (тяжкість очікуваного покарання) сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Має під собою підґрунтя і ризик щодо незаконного впливу на свідків, можливих очевидців, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні та які, в тому числі, проживають в одному з підозрюваним населеному пункті.
Прокурором та слідчим також обґрунтований ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний в 2021 притягувався до відповідальності за ст. 124 КУпАП тобто за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, він раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, не судимий, даних про стан здоров'я та характеризуючих даних стороною захисту не надано, наявні вагомі докази про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до нього необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від слідства та суду, вливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспорту, в результаті чого настала смерть потерпілого, суд не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 15.10.2022 по 13.12.2022 включно.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8