Справа № 405/3628/22
2/405/492/22
12.10.2022 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючої судді: Шевченко І.М.
з участю секретаря : Мишевець Т.І.
позивача : ОСОБА_1 та його представника : адвоката Яушева В.В.
представника відповідача : Адамової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,-
Позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в якому просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 528 863,64 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 17.08.2015 року за № 12015120020007608 слідчим СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Ламанова А.І. до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості на підставі заяви ОСОБА_2 про вчинення невідомою особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.Постановою від 17.08.2016 року було призначено групу слідчих, згідно якої проведення досудового розслідування доручається слідчим Прокоф'єву В.В., Ламанова А.І. та Мандєву О.В. 31.08.2015 року, слідчий СВ Кіровоградського MB УМВС України в Кіровоградській області Прокоф'єв В.В. в даному кримінальному провадженні, оголосив йому повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України (т.1 а.с.132-134). 28.10.2015 року слідчий СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Прокоф'єв В.В., в даному кримінальному провадженні, оголосив йому повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (т. 1 а.с. 161-163). 29.10.2015 року йому було вручено обвинувальний акт в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, який було затверджено прокуратурою м. Кіровограда. Доказом, що підтверджує дані обставини є дане кримінальне провадження та обвинувальний акт, які знаходяться в Кіровському районному суді м. Кіровограда.
Відповідно до вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.08.2019 року, його у пред'явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 296 КК України було визнано невинуватим і виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Згідно ухвали Кропивницького апеляційного суду від 24.02.2020 року, апеляційна скарга прокурора була задоволена частково. Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.08.2019 року, стосовно нього скасований.
Відповідно до вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2021 року, його у пред'явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 296 КК України було визнано невинуватим та виправдано, у зв'язку з недоведенням вчинення ним цього кримінального правопорушення. Згідно ухвали Кропивницького апеляційного суду від 20.10.2021 року, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Дерев'янка А.Г. було залишено без задоволення, вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2021 року, яким його визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, і виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення, залишено без змін.
Згідно Ухвали Верховного Суду від 07.02.2022 року по даній справі, було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20.10.2021 року щодо нього. Згідно Постанови Верховного Суду від 07.06.2022 року, вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2021 року і ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20.10.2021 року щодо нього залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Безпідставне затримання 16.08.2015 року працівниками міліції з застосуванням вогнепальної зброї, внесення запису до ЄРДР щодо кримінального провадження, проведення слідчих дій за його участю та відносно нього: допити, одночасні допити, вилучення одягу та речей, інших процесуальних дій, що обмежують права громадян (обов'язок обвинуваченого на протязі 7 років з'являтися до суду) призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків та погіршення відносин з оточуючими. Всі втрати немайнового характеру мали місце і щодо незаконних дій з боку слідчих та прокурорів: незаконним притягненням до кримінальної відповідальності за статтею КК України, що кваліфікується як тяжка та передбачає позбавлення волі на строк від З до 7 років. З моменту оголошення йому 31.08.2015 року слідчим повідомлення про підозру до остаточного рішення Верховного Суду 07.06.2022 року по даній кримінальній справі пройшло 81 місяць та 8 днів. З врахуванням практики Європейського суду, яка визначає, що обвинувачення охоплює увесь комплекс процедур, передбачених національним законодавством з початку досудового провадження відносно особи до винесення остаточного рішення, вважає, що обвинувачення тривало з 31.08.2015 року до 07.06.2022 року, на підставі п.1 ст.1 та п.2 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», має право вимагати відшкодування моральної шкоди із розрахунку мінімальної заробітної плати у 2022 році, в розмірі 6 500 грн., помноженої на 81 місяць, яка рівняється 526 500,00 грн., 8 днів множимо на 295,45 грн. (6 500 грн./22 роб/дні = 295,45 грн.) = 2 363,64 грн. Всього розмір моральної шкоди становить 528 863,64 грн. і яка має бути відшкодована державою. Посилаючись на вказані обставини, викладені в позовній заяві, норми діючого законодавства, просив задовольнити позов.
Ухвалою суду 25.07.2022 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
15.08.2022 року відповідачем Кіровоградською обласною прокуратурою подано відзив на позов.
17.08.2022 року відповідачемГоловним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області також подано відзив на позов.
Ухвалою суду від 23.08.2022 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до розгляду по суті.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові та просила позов задовольнити.
Представник відповідача - прокуратури Кіровоградської області в судовому засіданні позов визнала частково, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов, просила вирішити справу відповідно до вимог чинного законодавства.
Представники Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені, причини неявки суду не сповістили.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної та кримінальної (404/7814/15-к) справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В судовому засіданні встановлено, що17.08.2015 року за № 12015120020007608 слідчим СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Ламанова А.І. до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості на підставі заяви ОСОБА_2 про вчинення невідомою особою кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.Постановою від 17.08.2016 року було призначено групу слідчих, згідно якої проведення досудового розслідування доручається слідчим Прокоф'єву В.В., Ламанова А.І. та Мандєву О.В.
31.08.2015 року, слідчий СВ Кіровоградського MB УМВС України в Кіровоградській області Прокоф'єв В.В. в даному кримінальному провадженні, оголосив ОСОБА_1 повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України (т.1 а.с.132-134).
28.10.2015 року слідчий СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області Прокоф'єв В.В., в даному кримінальному провадженні, оголосив ОСОБА_1 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України (т. 1 а.с. 161-163). 29.10.2015 року ОСОБА_1 було вручено обвинувальний акт в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, який було затверджено прокуратурою м. Кіровограда.
Відповідно до вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.08.2019 року, ОСОБА_1 у пред'явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 296 КК України було визнано невинуватим і виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Згідно ухвали Кропивницького апеляційного суду від 24.02.2020 року, апеляційна скарга прокурора була задоволена частково. Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.08.2019 року, стосовно ОСОБА_1 скасований.
Відповідно до вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2021 року, ОСОБА_1 у пред'явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 296 КК України було визнано невинуватим та виправдано, у зв'язку з недоведенням вчинення ним цього кримінального правопорушення. Згідно ухвали Кропивницького апеляційного суду від 20.10.2021 року, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Дерев'янка А.Г. було залишено без задоволення, вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2021 року, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, і виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення, залишено без змін.
Згідно Ухвали Верховного Суду від 07.02.2022 року по даній справі, було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20.10.2021 року щодо ОСОБА_1 . Згідно Постанови Верховного Суду від 07.06.2022 року, вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.01.2021 року і ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20.10.2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перебував під слідством і судом з 31.08.2015 року - день повідомлення про підозру, по 20.10.2021 року - день винесення ухвали Кропивницьким апеляційним судом, тобто 73 місяці 21 день.
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України від 01.12.1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» (зі змінами) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:
1. незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
2. незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;
3. незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених в частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:
1. постановлення виправдувального вироку;
1-1. встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;
2. закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутність у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;
4. закриття справи про адміністративне правопорушення.
Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених п. 1-1 частини 1 цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.
Згідно ст. 3 цього Закону, у наведених в ст. 1 цього Закону випадках, громадянинові відшкодовуються:
1. заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;
2. майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
3. штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
4. суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;
5. моральна шкода.
Статтею 4 цього Закону визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4, і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, розмір сум, які передбачені п.1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених п.п. 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Частиною 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Стаття 12 вищезазначеного Закону передбачає, що розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, незалежно від того, який орган проводив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державною у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Частинами 2, 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» визначено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством та судом провадиться відповідно до розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Вказане кореспондується і п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, визначаючи межі перебігу таких строків, слід виходити з того, що в кримінальному провадженні враховується як період досудового розслідування, так і період судового розгляду і апеляційного провадження. При цьому перебіг строків у кримінальному провадженні починається з часу, коли особі повідомлено про підозру або з моменту затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, а закінчується у момент, коли вирок набрав законної сили або кримінальне провадження закрито в цілому чи щодо конкретної особи.
Критеріями для визначення розумності строків під час кримінального провадження є складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження: спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (справи «Вітрук проти України» від 16.09.2010 року, «Юртаєв проти України» від 31.01.2006 року, «Меріт проти України» від 30.03.2004 року та інші).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2022 року, який складає 6 500 грн.
Позивачем надані обґрунтування та доведені відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» наявність завданої йому моральної шкоди, необхідність застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв'язків, здоров'я і відновлення стосунків з оточуючими.
Судом враховується, щонезаконне кримінальне переслідування, обмеження громадянських прав і свобод протягом досить тривалого часу, для позивача були вкрай стресовою (психотравмуючою) ситуацією, призвели до руйнування значущих взаємовідносин з оточенням, моральних цінностей та викликало значні негативні переживання: обурення, приниження, сорому, тривалої емоційної напруги, тривоги, невизначеності, необхідності виправдовуватись та доводити свою невинність в інкримінованих діяннях, втрати можливостей самореалізації, приниження його честі та гідності, сприяли суттєвому зниженню авторитету серед оточуючих, поваги та доброзичливого ставлення.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості, а тому в цій частин розмір моральної шкоди, завданої позивачеві судом визначається в сумі 500 000 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок та підстави відшкодування матеріальної шкоди регламентуються Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», відшкодування шкоди проводиться за рахунок коштів Державного бюджету.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду на користь ОСОБА_1 кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 500 000,00 грн.
Судові витрати щодо сплати судового збору віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення в повному обсязі виготовлене 24.10.2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ), прож. АДРЕСА_1 .
Відповідачі: Державна казначейська служба України, 01601 м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.
Прокуратура Кіровоградської області, 25006 м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДРПОУ 02910025.
Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, 25006 м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709.
Управління міністерства внутрішніх справ в кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 08592224.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко