Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/5207/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжі Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр-т Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 08166355)
до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (61052, м. Харків, вулю Коцарська, б. 56, код ЄДРПОУ 08166355)
про стягнення 7 145,02 грн
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просить стягнути з останнього грошові кошти в розмірі 7 145,02 грн., в якості відшкодування витрат на виплату середнього заробітку призваному на збори військовозобов'язаному працівнику. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою від 04.01.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою встановлено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи.
14.01.2022 відповідачем було подано відзив на позовну заяву (вх. 739).
31.01.2022 позивачем було подано відповідь на відзив із клопотанням про поновлення строку на подання відповіді на відзив (вх. 2089).
За розпорядженням керівника апарату суду від 15.08.2022 було призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Смірнової О.В., яка триває більше чотирнадцяти днів, що перешкоджає розгляду справи у строки, встановлені Господарським процесуальним Кодексом України (ч.9 ст. 32 ГПК України), та службовою запискою судді Смірнової О.В. від 10.08.2022. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви визначено суддю Лаврову Л.С.
Ухвалою від 17.08.2022 було прийнято справу до розгляду в новому складі суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та задоволено клопотання позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив.
Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
До структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» було надіслано повідомлення Лозівського об'єднаного міського військового комісаріату Харківської області (Лозівського районного центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області) від 09.09.2019 № 2111 та повістку військового комісару Лозівського ОМВК Требесова А.О. згідно яких військовозобов'язаного ОСОБА_1 , було залучено на військові учбові збори строком на 15 діб з 09.09.2019. У зв'язку з цим, наказом структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» від 06.09.2019 № 393/ОС ОСОБА_1 , який працює на посаді стрільця 4 розряду стрілецької команди № 1 станції Нижньодніпровськ-Вузол, було направлено на військові збори з 09.09.2019 строком на 15 днів зі збереженням середнього заробітку, (підстава: повідомлення військового комісара Лозівського ОМВК майора ОСОБА_2 ).
Керуючись вимогами пункту 12 Наказу Міністра оборони України від 12.03.2007 №80 (далі наказ №80), яким затверджена Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам (далі - Інструкція №80), в якому зазначено таке: «Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування)», регіональною філією «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» листом від 07.07.2021 року № НОР-1-4-007 до (Лозівського районного центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області було надіслано рахунок № 3 від 07.07.2021 на суму 7 145,02 грн. (за період перебування працівника ОСОБА_1 на військових зборах з 09.09.2019 по 23.09.2019 (включно) та Відомість про виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори.
Однак, Лозівський районний центр комплектування та соціальної підтримки відмовився займатися відшкодуванням витрат, які були понесені регіональною філією «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» в особі структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця» на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаному ОСОБА_1 , призваному на збори.
Відповідно до п. 12 Інструкції №80 підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією за відповідною формою.
Керуючись вимогою п.12 Інструкції № 80, Позивач листом від 16.11.2021 року № Нор-1-4/1764 звернувся до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо погашення заборгованості по відшкодуванню витрат за виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори. Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки компенсація заробітної плати за період перебування військовозобов'язаного працівника ОСОБА_1 не здійснена.
Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказував, що відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ні обов'язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Згідно ч.2 ст.39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу”, громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації. на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, які передбачені КЗпП ст. частинами третьою та четвертою статті 119. За працівниками, призваними на строкову військову службу, під час дії особливого періоду на сірок до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (ч.З ст.119 КЗпП). Верховний Суд в Постанові від 22.08.2018 р. у справі № 641/3262/17 та багатьох інших прийшов до висновків, що особливий період в Україні діє з 17.04.2014 р. по цей час, на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 р. №303/2014, оскільки цей указ Президент України не відміняв і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймав. Таким чином, підприємства зобов'язані зберігати робочі місця та платити працівникам середній заробіток. У зовнішньополітичній ситуації, яка склалася, неможливо спрогнозувати, коли закінчується особливий період в Україні. Таким чином, на думку відповідача, роботодавці в Україні на невизначений термін зобов'язані нести витрати, передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП України.
Також відповідач зазначав, що 17.04.2019 р. Постановою КМУ №307 від 10.04.2019 р. визнана такою, що втратила чинність Постанова КМУ №105 від 04.03.2015 р., якою був передбачений порядок компенсації працедавцям виплат середнього заробітку працівникам, призваним в особливий період в 2014-2015 рр. Тобто у роботодавців відсутня можливість заявити до відшкодування з Державного бюджету компенсацію середнього заробітку працівників за весь час дії особливого періоду з 17.04.2014 р. по цей час. Чинним законодавством не передбачено відшкодовувати витрати на виплату середнього заробітку призваному на збори військозабов'язаному працівнику з Міністерсва оборони України чи з ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, відповідач вважає, що Харківський ОТЦК та СП відшкодовувати витрати на виплату середнього заробітку призваному на збори військозабов'язаному працівнику не повинен.
У відповіді на відзив позивач вказував, що Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105, па яку посилається Відповідач, та яка на даний час, не є чинною, “Про затвердження Порядку виплати компенсації за 2014-2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам - підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом”, було передбачено виплату компенсацію підприємствам за працівників призваним на військову службу, таким чином зазначена норма не розповсюджується на працівників, що залучаються до військових зборів. В свою чергу, Позивач звертається з вимогою про відшкодування витрат на заробітну плату, яку він сплачував працівнику ОСОБА_1 , за час його залучення до військових зборів, а не військової служби, як це зазначає Відповідач. Зазначена норма передбачена п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389 (обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони) та частина 13. ст. 29 Закон України про військовий обов'язок та військову службу (виплата середньої заробітної Плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" від 23.11.2006 №1644 передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Згідно з частинами 1, 2 статті 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу" і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів
Відповідно до абзацу 1 частини 9 статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов'язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори; резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві; про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини; чисельність військовозобов'язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначається Міністерством оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.
Відповідно до частини 11 статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Відповідно до частини 13 статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 №1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам" передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра Оборони України від 12.03.2007 №80 затверджена Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам (далі - Інструкція №80).
Згідно з абзацем 1 пункту 7, пунктом 8 Інструкції №80 за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах; особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів; за решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.
Відповідно до пунктів 11, 12 Інструкції №80 виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами; підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати; відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); до рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією за відповідною формою.
Відповідно до пункту 13 Інструкції №80, середній заробіток військовозобов'язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів.
Пунктами 4.6, 4.7. Інструкції з організації і проведення навчальних, зборів з військовозобов'язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.2009 №560 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.12.2009 за №1162/17178) у редакції наказу Міністерства оборони України 05.04.2013 №245 командири військових частин (установ) зобов'язані під час проведення навчальних зборів організувати зокрема: видання наказу про зарахування військовозобов'язаних до списків особового складу військової частини (установи), організувати їх облік; внесення відповідних записів про проходження навчальних зборів у військово - облікові документи військовозобов'язаних із зазначенням тривалості і виду навчальних зборів, завіривши їх підписом, скріпленим гербовою печаткою військової частини (установи). Обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зобов'язані зокрема після закінчення навчальних зборів відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов'язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів з урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку.
Пунктом 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку, внесено зміни до Закону України "Про оборону України», абзаці 17 статті 1 в частині заміни назв "військові комісаріати" на "територіальні центри комплектування та соціальної підтримки".
Таким чином, відповідач є особою, відповідальною за відшкодування витрат позивачу у розмірі 7 145,02 грн, в якості відшкодування витрат на виплату середнього заробітку призваному на збори військовозобов'язаному працівнику за період з 09.09.2019 по 23.09.2019 (включно), оскільки військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебував на військових зборах і відповідачем було відшкодовано витрати за період перебування на зборах.
Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08166355, адреса: 61052 м. Харків, вул. Коцарська, б.56) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03680 м. Київ вул. Єжи Гедройця, 5) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (ЄДРПОУ 40081237, адреса: 49602 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108) грошові кошти в сумі 7 145,02 грн., в якості відшкодування витрат на виплату середнього заробітку призваному на збори військовозобов'язаному працівнику та 2 270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "21" жовтня 2022 р.
Суддя Л.С. Лаврова